Кабінетні методи збору інформації (довідково)

Кабінетні методи збору інформації включають традиційний (класичний) метод аналізу, інформативно-цільовий аналіз, контент-аналіз документів.

Традиційний (класичний) аналіз документів являє собою неформалізований метод вивчення суті матеріалу, виділяючи основні думки й ідеї, просліджуючи логіку зв'язків.

Перевагою цього методу є можливість відстежити логічну послідовність документа і протиріччя, що містяться в ньому, проаналізувати залежність контексту матеріалу й обставин його появи, рівень вірогідності фактів, що наводяться, і компетентності автора з даного питання, вплив особистого ставлення автора до описуваних подій.

До недоліків методу можна віднести суб'єктивність інтерпретації змісту документа і трудомісткість здійснення в силу слабкої формалізації процесу аналізу.

Інформативно-цільовий аналіз являє собою метод вивчення текстових документів з метою виявлення їхньої інформативності. Під інформативністю розуміють, по-перше, можливість тексту донести основний задум автора, по-друге, бути джерелом деякої інформації.

Перевагою цього методу є оцінка можливості автора реалізувати комунікативні наміри. Якщо в процесі аналізу виявляється відсутність загального задуму, центральної ідеї, це буде означати, що автор не визначив для себе мету або комунікації, не справився із завданням при створенні тексту. Аналіз дозволяє також виділити ієрархію комунікативно-пізнавальних програм на підставі детального розгляду й обсягу інформації, що повідомляється автором в різних аспектах розглянутої проблеми. Виділення в процесі аналізу структури тексту дозволяє здійснювати стискання його змісту.

Недоліками методу можна вважати трудомісткість аналізу, хоча процес його здійснення формалізований, і галузь застосування обмежена тільки текстовими матеріалами.

Контент-аналіз являє собою формалізований метод якісно-кількісного вивчення документів, заснований на виділенні в змісті матеріалів певних значеннєвих категорій.

Перевагою цього методу є можливість статистичної обробки результатів аналізу, тому що в процесі його проведення визначаються такі кількісні характеристики, як: загальний обсяг і частота уваги, що приділяються досліджуваній категорії аналізу в кожному джерелі. Як переваги методу можна відзначити також його високу об'єктивність, тому що вплив особистої думки дослідника на результати аналізу мінімальні через сильну формалізацію процедури його проведення. Значна формалізація дозволила використовувати спеціальні комп'ютерні програми для проведення контент-аналізу, тому трудомісткість його виконання може бути дуже низькою.

Контент-аналіз має і ряд недоліків. По-перше, повинно бути задане однозначне правило формалізації змісту аналізованих документів. По-друге, у процесі контент-аналізу неможливо вичерпне розкриття змісту документів; частина інформації, що не має безпосереднього відношення до досліджуваної проблеми, може бути упущена в ході аналізу; не вся інформація може бути формалізована. По-третє, застосування контент-аналізу обмежується обов'язковою наявністю великого масиву інформації, а досліджувані значеннєві категорії повинні зустрічатися з частотою, достатньої для забезпечення статистичної значимості результатів аналізу.