Документи, використовувані при розрахунках

При постачаннях товарів за контрактом і при розрахунках за товари використовуються комплекти документів, що перераховуються в контрактах, що укладаються.

У комплект платіжних документів входять такі основні групи:

1. Товаросупроводжувальні документи:

1.1. Специфікація, що підтверджує, що товар поставлений за номенклатурою та в кількості, передбаченій контрактом.

1.2. Сертифікат якості, що засвідчує, що товар перед відвантаженням перевірений постачальником на відповідність технічним вимогам контракту.

1.3. Пакувальний лист, у якому вказується, у яких вантажних упакуваннях міститься який товар і в якій кількості.

2. Товаророзпорядчі документи:

2.1. Транспортний документ, що підтверджує відправлення вантажу на визначеному транспортному засобі.

2.2. Страховий договір чи сертифікат, що засвідчує, що товар застрахований від транспортних ризиків відповідно до умов контракту.

3. Рахунок-фактура.

Продавець і покупець визначають у контракті, які документи входять до складу товаросупроводжувальних. Зазвичай комплект таких документів міститься у вологозахисному упакуванні й надійно кріпиться до транспортних місць.

Платіжні документи, що пересилаються експортером імпортеру при банківських переказах, через банк при акредитивах та інкасо, є одночасно і товаророзпорядчими документами, що дозволяють отримати товар у перевізника відповідно до базисних умов постачання. Коли товар перебуває в дорозі від продавця до покупця, транспортні товаросупроводжувальні документи є уособленням товару і за ними можна здійснювати угоди.

У розрахунках при здійсненні зовнішньоторговельних операцій найважливішим документом є рахунок-фактура, що направляється продавцем покупцю з метою одержання грошей чи інших грошових зобов'язань за постачання товарів, надання послуг і в порядку інших взаєморозрахунків.

На практиці застосовуються також рахунки-проформи, передані покупцю з інформаційними цілями і такі, що не передбачають платежів на підставі їх надання.

Додатково до складу платіжних документів у контракт можуть бути внесені й інші документи:

• комплектувальна відомість, що вказує, якими частинами комплектного постачання є частини, що постачаються, і деталі;

• сертифікат походження товару, що завіряється консульством країни імпортера в країні експортера і підтверджує, що товар виготовлений у країні експортера;

• акт остаточного приймання товару представниками покупця в країні експортера.

Міжнародні грошові перекази по системі swifт

Сьогодні все більшого поширення набувають перекази за системою SWІFТ (Sосіеtу fоr Worldwide Interbank Financial Telecommunication) - міжнародної міжбанківської організації з фінансових розрахунків по телекомунікаційних мережах. Вона була створена в 1973 р. представниками 240 банків 15 провідних західних країн; зареєстрована в Брюсселі; почала свою діяльність у 1977 р.; зараз охоплює понад 3500 банків у 90 країнах світу. По суті, SWІFТ являє собою кооперативне товариство банків-учасників, що організувало комп'ютеризовану міжнародну мережу зв'язку з метою підвищення ефективності управління банками і прискорення переказів міжнародних платежів між ними. Ці поліпшення досягнуті завдяки використанню систем комп'ютеризації банків-учасників, пов'язаних між собою за допомогою міжнародних телекомунікаційних ліній. На сучасному етапі близько 90% усіх розпоряджень надходять по системі SWІFТ.

Швидкість проходження переказів по системі SWІFТ набагато вища, ніж звичайних телеграфних, оскільки вони не тільки мають специфічний формат, але і здійснюються на спеціальному обладнанні, що дозволяє здійснювати платежі в автоматичному режимі між банками-учасниками системи протягом декількох хвилин. Час находження повідомлення пріоритету N (normal) - до 20 хв., пріоритету U (ungent) - до 3 хв.

Пріоритетні повідомлення системи SWІFТ називаються міжнародними експрес-переказами. Розходження між простим і терміновим повідомленнями системи SWІFТ полягає у швидкості дій по виконанню розрахунків, а не в часі, що необхідний для передачі даних.