5. Адміністративно-позовне провадження.

Адміністративно-позовне провадження — це регламентована адміністративно-процесуальними нормами послідовна діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення правових спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації між громадянами (юридичними особами) та органами публічної адміністрації, їхніми посадовими особами, яка відбувається в ході розгляду індивідуально-конкретної справи.

За змістом КАС України можна виділити дві основні групи стадій розгляду індивідуально-конкретних справ у судах адміністративної юрисдикції.

I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції.

II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та касаційному порядку.

На основі цього поділу теоретично можна побудувати внутрішню структуру аналізованого провадження.

У загальних рисах вона матиме такий вигляд:

I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції:

1) підготовчий розгляд позовного звернення;

2) попередній розгляд справи (у Кодексі – підготовче провадження);

3) остаточний розгляд справи та прийняття рішення.

II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та касаційному порядку.

III. Виконання судового рішення у справі.

6. Заходи процесуального примусу в адміністративно-позовних провадженнях.

Закріплення заходів процесуального примусу в окремому розділі КАС України (розділ VI) має неабияке значення, тому що надає суду реальні інструменти для впливу на осіб, які порушують встановлені в суді правила. Додержання встановленого порядку в судовому засіданні створює необхідні умови для нормальної роботи суду та всіх учасників адміністративно-позовного провадження, сприяє ефективному дослідженню доказів і, як наслідок, забезпечує реалізацію прав, свобод та інтересів усіх зацікавлених осіб. Обов’язки присутніх у залі судового засідання з додержання порядку встановлено ст. 134 КАС України. Правила, передбачені у цій статті, формують шанобливе ставлення учасників адміністративно-позовного провадження до суду. Отже, порушення цих правил може призвести до застосування заходів процесуального примусу.

Заходами процесуального примусу є встановлені в розділі IV КАС України процесуальні дії, що застосовуються судом, за наявності підстав, установлених законом.

Існує два види підстав застосування судом заходів процесуального примусу.

Першою підставою є порушення особами встановлених у суді правил.

Другою підставою застосування судом заходів процесуального примусу є протиправне перешкоджання особами здійсненню адміністративного судочинства. Це може проявлятись у різноманітних діях, наприклад, у недопущенні свідків, експертів або інших учасників провадження до зали судового засідання чи до виступу тощо, тобто йдеться про порушення не конкретних, встановлених законом правил, а про інші дії, що, на думку суду, створюють перешкоди для здійснення судочинства.

Законодавцем встановлено чотири види заходів процесуального примусу, кожний з яких застосовується в певних, передбачених КАС України, випадках, а саме:

1) попередження;

2) видалення із зали судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.