План семінарського заняття

1. Суть та розвиток страхування технічних ризиків.

2. Страхування будівельно-монтажних ризиків.

3. Страхування машин від поломок.

4. Страхування монтажних ризиків.

5. Страхування електронного обладнання.

Питання для перевірки знань

1. Що, на Вашу думку, вплинуло на розвиток технічних ризиків?

2. Які об'єкти охоплює страхування технічних ризиків?

3. На яких умовах здійснюється страхування будівельно-монтажних ризиків?

4. Розкрийте суть страхування машин від поломок.

5. Що означає страхування монтажних ризиків?

6. Основні особливості страхування електронного обладнання.

Тема 9: страхування кредитних ризиків

1. Економічний зміст страхування кредитних ризиків.

2. Страхові послуги, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів.

3. Страховий захист фінансових ризиків.

4. Страхування депозитів.

Ключові терміни: кредит, кредитор, товарний кредит, авансовий кредит, гарантований кредит, кредит під заставу, фінансові ризики, втрата прибутку, система депозитного страхування, гарантії (поручительства).

Література: 33, 36, 37, 38, 39, 40, 43, 44

1.Економічний зміст страхування кредитних ризиків.

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша – кредитором. Розглянемо чотири можливих варіанти таких взаємовідносин:

• кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від позичальника гроші з відсотками - це фінансовий кредит;

• продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші - це товарний кредит;

• кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги - це авансовий кредит;

• у деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до позичальника - це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин виділяють такі види страхових послуг, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

1) фінансовий кредит:

• страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;

• страхування кредитів (страхувальником виступає кредитор);

2) авансовий і товарний кредит:

• страхування комерційних кредитів;

• страхування на випадок невиконання зобов'язань контрагентом;

3) гарантований кредит:

• страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств);

• страхування заставленого майна.

Історичним прообразом страхування кредитів були комісійні операції типу делькредере, в яких брали участь дві сторони: комітент і комісіонер. Комісіонер за відповідну додаткову винагороду, яка вважалась платою за взяття ризику комісійної операції, гарантував комітентові, що вексель за проданий у товар кредит буде викуплено у визначений термін. Отже, угода делькредере набувала характеру вексельної поруки, згідно з якою в разі неповернення боргу третьою стороною комісіонер зобов'язаний був виплатити відшкодування комітентові у повному обсязі. Це означає, що широко відома комісійна операція була початковою формою страхування кредитів з усіма необхідними атрибутами страхової операції: ризиком неповернення кредиту, визначеним обсягом відповідальності, страховою премією у формі додаткової винагороди та реальним відшкодуванням збитків.

За сучасних умов делькредере страхування здійснюється з участю кредиторів (банків, інвесторів, підприємств), які виступають страхувальниками, та страхових компаній. До групи делькредерного страхування належать страхування фінансових кредитів та страхування авансових і товарних кредитів.

Майновий інтерес кредитора може бути захищений посередньо - шляхом страхового захисту платоспроможності його боржника. За цієї форми страхових відносин страхувальником є позичальник, який укладає договір страхування зі страховиком на користь кредитора (застрахованої особи). Страховий поліс виступає своєрідною гарантією того, що у випадку виникнення ризику неплатоспроможності боржника страхова компанія відшкодує належну суму боргу застрахованій особі (кредитору).

Отже, економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик замість отриманої страхової премії бере на себе (замість боржника) роль гаранта оплати його повної заборгованості у визначених термінах на користь застрахованого (бенефіціанта) цієї гарантії.

При гарантійному (заставному) страхуванні у відносини вступають не дві, як при делькредерному, а три сторони: кредитор, страхова компанія, позичальник (страхувальник).

У складі гарантійного страхування існують класичне (заставне страхування) та страхування фінансових гарантій. Класичне страхування може охоплювати авансові кредити, банківські позики тощо. Страхування фінансових гарантій представлено страхуванням кредитів, виданих під різні фінансові гарантії (заклад, іпотека), та кредитів, повернення яких гарантується борговими зобов'язаннями фінансового характеру: облігаціями, акціями, комерційними паперами, сертифікатами фінансових активів підприємств.

На сучасному етапі розвитку особливого значення набувають кредитні послуги, відомі під назвою кредитів довіри. Кредитом довіри вважається певна сума товарно-матеріальних цінностей, переданих у тимчасове користування працедавцем найманим робітникам. Такими цінностями можуть бути окремі складові основних та оборотних коштів, які перебувають під загрозою випадкової втрати внаслідок прояву природних та антропогенних ризиків.

Отже, кредитне страхування - це комплекс страхових послуг, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів, пов'язаних з існуванням ризику неповернення кредиту внаслідок неплатоспроможності позичальника.