3.Страховий захист фінансових ризиків.

Основними видами фінансових ризиків підприємства є: ризик зниження фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, інвестиційний, процентний, валютний, депозитний, кредитний, податковий та ін. За джерелами виникнення всі види фінансових ризиків поділяють на дві основні групи: систематичні (ринкові ризики) та несистематичні (специфічні ризики). Спробуємо визначити страхування фінансових ризиків як сукупність видів страхових послуг, що передбачають зобов 'язання страховика здійснити страхову виплату в розмірі повної або часткової компенсації втрачених доходів (додаткових витрат) страхувальникові.

До страхування фінансових ризиків належать:

1) страхування від утрат прибутку;

2) страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності;

3) страхування ризику засновника;

4) страхування біржових ризиків ;

5) страхування коштів та (або) банківських металів, вкладених на депозитне зберігання;

6) страхування відсотків від коштів та (або) банківських металів, вкладених на депозитне зберігання;

7) страхування інвестиційних ризиків.

Крім того, до фінансових ризиків підприємницької діяльності в багатьох правилах страхування українські страховики відносять страхування лізингових операцій та страхування збитків, пов'язаних з невиконанням контрагентом страхувальника договірних зобов'язань.

Страхова сума за договором страхування визначається в межах:

• вкладених коштів та (або) банківських металів на депозитне зберігання та відсотків за ними;

• грошової оцінки зобов'язань контрагента страхувальника відповідно до укладеної з ним угоди (договору, контракту).

У договорі страхування може бути передбачена франшиза (умовна чи безумовна).

Страховими випадками є: 1) втрата (часткова або повна) коштів та (або) банківських металів страхувальника, вкладених на депозитне зберігання внаслідок банкрутства кредитної установи, яка одержала кошти та (або) банківських металів на депозитне зберігання; 2) втрата (часткова або повна) відсотків від коштів та (або) банківських металів страхувальника, вкладених на депозитне зберігання внаслідок банкрутства кредитної установи, яка одержала кошти та (або) коштовні метали на депозитне зберігання; 3) втрата (часткова або повна) коштів та (або) банківських металів страхувальника через невиконання (неналежного виконання) договірних зобов'язань контрагентом страхувальника за укладеною між ними угодою внаслідок:

• смерті громадянина - контрагента страхувальника;

• ліквідації та (або) банкрутства юридичної особи - контрагента страхувальника;

• стихійного лиха.

Страховик звільняється від виплати страхового відшкодування при настанні подій, що мають ознаки страхового випадку, але не визнаються такими, які відбулись внаслідок:

а) ядерного вибуху, впливу радіації або радіоактивного забруднення;

б) громадянської війни, народних заворушень різного роду та страйків;

в) усякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідків, повстань, заколотів;

г) конфіскації, націоналізації та інших подібних заходів політичного характеру, здійснених за наказом військової або цивільної влад та політичних організацій;

д) зміни законодавства під час дії договору страхування;

е) заборона (обмеження) діяльності контрагента страхувальника.

Страхування не поширюється на неустойку та інші непрямі витрати.

Термін дії договору страхування встановлюється за домовленістю сторін від 1 місяця до 1 року. Термін дії договору страхування може також залежати від терміну депозитного зберігання та терміну чинності угоди (договору, контракту), укладеної між страхувальником та його контрагентом. Страховий тариф при страхуванні фінансових ризиків визначається з урахуванням характеру та виду діяльності страхувальника та його контрагента, фінансового стану контрагента, змісту укладеної угоди (договору, контракту) та інших, суттєвих у кожному конкретному випадку, факторів. В окремих випадках страховик може застосовувати при встановленні тарифів підвищуючі коефіцієнти від 1 до 3, а також понижуючі коефіцієнти - від 1 до 0,3. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. Нормативні витрати страховика на ведення страхової справи по страхуванню фінансових ризиків, визначені при розрахунку страхових тарифів, становлять 25% від величини страхового тарифу.

Початком дії договору страхування вважається внесення страхового платежу (першого або чергового внеску).

Договір страхування припиняє свою дію о 24 год. доби, вказаної в договорі страхування як останній день його чинності.

Одночасно з заявою страхувальник надає страховикові копії документів, необхідні для оцінки страховиком розміру фінансового ризику і можливих збитків, що можуть бути заподіяні страхувальникові, а також інші документи, необхідні для визначення ризику настання страхового випадку, в тому числі документи про фінансовий стан контрагента страхувальника з точки зору його платоспроможності.

Страховик на підставі поданих документів узгоджує із страхувальником страхову суму, розмір страхового платежу, а також інші умови договору страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше 3 днів (не рахуючи вихідних та святкових днів), якщо інше не визначено договором страхування, письмово повідомити страховикові або його представникові про настання страхового випадку.

До переліку документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків включаються:

• заява страхувальника (вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування;

• копію або оригінал договору страхування;

• страховий акт;

• необхідні платіжні документи;

• документи, що підтверджують факт невиконання (неналежного виконання) контрагентом страхувальника взятих на себе перед страхувальником зобов'язань:

• копію майнової претензії до особи, винної у заподіянні збитків страхувальникові, та документ, що підтверджує її відправлення адресату;

• усі інші документи, які дають змогу встановити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню і зазначені в договорі страхування.

Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (вигодонабувача) та страхового акта (аварійного сертифіката), після отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку та визначають розмір завданого збитку. У разі настання страхового випадку конкретний розмір збитків установлюється страховиком на підставі документів, отриманих від страхувальника, інших осіб, а також з урахуванням рішення суду (арбітражного суду), документів правоохоронних, податкових та інших органів, місцевих органів влади, висновків експертів. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється після відрахування зі збитків франшизи (якщо вона передбачена в договорі страхування).

Рішення про виплату страхового відшкодування приймається протягом 20 днів із дня отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, але не пізніше ЗО днів від моменту подання заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування. Страховик здійснює виплати страхових відшкодувань протягом 10 (десяти) календарних днів із дня прийняття рішення про виплату.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик приймає у 20-денний термін із дня отримання всіх необхідних документів, але не пізніше 30 днів від моменту подання заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та письмово повідомляє страхувальникові з обґрунтуванням причин відмови.

Страхування від утрат прибутку

Найбільш поширеним видом страхування фінансових ризиків є страхування від утрат прибутку (доходів). Це страхування є формою страхового захисту майнових інтересів суб'єктів підприємницької діяльності від утрат майбутньої фінансової користі. Випадкова втрата очікуваних прибутків може настати, передусім, з причин випадкового спаду або зупинки виробничого процесу. До збитків у цьому випадку відносять втрату прибутку, постійні витрати підприємства, витрати, пов'язані з доведенням обсягів діяльності до показників виробничої програми. Крім того, якщо уповільнення або припинення виробничого процесу виникло внаслідок непередбачуваного випадку, то обсяг збитків зростає за рахунок витрат, які здійснені з метою протистояння наслідкам цього випадку.

Страхування від втрат прибутку є комплементарним до багатьох видів страхування. Найпоширенішою базою для приєднання є страхування від ризиків вогню, стихійних лих та інших випадковостей, що призводять до втрати майна, зупинки виробничого процесу.

Страхова сума визначається в розмірі брутто-прибутку, який дорівнює сумі власне прибутку та постійних витрат підприємства. Обсяг збитку залежить не стільки від розміру знищень, скільки від перерви виробничої діяльності (терміну відшкодування, протягом якого накопичуються негативні результати).

Страховий тариф враховує ймовірність настання таких ризиків: 1) базового ризику (пошкодження або знищення майнових коштів); 2) ризику сповільнення або зупинки виробничого процесу. Крім того, при розрахунку тарифу враховується сезонність виробництва, термін відшкодування, характер конкуренції в даній галузі, частка власної участі у фінансовому ризику втрати прибутку. Наприклад, 5 днів, а з 6 дня - збитки покриває страховик.