- •Структура залікового кредиту„Страхові послуги”
- •Тематичний план дисципліни “Страхові послуги”
- •Програма дисципліни „Страхові послуги” Змістовний модуль 1
- •Тема 1. Страхова послуга й особливості її реалізації.
- •Тема 2. Порядок укладення та ведення страхової угоди
- •Тема 3. Страхування життя та пенсій
- •Змістовний модуль 2
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •Тема 5. Медичне страхування .
- •Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків .
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків .
- •Тема 9. Страхування кредитних і фінансових ризиків
- •Тема 10. Автотранспортне страхування.
- •Тема 11. Морське страхування
- •Тема 12. Авіаційне страхування.
- •Тема 13. Страхування майна й відповідальності громадян.
- •Тема 1: страхові послуги та особливості їх реалізації
- •1.Сутність страхової послуги та деяких її особливостей.
- •2. Значення маркетингу в основній діяльності страхових компаній.
- •3. Страхові агенти.
- •4.Страхові брокери.
- •5. Особливості реалізації страхових послуг.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 2: порядок укладання і ведення страхової угоди
- •1. Поняття і зміст, основні вимоги до страхових договорів.
- •2. Права та обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •3.Процедура підготовки та укладання договорів.
- •4.Вирішення спорів і припинення дії договору.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 3: страхування життя і пенсій.
- •1.Суть страхування життя.
- •2.Основні види страхувальних послуг у сфері страхування життя.
- •3. Страхування ренти і пенсій
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 4: страхування від нещасних випадків.
- •1.Загальні відомості про страховий захист життя, здоров'я та працездатності громадян від нещасних випадків.
- •2. Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті.
- •3.Добровільне індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 5 : медичне страхування
- •1.Обов’язкове медичне страхування.
- •2. Добровільне медичне страхування.
- •3. Колективне медичне страхування.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 6: страхування підприємницьких ризиків
- •1. Суть страхування підприємницьких ризиків.
- •2. Страхування майна суб'єктами підприємницької діяльності.
- •3. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.
- •Екологічне страхування та його основні види.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 7: сільськогосподарське страхування
- •1.Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур.
- •2. Обов’язкове страхування деяких видів тварин.
- •3.Страхування сільськогосподарської продукції (капітальних активів).
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 8: страхування технічних ризиків
- •1. Суть, види та об'єкти страхування технічних ризиків.
- •2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.
- •3. Страхування монтажних ризиків.
- •4. Страхування машин від поломки.
- •5. Страхування електронного обладнання.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 9: страхування кредитних ризиків
- •1.Економічний зміст страхування кредитних ризиків.
- •2.Страхові послуги, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів.
- •Страхування кредитів, виданих під заставу
- •3.Страховий захист фінансових ризиків.
- •4.Страхування депозитів.
- •2. За обсягом страхового захисту вона може бути повна, обмежена та дискреційна.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 10: автотранспортне страхування
- •1.Основні умови страхування авто каско.
- •2.Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
- •3.Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за межами України ("Зелена карта").
- •4. Моторне (транспортне) страхове бюро України і його функції.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 11: морське страхування
- •1. Деякі загальні положення морського страхування.
- •2. Страхування каско суден.
- •1. Страхування "з відповідальністю за загибель і пошкодження".
- •2. Страхування "Без відповідальності за ушкодження, крім випадків катастрофи".
- •3. Страхування "Без відповідальності за приватну аварію ".
- •5. Страхування "з відповідальністю тільки за повну загибель судна".
- •3. Страхування вантажів.
- •4. Страхування відповідальності судновласника.
- •Тема 12: авіаційне страхування.
- •1. Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації.
- •6. Витрати судновласника:
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •2. Обов'язкове страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.
- •3. Обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам.
- •4.Обов'язкове страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
- •5. Добровільні види авіаційного страхування.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 13: страхування майна тавідповідальності громадян.
- •1. Страхування домашнього майна.
- •2. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак.
- •3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності зброю.
- •План семінарського заняття
- •Питання для перевірки знань
- •Питання для підготовки до іспиту
- •Словник страхових термінів
- •Література
- •Додаткова література
- •Страхові послуги
4.Страхування депозитів.
Страхування депозитів полягає у створенні системи захисту грошових вкладів, що знаходяться на депозитних рахунках у комерційних банках, на випадок банкрутства цих банків. Система депозитного страхування (СДС) породжена дворівневою банківською системою і функціонує практично в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою. Цікаво, що потреба в її створенні виникла в умовах глибокого кризового стану економіки. Запровадження СДС настільки важливе для вирішення цілої низки економічних та соціальних проблем, що в США цю подію в економічному житті країни XX століття оцінюють як другу за своєю значимістю після створення Федеральної резервної системи (ФРС).
Не дивно, що потреба створення СДС виникла і в Україні в період глибокої економічної кризи.
Система страхування депозитів покликана вирішити два головних завдання:
1) захистити, насамперед, дрібних вкладників від фінансових втрат;
2) запобігти масовому вилученню вкладів, коли банк перебуває у тяжкому фінансовому становищі.
СДС може здійснюватись на різних засадах.
1. За характером вимог щодо участі комерційних банків у СДС вона може бути: обов'язкова (всі комерційні банки повинні бути учасниками СДС); добровільна (за бажанням банків) та змішана (в США держава зобов'язує всі банки, котрі входять до ФРС, бути учасниками СДС, а для тих, що перебувають поза межами ФРС, встановлює певні вимоги, дотримання яких є необхідною умовою для членства в СДС).
Обов'язкова СДС приваблива тим, що, охоплюючи всі банки, забезпечує однакові гарантії клієнтам усіх банків. Недоліком її є слабка відповідальність клієнта щодо вибору надійних банків.
Добровільна СДС приваблива своєю демократичністю. Вона ґрунтується не на законі, а на договорі і дає змогу уникнути значних суперечок між банками та державою.
Недоліком її є позбавлення частини клієнтів надійного захисту через СДС.
Змішана система має переваги перед двома попередніми в тому, що вона прагне попередити ситуації, коли банки, що ефективно функціонують, сплачували б страхові внески, які використовувалися б на відшкодування витрат банків, управління котрими здійснювалось недостатньо ефективно. Недолік у неї той самий, що і в попередньої системи.
2. За обсягом страхового захисту вона може бути повна, обмежена та дискреційна.
Якщо СДС ґрунтується на принципі повного страхового захисту депозитів комерційних банків, вона тим самим підвищує довіру клієнтів до банків, стимулює вкладення тимчасово вільних грошових коштів суб'єктів громадського життя на депозитні рахунки та стримує їх прагнення масово вилучати вклади в період кризових ситуацій у банківській системі. Негативною ознакою системи повного захисту є те, що вона стимулює банки займатись надмірно високоризиковою діяльністю, і СДС може зазнати досить суттєвих збитків.
Обмежена відповідальність СДС передбачає повний захист дрібних вкладників, які не можуть та й не повинні знати всіх тонкощів вибору надійності банку, та обмежений захист великих вкладників, які, з огляду на своє становище, зобов'язані нести відповідальність за вибір банку, котрому вони довіряють досить значні капітали. І в цьому перевага даної системи захисту. Недоліком її є те, що в умовах високого рівня інфляції важко визначити мінімальний рівень повного покриття.
Дискреційна (гнучка) відповідальність СДС може розглядатись як обмежена, але це пов'язано з тим, що в кризові періоди банківської системи база страхової відповідальності СДС розширюється, а в період її стабілізації — звужується. Перевагою цієї системи є гнучкість реагування на зміни економічної ситуації, а недоліком — примусовість страхової відповідальності (адміністративним шляхом), що подекуди порушує інтереси окремих банків.
3. За принципом визначення ставки платежів до СДС вона може ґрунтуватися на фіксованій та диференційованій ставках. Диференційована ставка може обумовлюватись двома чинниками:
фінансовим станом та ступенем ризиковості операцій;
поточною величиною фонду СДС та обсягами необхідних виплат.
При фіксованій ставці платежі до СДС прив'язуються, як правило, до обсягу депозитів, які підлягають страхуванню. Вона приваблива своєю простотою, а вразлива тим, що банки з різним рівнем ризику здійснюваних ними операцій вносять однакові платежі.
Якщо ставка платежу ґрунтується на диференціації платежів за фінансовим станом та ризиковістю, то вона визначається для кожного банку окремо залежно від рівня фінансового стану ліквідності та ризиковості. Перевагою такого варіанта є справедливий підхід до формування фондів СДС. Хто більше ризикує — більше платить, бо має більше шансів потрапити в страхову ситуацію.
Недоліком є труднощі з оцінюванням СДС рівня ризиковості банківської діяльності та контролем за його зміною.
І, зрештою, СДС, що ґрунтується на диференціації страхових платежів, в основі якої лежать величина фонду СДС та обсяги виплат із нього, приваблива для самої СДС тим, що дає їй можливість уникнути значних збитків, а для страхувальників — тим, що не "збуджує" у них надмірних апетитів вирішувати свої проблеми за рахунок СДС. Недоліком її є те, що недостатність фондів СДС може бути наслідком не тільки помилок, допущених управлінцями банків, а й результатом прорахунків управлінців фонду СДС, а економічну відповідальність в обох випадках несуть банки.
4. За мірою участі держави у фінансовому забезпеченні страхових виплат СДС може створюватись як відкрита кредитна лінія центрального банку (ЦБ) не тільки на основі певних державних гарантій, а й тоді, коли їх немає.
Страхування депозитів для України - справа нова, але те, що формування її розпочалося - явище, безумовно, позитивне. Значення цього явища для економіки важко переоцінити. Країна, котра не може подолати кризу неплатежів, не має механізму захисту тимчасово вільних грошових коштів населення, які воно довіряє банкам. За чинним в 197Україні законодавством у разі банкрутства банку в першу чергу покриваються борги перед бюджетом, в другу - перед юридичними особами і в останню — перед фізичними особами. Тим, хто в черзі останній, як правило, цих коштів не вистачає. З метою захисту інтересів фізичних осіб — депозиторів комерційних банків, котрі найменше обізнані з тонкощами банківської справи, було започатковано обов'язкове страхування депозитів фізичних осіб в Україні, яке регламентувалось постановою НБУ від 28 травня 1996 р. № 125 "Про тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб".
Організаційною структурою, покликаною здійснювати цей вид страхування в Україні, є Міжбанківський фонд обов'язкового страхування вкладів фізичних осіб.
Запровадження страхового захисту депозиторів - фізичних осіб – уже перечепилося за "камінь" неузгодженості його із чинним законодавством. Ця спроба датується лютим 1996 р. І хоч вона завершилась невдало, про цей механізм варто згадати, оскільки він представляє певний інтерес, як мінімум, з двох причин. По-перше, навіть негативний досвід дуже цінний для тих країн, які ще не мають СДС. По-друге, важлива логіка процесу становлення механізму страхування депозитів.
Формування страхового фонду передбачало такий механізм. По-перше, всі комерційні банки мають бути учасниками страхування депозитів фізичних осіб. По-друге, банки повинні сплатити перший внесок у розмірі 1% статутного фонду банку станом на 1 лютого 1996 р. до березня цього ж року. У разі порушення цієї вимоги НБУ мав застосувати санкцію у вигляді підвищення норми обов'язкових резервів.
Після першого внеску банки мають робити щоквартальні відрахування в розмірі 0,5% залишків вкладів фізичних осіб. У разі нагромадження такої суми страхових внесків, яка гарантуватиме відшкодування розміру вкладів, перерахування страхових внесків до страхового фонду припиняється і поновлюється у разі зростання розміру залишків вкладів.
У разі банкрутства банку фізичним особам, котрі мали депозитний рахунок у ньому, сплачується відшкодування в межах фактичних залишків вкладів на дату визнання банку банкрутом або прийняття рішення про його ліквідацію.
Якщо сума на депозитному рахунку фізичної особи не перевищує в еквіваленті 300 ЕКЮ, відшкодування здійснюється в розмірі 100%, якщо сума становить в еквіваленті 300-500 ЕКЮ - у розмірі 80%.
Відшкодування здійснюють у безготівковій формі, перераховуючи відповідні суми на рахунок вкладника у зазначений ним у заяві комерційний банк України.
Право на відшкодування мають усі фізичні особи (резиденти і нерезиденти), котрі мають ощадні вклади, депозити, ощадні сертифікати до запитання, строкові та інші вклади як у національній, так і в іноземній валютах. Валютні вклади відшкодовуватимуться в національній валюті за курсом НБУ.
Реалізацію цієї постанови НБУ призупинено з огляду на необхідність врегулювання цілої низки проблем, які виникли у зв'язку із запровадженням обов'язкового страхування депозитів:
1) відрахування банками коштів у страховий Міжбанківський фонд погіршували рівень ліквідності банків;
2) розраховуючи рівень нарахування клієнтам за вкладами, банки не брали до уваги витрат, пов'язаних із формуванням цього фонду;
3) відрахування до страхового фонду має бути віднесено до витрат комерційних банків і не оподатковуватися, але це суперечило б чинному податковому законодавству.
Постанова № 125 правління НБУ свідчить про спробу лібералізувати попередню постанову. В ній пропонується такий механізм страхування депозитів.
Фонд страхування створюється комерційними банками за рахунок придбання ними державних цінних паперів та передачі їх на зберігання НБУ.
У разі ліквідації банків НБУ розблоковує державні цінні папери, і кошти від їх реалізації передаються в розпорядження ліквідаційної комісії. Вона здійснює відшкодування фізичним особам, котрі мають депозитні рахунки в банку, який підлягає ліквідації, у безготівковій формі на рахунок банку або готівкою. Передбачається, що фонд страхування депозитів фізичних осіб буде надійним гарантом для вкладників щодо відшкодування їхніх грошових коштів у разі ліквідації або банкрутства банків.
Акумульовані комерційним банком грошові кошти використовують для надання кредиту підприємствам та установам, вони не вивільнені для одноразового викупу на встановлену НБУ суму державних цінних паперів, отже, цей процес може здійснюватись поступово.
Нове положення породжує нові проблеми. Зокрема, постала проблема отримання банками доходу на придбані державні цінні папери.
Депозитне страхування, з одного боку, захищає інтереси вкладника, з іншого, воно може призвести до зменшення відсотка за депозитними вкладами та зростання плати за кредит. І все ж, незважаючи на труднощі, страхування депозитів в Україні прокладає дорогу до життя. Ця дорога не була легкою й для інших країн, але за довіру клієнтів треба платити.
