Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
knuga_poslygu_red.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
367 Кб
Скачать
☆

План семінарського заняття

  1. Необхідність, сутність і розвиток системи автотранспортного страхування.

  2. Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско.

  3. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

  4. Міжнародна система автострахування „Зелена карта”.

  5. Основні завдання МТСБУ.

Питання для перевірки знань

  1. Що передбачає страхування авто каско?

  2. Розкрийте основні об’єкти та ризики автотранспортного страхування?

  3. За яких умов не виплачується страхове відшкодування?

  4. У чому полягає обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

  5. Яка основна мета функціонування міжнародної системи автострахування „Зелена карта”?

  6. Які повноваження має Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Тема 11: морське страхування

  1. Деякі загальні положення морського страхування.

  2. Страхування каско суден.

  3. Страхування вантажоперевезень.

  4. Страхування відповідальності судновласника.

Ключові терміни: морське страхування, страхування каско суден, страхування вантажоперевезень, генеральний поліс, Морське страхове бюро.

Література: 23, 27, 37, 39, 44

1. Деякі загальні положення морського страхування.

Морське страхування - вид транспортного страхування, яке покриває ризики, пов'язані з торговельним мореплавством.

Морське страхування – перший і найдавніший вид страхування. В зародковому вигляді воно існувало в період Левантійської імперії (900‑700 років до н.е.)

Останнім часом в Україні поступово зростає попит на послуги національних страховиків з боку власників річкових і морських суден, фрахтувальників, операторських компаній, морських посередників, таких як суднові агенти й брокери.

Виділяють два основні джерела морського страхового права: в міжнародному масштабі — англійський Закон про морське страхування (Marine Insurance Akt) 1906 p. (далі — Закон), у національному — Кодекс торговельного мореплавання України 1994 р. (далі — Кодекс).

За договором морського страхування страховик зобов'язується за обумовлену плату (страхову премію) в разі настання передбачених у договорі небезпечностей або випадковостей, яких зазнає об'єкт страхування (страхового випадку4) відшкодувати страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, понесені збитки.

Договори морського страхування зі страхувальниками - резидентами укладаються страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Морського страхового бюро.

Морське страхове бюро здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування морських ризиків та представляє їх інтереси в міжнародних об'єднаннях страховиків. Утворення Морського страхового бюро та його державна реєстрація здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 239 Кодексу говорить, що «за договором морського страхування страховик зобов'язується за обумовлену плату (страхову премію) в разі настання передбачених у договорі небезпек чи випадків щодо об'єкта страхування (страховий випадок) відшкодувати страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір, понесений збиток».

Об'єкти. В обох випадках визначення недостатньо конкретні. Тому статті 2 і 4 Закону і 242 Кодексу містять перелік об'єктів морського страхування. Стаття 242 Кодексу до об'єктів морського страхування відносить будь-який, пов'язаний з мореплавством, майновий інтерес, зокрема:

  • судно, в тому числі й таке, що будується;

  • вантаж;

  • фрахт;

  • плата за проїзд, орендна плата;

  • очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем, фрахтом, заробітна плата, інші винагороди капітана, інших осіб суднового екіпажу;

  • цивільна відповідальність судновласника й перевізника, а також ризик, взятий на себе страховиком (перестрахування).

Основна відмінність Закону й Кодексу така: Закон твердить, що договір може поширюватися на внутрішні водні шляхи та на перевезення суходолом, якщо останні є частиною морського перевезення, а Кодекс охоплює тільки «будь-які, пов'язані з мореплаванням, майнові інтереси», тобто має вужчу сферу дії.

До основних видів морського страхування відносять:

  • страхування каско суден на термін (Hull and Machinery);

  • страхування каско суден на період будівництва (будівельні ризики — Builders' Risks);

  • страхування військових і страйкових ризиків (War and Strikes);

  • страхування ризику втрати фрахту (Loss of Hire);

  • страхування особливих майнових інтересів (Increased Value);

  • страхування додаткової відповідальності (Excess Liabilities);

  • страхування контейнерів;

  • страхування відповідальності судновласників (Shipowners' Liability або Р&І);

  • страхування відповідальності фрахтувальників (Charerrers' Liability);

  • страхування відповідальності суднових агентів (Ship's Agents Professional Indemnity);

  • страхування відповідальності суднових брокерів (Ship Broker's Liability).

У морському страхуванні існує Класифікаційне застереження, яке свідчить, що договір морського страхування не може бути укладений, якщо судно не має певного класу, що відповідає вимогам страховиків. Критерії у всесвітньому масштабі встановлювалися британським Класифікаційним застереженням 354, яке з 1 січня 2001 р. чинне в новій редакції. Згідно з нею для всіх суден, крім суден каботажного плавання, прийнятними визнаються лише класи товариств - членів МАКТ (Міжнародної асоціації класифікаційних товариств - IACS). За станом на початок 2001 р. до МАКТ входив Російський регістр судноплавства, а Український ще не входив. Через це створюються певні труднощі для страхування на міжнародному ринку суден, які мають клас Українського регістру.

Важливо, що діючий клас має бути наявним не лише на момент укладання договору страхування, а й протягом усього Періоду його чинності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]