Страхування кредитів, виданих під заставу

У договорах страхування предмета застави існують певні особливості, які полягають у тому, що за такими договорами страхування не покриваються прямі чи непрямі збитки, які виникли внаслідок:

• оброблення застрахованого майна вогнем, теплом або іншим термічним і хімічним впливом на нього у виробничих цілях (наприклад, для сушіння, зварювання, прання, копчення, смаження, гарячого оброблення та ін.);

• впливу ядерної енергії в будь-якій формі, будь-якого роду військових дій, громадянської війни, народних заворушень, страйків, знищення чи ушкодження майна за вимогою цивільної чи військової влади;

• арешту, конфіскації, реквізиції;

• навмисних дій страхувальника або його представників, а також протиправних дій третіх осіб;

• вад в об'єкті страхування, які були відомі та приховані страхувальником від страховика;

• порушення техніки безпеки, протипожежних правил, санітарних норм та інших нормативних актів, які регулюють правила утримання об'єкта страхування;

• переміщення застрахованого об'єкта та зберігання його за адресою, не зазначеною в договорі страхування, крім випадків переїзду страхувальника за новою адресою, про що повідомляється страховику письмово.

Відповідно до Закону України "Про заставу" момент виникнення права застави визначається:

• з моменту укладання договору застави;

• з моменту нотаріального посвідчення договору застави, якщо він підлягає нотаріальному посвідченню;

• у момент передачі заставодержателю предмета застави, якщо предмет застави, відповідно до закону або договору, повинен зберігатися в нього;

• з моменту укладання договору про заставу, якщо передачу заставодержателю предмета застави здійснено до укладання договору.

Таким чином, якщо таке право не настало, може йтися лише про страхування майна, яке не зберігається як забезпечення зобов'язання. Це треба чітко усвідомлювати сторонам, що вступають у такі правовідносини, оскільки ступінь ризику в тому й іншому випадку різна. Як тільки майно виступає як забезпечення зобов'язання, вступають у дію обмеження щодо його використання, передбачені договором про заставу. Вони завжди спрямовані на зниження ризику, чого не може бути, коли майно використовується щоденно.

Цей факт важливо враховувати ще й тому, що момент початку дії основного зобов'язання, наприклад, отримання кредиту, може бути відстрочено від встановленої дати за різних обставин. Тобто предмет застави перебуватиме під підвищеним ризиком значний час, а в платі за страхування (страховому платежі) це не буде враховано, що може ускладнитися невиправданими збитками для страховика.

Крім цього, важливою обставиною є те, що об'єктом страхування предмета застави є майно, яке перебуває у володінні або в розпорядженні страхувальника і яке відповідно до законодавства стягнення:

• об'єкти нежитлового фонду: будівлі, споруди з конструктивними елементами, обробленням та інженерним обладнанням;

• об'єкти житлового фонду: приміщення (квартири), включаючи майно, елементи оброблення та обладнання;

• передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини;

• обладнання, транспортні засоби;

• об'єкти незавершеного виробництва та капітального будівництва;

• інвентар, готова продукція, товари, сировина, матеріали та інше майно.

Не підлягають страхуванню приміщення, що передаються в заставу, які потребують капітального ремонту, розташовані в будинках, що перебувають в аварійному стані або підлягають зносу. Відповідальність страховика настає в разі загибелі або ушкодження майна внаслідок: бурі, урагану, зливи, обвалу, зсуву, дії підземних вод, удару блискавки, пожежі, вибуху, затоплення, аварій опалювальної системи, водопровідних і каналізаційних мереж.

Перелік конкретних ризиків, з яких страховик несе відповідальність, зазначається за згодою сторін у договорі страхування.

Як правило, договори страхування майна укладаються на термін від одного місяця до одного року або на інший термін, але не більший, ніж термін дії договору застави. Слід врахувати, що, страхуючи предмет застави, не менш важливо встановити дату закінчення терміну дії договору страхування. У більшості випадків за цю дату приймають термін виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Майно, прийняте на страхування, вважається застрахованим за адресою, зазначеною в договорі страхування.

За настання страхового випадку заставодержатель (особа, яка видала кредит заставодавцю) має переважне право задовольнити свої вимоги із суми страхового відшкодування. Страхувальник не звільняється від обов'язків за договором страхування.

Страхова сума за договором страхування предмета застави не може перевищувати розміру вартості заставленого майна. Вартість майна, яке приймається на страхування, підтверджується балансом юридичної особи, рахунком-фактурою, довідкою інвентарного бюро, накладною та іншими бухгалтерськими документами, а також експертною оцінкою фахівця.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком: повідомити протягом доби компетентним органам (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції та ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховикові; дати змогу представникові страхової компанії оглянути застраховане заставлене майно, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником цих вимог страхова компанія має право не виплачувати страхового відшкодування.

Про місце та час складання акта страховик повинен завчасно повідомити особам, відповідальним за збиток. Якщо ці особи чи їхні представники не з'явилися до моменту складання акта, то його складають за їх відсутності.

Для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, залежно від характеру страхового випадку, подають такі документи:

• договір страхування;

• заяву страхувальника;

• висновок про страховий випадок, складений експертною комісією, який містить причини і можливі наслідки страхового випадку;

• позови, які пред'явлено страхувальникові у зв'язку з подією, що сталася;

• рішення суду або аудиторський висновок, який містить розміри сум, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з настанням страхового випадку, який включається до обсягу відповідальності страховика за договором страхування;

• документи з компетентних органів;

• кошторис на відновлення, калькуляцію збитку.

Розмір збитку визначається, виходячи з дійсної (страхової) вартості майна на момент укладання договору страхування з урахуванням зносу.

Кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи, яка проводиться за рахунок сторони, що її вимагає.

У разі ушкодження майна збиток визначається в розмірі витрат на його відновлення.

Майно визнається загиблим, коли відновлювальні витрати з урахуванням зносу разом із залишковою вартістю перевищують 70% дійсної (страхової) вартості застрахованого предмета.

Відшкодування виплачується з вирахуванням обумовленої в договорі страхування франшизи, а також сум, отриманих страхувальником у порядку відшкодування заподіяного збитку від третіх осіб.

Якщо на момент, коли настав страховий випадок, стосовно страхувальника діяли договори страхування інших страхових організацій, страховик виплачує відшкодування в частині, яка припадає на його частку за сукупною відповідальністю, згідно з принципом контрибуції.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в термін, визначений договором страхування, за винятком вихідних і святкових днів, з дня подання йому необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, залишаючи за собою право затримувати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку.

У разі виплати страхового відшкодування страховик продовжує нести відповідальність до кінця терміну дії договору в межах різниці між відповідною страховою сумою, обумовленою в договорі, і сумою виплат страхових відшкодувань за ним. Якщо страхове відшкодування за договором виплачено в розмірі страхової суми, то договір страхування на цей об'єкт страхування закінчується з моменту розрахунку. У цьому разі за згодою сторін може укладатися новий договір страхування. Днем виплати страхового відшкодування є день списання грошей з розрахункового рахунку страховика.

Страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств)

Страхувальник при страхуванні виданих гарантій (поручительств) - дієздатний громадянин або юридична особа, на забезпечення виконання зобов'язань якого поширюються ці гарантії (поручительства) та який уклав із страховиком договір страхування.

Гарантія (поручительство) - договір (контракт), за яким поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в його частині. Гарантія (поручительство) може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Договір гарантії (поручительства) повинен бути укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми спричинює недійсність цього договору гарантії (поручительства).

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані зі збитками, завданими страхувальникові внаслідок неможливості виконання гарантом (поручителем) своїх зобов'язань в обсягах і в терміни, визначені гарантією (поручительством).

Страховими випадками є невиконання (повне або часткове) гарантом (поручителем), а також неналежне виконання своїх зобов'язань в обсязі та в терміни, визначені в письмовій гарантії (договорі поручительства), яке призвело до матеріальних збитків і сталося внаслідок:

а) аварії або катастрофи на місці виконання зобов'язань;

б) протиправних дій третіх осіб стосовно гаранта (поручителя);

в) банкрутства гаранта (поручителя);

г) стихійних лих під час і на місці виконання зобов'язань. Страховик не несе відповідальності за договором страхування, якщо страховий випадок стався:

• під час надзвичайного, особливого чи військового стану, оголошеного органами влади в країні або на території дії договору страхування;

• під час громадських заворушень, революції, заколоту, повстання, страйку, путчу, локауту або терористичного акту;

• у разі впливу ядерної енергії;

• внаслідок протизаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, у тому числі внаслідок видання цими органами та посадовими особами документів, які не відповідають чинному законодавству України.

Страхування не поширюється на курсову різницю, штрафи та інші непрямі збитки.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника за формою, встановленою страховиком. Для оформлення договору страхування страховик може вимагати додаткові документи, що характеризують ступінь ризику.

При укладанні договору страхування з метою визначення ступеня страхового ризику страхувальник повинен надати страховикові такі документи:

• нотаріально завірену копію письмової гарантії (договору поручительства);

• офіційно завірені документи, які містять факт та умови існування майнових зобов'язань сторін, зазначені у договорі страхування;

• опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна страхувальника-гаранта, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку, передбаченого договором страхування, та виплати страховиком страхового відшкодування;

• баланс або довідку про фінансовий стан гаранта, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою);

• інші документи, необхідні страховикові для визначення ступеня ризику настання страхового випадку.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник надає такі документи:

• письмову заяву на виплату страхового відшкодування;

• оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

• документ, що посвідчує особу одержувача страхового відшкодування;

• довіреність від страхувальника на отримання страхового відшкодування;

• копію або оригінал гарантії (поручительства);

• акти аудиторських перевірок фінансового стану страхувальника;

• акт несплати передбачених гарантією або поручительством платежів;

• акт невиконання договірних зобов'язань, щодо яких діє гарантія (поручительство);

• акт невиконання гарантом (поручителем) своїх зобов'язань з наданої гарантії (поручительства);

• акт аудиторської перевірки фінансового стану гаранта (поручителя);

• інші документи, зазначені в договорі страхування.

У разі прийняття позитивного рішення виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з правилами в термін не більше п'ятнадцяти робочих днів із дня його прийняття на підставі страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, готівкою або безготівковим розрахунком. Форма виплати страхового відшкодування визначається договором страхування.