Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 3 СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ ТА НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ФОРМИ Ї...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

8. При пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.

При пред'явленні особи для впізнання слідчий чи прокурор можуть залучити для участі у слідчій дії спеціалістів для фіксування впізнання технічними засобами та інших спеціалістів. Якщо у слідчій дії бере участь неповнолітній, то обов'язково запрошуються його законний представник, педагог, психолог або у разі необхіднос­ті - лікар.

Психолог може залучатися до участі у слідчій дії не тільки у випадках, коли в ній бере якщо в ній приймає участь неповнолітній. Він може надати психологічну допо­могу потерпілому чи свідку, які знаходяться у стані сильного душевного хвилювання після вчиненого злочину, спостерігання відповідної події тощо.

Процесуальний порядок залучення вказаних осіб передбачений статтями 44, 71, 491 КПК.

9. За правилами цієї статті може здійснюватися пред’явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред’явлені для впізнання

Пред'явлення для впізнання може бути проведене за динамічними (функціо­нальними) ознаками: особливостями голосу, мови (у тому числі і за фонограмою), ходи. Таке впізнання проводиться за правилами коментованої статті. Особливостями є те, що впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання. Для об'єктивного і за­конного провадження слідчої дії в такому порядку необхідна участь не менше чотирьох понятих, оскільки впізнаючий і той, кого впізнають, повинні перебувати поза візуаль­ним контактом, але у присутності понятих.

Пред’явлення речей для впізнання (ст.229 КПК).

Відповідно до Цивільного Кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179).

Таким чином, для впізнання можуть пред'являтися рухомі речі, які легко перемі­щувати в просторі і що можуть бути доставлені до місця проведення досудового роз­слідування (картини, автомобілі, знаряддя злочину, частини предметів тощо) і неру­хомі (земельні ділянки та все, що розташовано на них і міцно з ними пов'язано, жилі будинки, насадження, підприємства, як майнові комплекси, повітряні і морські судна внутрішнього плавання тощо).

Тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом (ст. 180 ЦК), отже пред'явлення для впізнання тварин здійснюється також за правилами цієї статті.

Процесуальний порядок пред'явлення речей для впізнання схожий із процесуаль­ним порядком пред'явлення для впізнання осіб.

Особа, якій пред’являється річ для впізнання, називається впізнаючий (або той, хто впізнає). Впізнаючими можуть бути свідки, потерпілі, підозрювані.

Пред'явлення для впізнання речі проводиться без винесення про це спеціальної постанови. Пред'явлення речі для впізнання як слідчу дію необхідно відрізняти від пред'явлення матеріальних об'єктів, які є речовими доказами, під час проведення інших слідчих дій, наприклад, пред'явлення знаряддя вчиненого злочину підозрюва­ному в ході допиту.

1. Перед тим, як пред’явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Обов'язковою умовою проведення цієї слідчої дії є попереднє опитування слідчим, прокурором або захисником впізнаючого про те, чи може особа впізнати річ та про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила. За результатами опитування складається протокол з дотриманням вимог статей 104, 231 КПК.

Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, що повинна бути пред'явлена для впізнання. Така вимога закону пояснюється урахуванням властивос­тей людської психіки, оскільки краще запам'ятовується і відтворюється той образ, що сприйнятий пізніше. Неприпустимо також надавати впізнаючому будь-які відомості про прикмети речі, яка буде пред'являтися для впізнання.

При пред'явленні речі для впізнання участь понятих є обов'язковою. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих). Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії. Але і в цьому випадку поняті можуть бути запрошені, якщо слідчий, про­курор вважатиме це за доцільне (ч. 7 ст. 223 КПК).

При пред'явленні речей для впізнання слідчий чи прокурор можуть залучити до участі у слідчій дії спеціалістів для фіксування впізнання технічними засобами.

2. Річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Починаючи проведення даної слідчої дії, слідчий чи прокурор повинні роз'яснити права і обов'язки особам, що беруть у ній участь, а також процесуальний порядок її проведення.

Підібрані для впізнання речі розкладаються на рівній поверхні в добре освітлено­му місці. До кожної речі, що пред'являється, прикріплюється бирка з порядковим номером, або номер кладеться біля кожної речі. У протоколі пред'явлення для впіз­нання фіксується, під яким номером пред'являється річ для впізнання.

Порядок розміщення речей узгоджується з понятими. Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими однорідними речами одного виду, якос­ті і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді у кількості не менше трьох. Під однорідністю речей, що пред'являються, слід розуміти схожість марки, розміру, мо­делі, форми, кольору, ступеня зношеності, конструктивних особливостей і та ін. До­цільно річ для впізнання пред'являти серед інших речей у кількості від трьох до п'яті. Це обумовлюється тим, що надмірне збільшення кількості об'єктів, що пред'являються, розсіює увагу впізнаючого і тому може знизити ефективність слідчої дії.

При розслідуванні злочинів проти власності, злочинів у сфері господарської ді­яльності та ін., іноді виникає необхідність впізнання речі, що визначена не індивіду­альними, тобто тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших одно­рідних речей, індивідуалізуючи її, а родовими ознаками. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою (сировина, продукція сільськогосподарського виробництва, партії продуктів харчування, будівельні матеріали тощо). Якщо предмети матеріаль­ного світу не мають ніяких індивідуальних ознак, що дозволяють судити про їх при­належність, немає необхідності пред'являти їх для впізнання. Для їх ідентифікації доцільно призначити експертизу.

Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, пояснивши, за якими ознаками вона її впізнала. Слідчий, прокурор повинні дозволити впізнаючому, перш ніж вказати на певну річ, підійти до неї, взяти в руки та уважно оглянути. Не можна підганяти особу. Впізнаючий повинен не тільки вказати на річ, яку він впізнав, а й вголос назвати її номер.

Результатом пред'явлення для впізнання може бути ототожнення (впізнання кон­кретної речі), встановлення схожості або невпізнання.