2. Система та види слідчих (розшукових) дій.

Кожна слідча дія є не тільки засобом пізнання, засобом збирання, дослідження та перевірки доказів, а й виступає як акт правозастосовної діяльності Тому інститут слідчої дії має встановлювати певну систему гарантій як встановлення істини, так і забезпечення прав і свобод людини.

Система слідчих дій передбачає такі процесуальні форми здійснення пізнавальних дій, які включають у себе всі необхідні та допустимі методи пізнання і у своїй сукупності дають можливість встановлення об’єктивної істини.

Слідчі (розшукові) дії можна класифікувати залежно від цілей, об’єктів, методів виконання, часу і правил провадження, а також деяких інших критеріїв.

За особливостями процесуальної форми провадження слідчі (розшукові) дії можуть бути поділені на такі, які провадяться:

1) за постановою прокурора або без неї (огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, освідування особи)

2) за ухвалою слідчого судді або без неї (за ухвалою слідчого судді проводяться - огляд житла чи іншого володіння особи, обшук; примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи);

3) за участю понятих (обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи);

4) З обов'язковою участю захисника;

5) з обов'язковою участю фахівця (допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря);

6) особою однієї статі з іншими учасниками (освідування, пред’явлення особи для впізнання).

Слідчі (розшукові) дії залежно від цілей, об’єктів, методів виконання, послідовності, часу і правил проведення можуть бути поділені на:

1) основні та додаткові.

Якщо після провадження слідчої (розшукової) дії не в повній мірі досягнута поставлена мета, проводиться додаткова слідча (розшукова) дія (наприклад: додатковий допит, після першого допиту свідка-очевидця, проводиться додатковий допит з метою з’ясування окремих обставин справи вчинення злочину).

2) первинні та повторні.

Повторні – це коли певна слідча (розшукова) дія проводиться знову у повному обсязі. Після першого допиту, огляду, обшуку тощо та сама дія проводиться ще раз в повному обсязі. Коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза.

3) невідкладні (негайні, екстрені) та інші.

Невідкладність проведення слідчої (розшукові) дії може виникнути не тільки на початковому етапі розслідування, а й у ході подальшого його провадження.

Наприклад, достатні підстави для проведення обшуку на квартирі знайомої підозрюваного виникли лише після допиту самого підозрюваного.

4) обов’язкові та необов’язкові.

Обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись прямою вказівкою в законі: обов’язкове призначення судово-медичної експертизи для з’ясування тяжкості тілесних ушкоджень; призначення судово-психіатричної експертизи для з’ясування психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого; допит підозрюваного після його затримання; допит обвинуваченого у справі, що передається з обвинувальним актом.

Крім того обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись вказівкою керівника слідчого підрозділу або прокурора. Необов’язковість слідчої (розшукової) дії, як правило, визначається межами доказування у конкретному кримінальному провадженні.

Якщо одні і ті ж обставини вчинення злочину одночасно спостерігали на стадіоні численні громадяни, то не обов’язково їх усіх допитувати.

Слідчі дії залежно від мети, яка ставиться перед ними, можуть бути такими, що спрямовані на збирання або перевірку доказів. Слід зазначити, що одна і та сама слідча дія за різних обставин справи, на різних етапах провадження розслідування може бути спрямованою як на збирання нових доказів, так і на перевірку вже зібраних. При проведенні слідчої дії особа, яка її проводить, зобов’язана беззаперечно додержуватись передбаченої законом процедури, забезпечувати захист прав і свобод людини, поважати її честь і гідність.

При провадженні слідчих дій необхідно забезпечити безпеку учасників процесу. У процесі слідчої дії слід вжити заходів щодо забезпечення нерозголошення конфіденційної інформації, захисту сфери особистого життя людини.

Забороняються будь-які дії, що принижують честь і гідність особи, не передбачені законом засоби примусового характеру. Примусові заходи застосовуються тільки в разі крайньої необхідності і тільки в передбаченому законом порядку.

ВИДИ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

- допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226 КПК);

- пред’явлення особи для впізнання (ст.228 КПК);

- пред’явлення речей для впізнання (ст.229 КПК);

- пред’явлення трупа для впізнання (ст.230 КПК);

- обшук (ст. 234 КПК);

- огляд (ст. 237 КПК);

- огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК);

- слідчий експеримент (ст. 240 КПК);

- освідування особи (ст. 241 КПК);

- проведення експертизи (ст. 242 КПК);

- отримання зразків для експертизи (ст. 245 КПК).