- •1. Поняття слідчих (розшукових) дій, підстави та вимоги до їх проведення.
- •2. Система та види слідчих (розшукових) дій.
- •4) З обов'язковою участю захисника;
- •3. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи
- •1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •2. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
- •4. Фіксування кримінального провадження.
- •2) Описової частини, яка повинна містити відомості про:
- •3) Заключної частини, яка повинна містити відомості про:
- •3. Протокол складається з:
- •1) Вступної частини, яка повинна містити відомості про:
- •4. Процесуальний порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
- •4.1. Допит.
- •2. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
- •4. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
- •5. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо - та/або відеозапис.
- •6. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
- •7. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.
- •1. Допит малолітньої або неповнолітньої проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.
- •2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
- •4. Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 225-227 цього Кодексу.
- •7. Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями цієї статті та частинами четвертою та п’ятою статті 336 цього Кодексу.
- •9. Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відео конференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
- •10. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відео конференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.
- •5.2. Пред’явлення для впізнання.
- •3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
- •5. При пред’явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.
- •8. При пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
- •3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред’являється в одному екземплярі.
- •5.3. Обшук
- •3. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
- •8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
- •5.4. Огляд
- •6) Огляд трупа.
- •1. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
- •2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
- •4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
- •5.5. Огляд трупа
- •1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.
- •2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.
- •3. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.
- •4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.
- •5.6. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
- •1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.
- •3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
- •4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
- •5. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
- •5.7. Слідчий експеримент.
- •3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
- •6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
- •5.8. Освідування особи.
- •5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
- •5.9. Проведення експертизи.
- •3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
- •1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
- •2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
- •3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
- •9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
- •5.10. Отримання зразків для експертизи.
- •2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
- •6. Поняття негласних слідчих (розшукових) дій, підстави та вимоги до їх проведення.
- •4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
- •5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
- •3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
- •1) Вчинений злочин відповідної тяжкості;
- •1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.
- •3. Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.
- •5. Прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
- •2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
- •4) Початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
- •5) Відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;
- •6) Обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
- •7) Вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
- •Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
- •4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
- •7. Види негласних слідчих (розшукових) дій.
- •1. Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.
- •3. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.
- •4. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
- •5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.
- •3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.
- •5. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.
- •2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
- •2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
- •2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
- •3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
- •5. Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.
- •3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
- •1) Обґрунтування меж спеціального завдання;
- •2) Використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
- •4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
3. Протокол складається з:
1) Вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце, час проведення та назву процесуальної дії;
особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);
всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);
інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
2) Описової частини, яка повинна містити відомості про:
послідовність дій;
отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
3) Заключної частини, яка повинна містити відомості про:
вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;
спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Загальні для всіх протоколів вимоги, що містяться у ст. 104 КПК, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст протоколу певної слідчої або іншої процесуальної дії. Так, наприклад, у ст. 231 КПК визначені вимоги до протоколу про пред'явлення для впізнання особи, речі чи трупа. У частині 5 ст. 208 КПК ідеться про відомості, які зазначаються у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
4. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
Порушення правил складання і засвідчення протоколу слідчої та іншої процесуальної дії викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання їх у кримінальному провадженні.
5. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.
6. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.
Якщо учасник проведення процесуальної дії відмовляється підписати протокол, слідчий повинен роз'яснити йому, що підписання протоколу посвідчує не визнання ним достовірності обставин, які були виявлені або з'ясовані під час її проведення, а лише факт самого ознайомлення його з протоколом, в якому у випадку незгоди з цими обставинами можуть бути зафіксовані зроблені ним зауваження.
Додатки до протоколів (регламентовані статтею 105 КПК).
1. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
Під час проведення процесуальної дії слідчий, прокурор може відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК залучити спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). Застосовувати технічні засоби фіксації такої дії може особисто слідчий, прокурор. Отримані матеріали повинні бути долучені до протоколу процесуальної дії як додатки. Ними можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо -, відеозапис процесуальної дії;- фото таблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації; інші матеріали, що пояснюють і збагачують зміст протоколу.
2. Додатками до протоколу можуть бути:
1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;
2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
3) стенограма, аудіо -, відеозапис процесуальної дії;
4) фото таблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
Фото таблиця додається до протоколу процесуальної дії після її виготовлення. За клопотанням слідчого у невідкладних випадках фотоілюстрації виготовляються негайно після повернення з огляду. Фотоілюстрації із супроводжувальним листом направляються слідчому або передаються йому під підпис у журналі реєстрації фоторобіт і витрат фотоматеріалів. Якщо результати фотозйомки виявились незадовільними (через несправність апаратури тощо), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого із зазначенням причин неможливості надання фотознімків. Плівка з відеозаписом зберігається у відеотеці експертно-криміналістичного підрозділу і за вимогою слідчого, суду надається для демонстрації.
3. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків
Підготовка протоколу та додатка (регламентовані статтею 106 КПК).
1. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
2. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
Речі і документи упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів, які є на них, з додаванням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої їх вилучено, а також понятих, слідчого, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається у протоколі.
Речі і документи, які вилучаються, упаковуються з додаванням бірок з пояснювальними надписами, якщо протокол з їх описанням з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю). Подальший огляд і описання проводяться за місцем провадження досудового розслідування в присутності понятих, які брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, у яку були поміщені вилучені речі та документи.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження (регламентоване статтею 107 КПК).
1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим.
Порівняно із складанням протоколу процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування кримінального провадженнях має свої переваги. Звукозапис, відеозапис фіксують не тільки результати, але й перебіг процесуальних дій і містять більш повну інформацію. Загальні вимоги, які визначають допустимість застосування у кримінальному провадженні технічних засобів його фіксування, такі: законність; наукова обґрунтованість; етичність; безпечність.
2. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
Згоди учасників процесуальної дії на застосування технічних засобів її фіксування закон не передбачає. Разом із тим слідчий, прокурор, слідчий суддя повинні заздалегідь повідомити цих учасників про застосування таких засобів із тим, щоб вони підготувалися до проведення процесуальної дії.
3. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
4. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У двох випадках застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим: за клопотанням учасників процесуальної дії; у суді під час судового провадження. Наявність останнього положення у ч. 4 коментованої статті пояснюється тим, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами.
У частині 5 ст.27 КПК зазначено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК. Крім КПК це питання регулюється Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, яка затверджена відповідним наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84. Якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
5. Учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
6. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Журнал судового засідання (регламентований статтею 108 КПК).
1. Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості:
1) найменування та склад суду (слідчий суддя);
2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників;
3) дата і час початку та закінчення судового засідання;
4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;
5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати;
6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
У журналі судового засідання має бути повно й об'єктивно відображений весь перебіг судового провадження. Особлива увага повинна приділятись правильності викладення клопотань, заявлених учасниками судового засідання, і порядку їх обговорення, показань обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення, потерпілих і свідків з обставин провадження, порядку дослідження доказів.
Журнал судового засідання ведеться секретарем під час кримінального провадження в суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, у ВСУ.
Цей журнал також ведеться під час судового засідання при розгляді слідчим суддею клопотань слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК, скарг заінтересованих осіб на:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
5) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при застосуванні заходів безпеки;
6) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
7) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК). Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Порушенням є і не підписання такого журналу секретарем судового засідання. Через відсутність такого підпису журнал судового засідання перестає бути юридичним документом, унаслідок чого суд апеляційної та касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість судового рішення. Порушенням також є незабезпечення права обвинуваченого, його захисника, законного представника, потерпілого, його представника ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Реєстр матеріалів досудового розслідування (регламентований статтею 109 КПК).
1. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.
2. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Реєстр матеріалів досудового розслідування додається до обвинувального акта (п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК). Одночасно з передаванням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування таких примусових заходів (ст. 293 КПК). До обвинувального акта має бути додана розписка про отримання цієї копії (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК).
Реєстр матеріалів досудового розслідування полегшує вивчення судом цих матеріалів та їх розгляд. Реєстр передує всім матеріалам і не включається в нумерацію аркушів матеріалів досудового розслідування. Якщо ці матеріали складаються із декількох томів, першим по порядку в кожному томі є реєстр. У цьому випадку рекомендується перед реєстром першого тому або після обвинувального акта поміщати спеціальну довідку, у якій вказується знаходження найважливіших документів, що знаходяться в різних томах кримінального провадження.