- •1. Поняття слідчих (розшукових) дій, підстави та вимоги до їх проведення.
- •2. Система та види слідчих (розшукових) дій.
- •4) З обов'язковою участю захисника;
- •3. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи
- •1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •2. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
- •4. Фіксування кримінального провадження.
- •2) Описової частини, яка повинна містити відомості про:
- •3) Заключної частини, яка повинна містити відомості про:
- •3. Протокол складається з:
- •1) Вступної частини, яка повинна містити відомості про:
- •4. Процесуальний порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
- •4.1. Допит.
- •2. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
- •4. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
- •5. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо - та/або відеозапис.
- •6. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
- •7. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.
- •1. Допит малолітньої або неповнолітньої проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.
- •2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
- •4. Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 225-227 цього Кодексу.
- •7. Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями цієї статті та частинами четвертою та п’ятою статті 336 цього Кодексу.
- •9. Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відео конференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
- •10. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відео конференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.
- •5.2. Пред’явлення для впізнання.
- •3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
- •5. При пред’явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.
- •8. При пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
- •3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред’являється в одному екземплярі.
- •5.3. Обшук
- •3. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
- •8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
- •5.4. Огляд
- •6) Огляд трупа.
- •1. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
- •2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
- •4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
- •5.5. Огляд трупа
- •1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.
- •2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.
- •3. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.
- •4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.
- •5.6. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
- •1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.
- •3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
- •4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
- •5. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
- •5.7. Слідчий експеримент.
- •3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
- •6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
- •5.8. Освідування особи.
- •5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
- •5.9. Проведення експертизи.
- •3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
- •1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
- •2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
- •3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
- •9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
- •5.10. Отримання зразків для експертизи.
- •2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
- •6. Поняття негласних слідчих (розшукових) дій, підстави та вимоги до їх проведення.
- •4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
- •5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
- •3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
- •1) Вчинений злочин відповідної тяжкості;
- •1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.
- •3. Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.
- •5. Прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
- •2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
- •4) Початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
- •5) Відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;
- •6) Обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
- •7) Вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
- •Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
- •4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
- •7. Види негласних слідчих (розшукових) дій.
- •1. Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.
- •3. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.
- •4. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
- •5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.
- •3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.
- •5. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.
- •2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
- •2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
- •2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
- •3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
- •5. Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.
- •3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
- •1) Обґрунтування меж спеціального завдання;
- •2) Використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
- •4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
1) Обґрунтування меж спеціального завдання;
2) Використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
Згідно з положеннями ч. 3 цієї статті КПК, постанова складається з дотриманням вимог ст. 251 КПК. З урахуванням специфіки проваджуваної негласної слідчої (розшукової) дії ця постанова повинна містити обґрунтування меж спеціального завдання та використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
Винесенню постанови про виконання спеціального завдання особами, які не є працівниками правоохоронного органу, може передувати укладення угоди про конфіденційне співробітництво між такою особою і уповноваженим органом і відповідне нерозголошення даних. У цій угоді мають бути перелічені права й обов'язки цієї особи і, зокрема, роз'яснення того, у якому випадку і за вчинення яких діянь ця особа підлягає кримінальній відповідальності.
4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.
Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК)
Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.
Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об'єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 цієї статті негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у порядку, визначеному ст. 245 КПК може завдати значну шкоду інтересам досудового розслідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспіративності ведення досудового розслідування на даному етапі його ведення недоцільно, оскільки може негативно вплинути на його хід.
Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об'єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокремлення частини предмета тощо.
Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об'єкти, надані спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностуючими об'єктами, зокрема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною особливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнівність їх походження від конкретного досліджуваного об'єкта. Зразки повинні відображати ознаки цього об'єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потові, жирові сліди та ін.
Відбір зразків для порівняльного дослідження може здійснюватись слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу, у необхідних випадках для участі у цій негласній слідчій (розшуковій) дії може бути залучений спеціаліст.
За формою проведення збір зразків для порівняльного дослідження є тільки негласним, без розголошення самого факту відбору зразка або мети проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.
У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати. До клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.
Відбір зразків може здійснюватись лише в кількості, необхідній для формулювання висновків щодо закономірності чи випадковості ознак, їх варіативності. Зразки (проби) повинні бути належної якості та мати необхідні для мети дослідження ознаки об'єкта, від якого вони отримані. В окремих випадках з метою об'єктивності дослідження умови отримання відібраних зразків повинні відповідати умовам утворення досліджуваного об'єкта, а збір зразків здійснюється аналогічними знаряддями та засобами.
За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, в якому вказується кількість та опис певної речовини (рідини, матеріалу), взятої якості зразок, умови, в яких відбувався збір зразка, застосовувані технічні засоби та їх характеристики тощо. До протоколу можуть додаватися предмети, документи, звуко та відеозаписи, а також інші технічні носії інформації.