2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо.

3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

Відповідно до вказаної норми на об­стеження цих приміщень дозволу слідчого судді не потрібно.

4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249цього Кодексу.

Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають залучення спеціально уповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення, наданого у порядку, ви­значеному ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК.

За результатами обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого воло­діння особи складається протокол про проведення всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК). Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. У протоколі про результати негласної слідчої (розшукової) дії відомості про осіб, які залучалися до її проведення, у разі здій­снення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденцій­ності у порядку, визначеному законодавством.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК)

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою полягає у засто­суванні спеціальних технічних засобів, що забезпечують дистанційну локалізацію місцезнаходження пристрою системи радіозв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються цими засобами, чи іншого радіо випромінювального пристрою.

Організація та проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії безпосередньо не обмежує конституційні права та свободи людини і громадянина, оскільки її об'єктом є технічний засіб, а не фізична особа. Окрім того, під час установлення місцезнахо­дження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що переда­ється засобами зв'язку, чи інша інформація, якою обмінюються особи, що перебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому відповідно до вимог цієї статті проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим та допускається у розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості.

Безпосереднє встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу здійсню­ється із застосуванням спеціальних технічних засобів уповноваженими спеціалістами оперативних підрозділів. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії може бути встановлено місцезнаходження кінцевого обладнання рухомого (мобільного) зв'язку, яке використовується особою, підозрюваною або причетною до вчинення злочину, інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, тощо.

Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчи­нення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної раді­останції стільникового радіозв'язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіо випромінювальних пристроїв, активо­ваних у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або викорис­товувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані по­терпілими або свідками; або поточні координати такого радіоелектронного засобу у просторі і часі.

Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, який використовуєть­ся окремою особою, як правило, здійснюється з метою реалізації окремих завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення проведення такої негласної слід­чої (розшукової) дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, або ж заходів із затримання підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину. З метою організації та проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій уповно­важеними підрозділами застосовуються спеціальні технічні засоби отримання інфор­мації.