4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

До виняткових повноважень прокурора за ч. 4 ст. 246 КПК належить прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формах, передбачених ст. 271 КПК.

5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:

прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

За частиною 6 цієї статті право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій має слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дору­ченням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодав­ства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної при­кордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи, зокрема, спеціалісти у певних галузях знань, пере­кладачі, а також, особи, що конфіденційно співпрацюють із уповноваженими за­конодавством органами. Під час виконання доручень слідчого, прокурора щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітник такого оперативного підрозділу відповідно до ч. 2 ст. 41 КПК користується повноваженнями слідчого.

Відповідно до вимог ст.247 КПК України, розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, які віднесені згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриман­ням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно ст. 247 КПК, є голова чи за його визначенням інший суддя Апеляцій­ного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду. До повноважень слідчого судді, що діє в суді першої інстанції, належить розгляд клопотань щодо застосування заходів забезпечення кри­мінального провадження.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і за­конних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та забезпечен­ня законності досудового розслідування кримінальних правопорушень.

До повноважень слідчого судді за п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК належить здійснення судо­вого контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному про­вадженні. Слідчий суддя не бере участі у розгляді матеріалів кримінального прова­дження, відповідно не виконує функцій правосуддя.

Відповідно до зазначеної статті слідчим суддею, що уповноважений розгляда­ти клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути голо­ва Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, голова апеляційного суду облас­ті, а також голови міських судів міст Києва та Севастополя, оскільки ці суди мають особливий статус, та відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прирівняні до апеляційних (ч. 2 ст. 26 Закону). За визначенням голів апеляційних судів, слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути й інший суддя апеляційного суду.

Кримінальний процесуальний закон (розділ 2 КПК) передбачає функціонування інституту слідчого судді і на рівні місцевих судів загальної юрисдикції. Проте до повноважень слідчого судді у суді першої інстанції не входить розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до сфери їх повноважень належить судовий контроль за застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження.

Розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійсню­ється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя у межах територіальної юрисдикції, в яких знаходиться орган досудового розслідування.

Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (ст.248 КПК)

1. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

Клопотання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій вноситься на розгляд слідчого судді слідчим або прокурором. Слід підкреслити, що клопотання слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребує попереднього погодження з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим роз­слідуванням.

Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання, тобто слідчого або прокурора. Розгляд поданого клопотання відбувається в режимі закри­того судового засідання, протокол його не ведеться. Слідчий суддя має право затре­бувати матеріали кримінального провадження, що обґрунтовують наявність підстав на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно слідчий, прокурор зобов'язані представити такі матеріали. За результатами розгляду поданих документів слідчий суддя приймає рішення та надає дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій або відмовляє в ньому.

2. У клопотанні зазначаються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;

4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч. 2 цієї статті КПК у клопотанні обов'язково вказуються найме­нування кримінального провадження та його реєстраційний номер відповідно до ЄРДР, короткий виклад обставин злочину, у зв'язку із розслідуванням якого подається кло­потання, правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК, відо­мості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні зло­чину, вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення, обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб, відомості залежно від виду негласної слідчої дії про іденти­фікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо. У клопотанні також наводиться обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо криміналь­ного провадження, у рамках якого подається клопотання.

Слідчим або прокурором, який вносив клопотання, також повинно бути обґрун­товано, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отри­мані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.