Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
horeca_13_11_15.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
104 Мб
Скачать
☆

Положення про будь-який структурний підрозділ складається з таких розділів:

1. «Загальні положення». У розділі має бути зазначено точну назву струк­турного підрозділу та його місце в організаційній структурі підприємства (правовий статус); порядок створення і ліквідації; структуру; підпорядкування; посаду керівника структурного підрозділу та порядок його заміщення в разі відсутності; порядок призначення та звільнення працівників підрозділу; порядок внесення змін і доповнень до положень; перелік основних нормативно-правових документів та інструкцій, якими повинен керуватися структурний підрозділ у діяльності.

2. «Завдання». Розділ повинен містити формулювання основних завдань (напрямів діяльності) структурного підрозділу.

3. «Функції». У розділі всебічно характеризують діяльність структурного підрозділу і ступінь його самостійності у вирішенні питань, пов’язаних з виконанням основних завдань (забезпеченням напрямів діяльності).

4. «Права». Розділ повинен містити перелік наданих структур­ному підрозділу прав, необхідних для виконання покладених на нього функцій.

5. «Відповідальність». У розділі перелічують основні позиції, за якими працівники структурного підрозділу несуть колективну відпо­відальність за невико­нання покладених на підрозділ завдань і функцій, невикористання наданих йому прав, недостовірність даних у доку­ментації, яку веде структурний підрозділ, тощо.

6. «Взаємовідносини з іншими підрозділами». У розділі визна­чають коло службових відносин структурного підрозділу з іншими підрозділами підприємства, а також сторонніми організаціями з питань, що входять у його компетенцію, зокрема, щодо отримання (надання) інформації, погодження документів, спільного виконання роботи тощо.

На основі типових документів з урахуванням особливостей орга­нізації працівники служби управління персоналом розробляють доку­менти для внутрішнього користування. Так, важливими організаційно-розпорядчими документами є Правила внутрішнього розпорядку, що включають такі розділи:

  • загальні положення;

  • порядок приймання та звільнення робітників та службовців;

  • основні обов’язки робітників та службовців;

  • основні обов’язки адміністрації;

  • робочий час і його використання;

  • винагорода за успіхи в роботі;

  • відповідальність за порушення трудової дисципліни.

У розпорядженні кадрова служба має всі нормативні акти, на підставі яких складають документи внутрішнього користування:

  • колективний договір:

  • правила внутрішнього трудового розпорядку;

  • положення про підрозділи (відділи, служби, групи) та ін.

Найважливішим організаційним документом є колективний договір, який розробляють за безпосередньої участі підрозділу служби з управління персоналом. Колективний договір – це угода, яку укладають трудовий колектив і адміністрація підприємства щодо врегулювання їх відносин у процесі діяльності на календарний рік.

До документів організаційно-методичного характеру належать такі, що регламентують виконання функцій з управління персоналом:

  • Положення про формування кадрового резерву готелю;

  • Положення про організацію адаптації працівників;

  • Рекомендації щодо організації підбору і добору персоналу;

  • Положення про врегулювання відносин у колективі;

  • Положення про оплату і стимулювання праці;

  • Інструкція з дотримання правил техніки безпеки та ін.

Основним документом у кадровій службі є посадова інструкція. Цей документ регламентує діяльність у межах кожної управлінської посади, містить вимоги до працівника, що обіймає певну посаду. Посадова інструкція може бути складена на основі типових вимог до посади, що містяться у Кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців, службовців (далі – Довідник), з урахуванням особливостей певного готелю і соціально-економічних умов його діяльності.

Посадові інструкції складаються з таких розділів:

«Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відпо­відальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Взаємо­відносини (зв’язки) за професією, посадою».

У робочих інструкціях розділи «Загальні положення» та «Взаємо­відносини (зв’язки) за професією, посадою» не обов’язкові.

Розділ «Загальні положення» повинен містити дані про кате­горію працівника, порядок його прийняття на посаду та звільнення з неї, підпорядкування, перелік документів, якими працівник повинен керуватися в роботі, та ін.

За потреби в розділі зазначають, що працівник є посадовою особою з ненор­мованим робочим днем або на працівника покладається матеріальна відповідальність (у випадках, передбачених чинним законо­давством).

Розділ «Завдання та обов’язки» розкриває зміст робіт, які повинен виконувати працівник. При складанні цього розділу використо­вують кваліфікаційну характе­ристику, що міститься в Довіднику. У робочій інструкції цей розділ повинен містити характеристику робочого місця.

Оскільки кваліфікаційні характеристики в Довіднику містять лише основні або типові завдання та обов’язки, посадові (робочі) ін­струкції можна доповнювати роботами, передбаченими статутами, регламентами, технологічними картами, інструк­ціями та іншими нормативними документами підприємства.

У розділі «Права» визначають делеговані працівнику права, за допомогою яких забезпечується виконання покладених на нього завдань та обов’язків. На практиці керівник та працівник мають такі права:

керівник – вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи струк­турного підрозділу; за дорученням керівника підприємства чи заступ­ника керівника з відповідного напряму роботи представляти в межах компетенції від імені підприємства структурний підрозділ на інших під­приємствах, в установах, організаціях, органах державної влади; брати участь у нарадах, семінарах, конференціях та проводити їх з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу; вносити пропозиції щодо переведення працівників, їх морального і матеріального заохо­чення, застосування до них заходів дисциплінарного впливу тощо;

працівник – за дорученням керівника структурного підрозділу представляти від імені підприємства структурний підрозділ на інших підприємствах, в установах, орга­нізаціях, органах державної влади з питань, що належать до компетенції підрозділу; вирішувати з керів­никами структурних підрозділів підприємства питання, покладені на працівника посадовою інструкцією; брати участь у колегіальному вирі­шенні питань діяльності структурного підрозділу, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи на дорученій ділянці тощо.

Розділ «Відповідальність» обумовлює особисту відповідальність працівника за виконання посадових обов’язків (робіт). При цьому керівник структурного підрозділу окрім зазначеного несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, визначених чинним законодавством, статутом підприємства, іншими нормативно-правовими актами, а також за вико­ристання майна та коштів підприємства у власних інтересах або в інтересах, протилежних інтересам власника підприємства.

Розділ «Повинен знати» обумовлює передбачені Довідником вимоги до знань, умінь, майстерності працівника, а також додаткові вимоги з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

Розділ «Кваліфікаційні вимоги» повинен містити норми ква­ліфікаційної характеристики за Довідником. У разі потреби ці норми можуть бути підвищені (розширені).

Розділ «Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою» роз­криває відносини (зв’язки) працівника з іншими працівниками підрозділу (інших підрозділів), умови заміщення в разі відсутності тощо.

Посадова (робоча) інструкція є постійно діючим нормативним документом. До неї можуть вноситися доповнення або зміни (при перерозподілі обов’язків, скороченні штату та в інших випадках), але лише на підставі наказу, з яким працівника, що обіймає посаду, потрібно ознайомити не пізніше як за два місяці до внесення зазначених змін (доповнень).

У разі зміни назви підприємства, підрозділу, посади до посадової інструкції вносять відповідні зміни і знову затверджують її.

Оригінал затвердженої посадової інструкції зберігається в кадро­вій службі (у посадової особи, яка виконує функції кадрової служби). Копії засвідченої в установ­леному порядку посадової інструкції видають працівнику та керівнику відповідного структурного підрозділу.

Працівника ознайомлюють з посадовою інструкцією в порядку, встановленому на підприємстві. Зазвичай працівник ставить підпис у журналі ознайомлення працівників з нормативними документами підприємства або в листку ознайомлення з посадовою інструкцією, який долучають до інструкції.

Посадові (робочі) інструкції зберігаються за місцем затвердження постійно, в інших організаціях, установах, підприємствах – три роки після заміни новими.

Переваги посадових інструкцій полягають у такому:

  • вони потрібні для чіткого визначення службового становища, обов’язків, прав і персональної відповідальності працівників;

  • адміністрація підприємства при прийманні на роботу повинна визначити коло обов’язків кожного працівника відповідно до посади, яку він обіймає;

  • посадові інструкції надають можливість у гранично короткий термін освоїти свої обов’язки і права новим працівникам;

  • посадові інструкції потрібні для оцінювання роботи персоналу за повнотою виконання закріплених за ними обов’язків при проведенні атестації;

  • вони створюють умови для правильної організації праці, сприяють уник­ненню конфліктних ситуацій між персоналом і керівництвом.

Для ефективної діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства потрібна функціональна організаційна структура. Загальний метод подання структури готелю – це організаційна схема, тобто схема відносин підрозділів, де показано розташування кожної служби і посади в загальній організації готелю та розподіл повноважень і обов’язків.

Організаційна структура потрібна для ефективного виконання працівниками ключових функцій, визначення їх підзвітності, забезпе­чення належних зусиль з боку персоналу.

Завдання. Спроектувати організаційну структуру готелю з ура­хуванням організаційно-правової форми та категорії суб’єкта госпо­дарювання.

При проектуванні організаційної структури готелю та закладу ресторанного господарства необхідно обґрунтувати:

  • функції, які виконуватиме підприємство (функції конкрети­зувати за змістом діяльності проектованого підприємства);

  • параметри організаційної структури (кількість рівнів управ­ління і працівників, що підпорядковуватимуться певному менеджеру);

  • кількість структурних підрозділів апарату управління;

  • зв’язки між підрозділами.

Вихідною інформацією для побудови організаційної структури управління підприємств готельно-ресторанного бізнесу є загальна чи­сельність та структура операційного і допоміжного персоналу (підрозділ «Економічна частина проекту»).

При проектуванні організаційної структури підприємства необ­хідно також враховувати сукупність чинників впливу на вибір типу організаційної структури, насамперед його призначення, місця розташу­вання, специфіки додаткових послуг, що надаються (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]