Загальні вимоги до засобів розміщення

1. Засоби розміщення треба проектувати та будувати згідно з будівельними нормами та правилами, що має бути підтверджено актом приймання в експлуатацію або висновком уповноваженої організації.

2. Вимоги до готелів, що класифікують за категоріями, установ­лено ДСТУ 4269 та чинними нормативно-правовими документами.

3. Правила улаштовування, устатковування та утримування гур­тожитків повинні відповідати вимогам СанПиН^* 42-121-4719.

4. Громадські транспортні засоби (поїзди, круїзні судна, яхти), наземний та водний транспорт, пристосований під засоби розміщення для ночівлі, повинні відповідати вимогам, встановленим відомчими нормами та правилами.

5. Засоби розміщення повинні мати зручні під’їзні шляхи з необ­хідними дорожніми знаками та вимощеними пішохідними доріжками.

6. Прилегла до засобів розміщення територія повинна бути упо­ряджена та озеленена, добре освітлена; мати майданчик з твердим покривом для короткочасного паркування автотранспорту, необхідні довідково-інформаційні покажчики, урни для сміття.

Засоби розміщення повинні мати вивіску із зазначенням їх виду та назви.

Інформація стосовно виконавців послуг засобів розміщення, режим їх роботи та перелік послуг, що надаються, повинна бути роз­міщена при вході на територію і (або) у приміщенні, і має відповідати вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

7. Засоби розміщення повинні мати:

а) освітлення в житлових та громадських приміщеннях – природне та штучне, в коридорах – цілодобове згідно із СНиП 23-05;

б) систему електропостачання з підведенням до житлових приміщень, електричні розетки повинні бути відповідно помарковані (зазначено електричну напругу);

в) холодне та гаряче водопостачання і каналізацію – згідно зі СНиП 2.04.01. У сільських районах та у районах з перебоями у водопос­тачанні необхідно забезпечити мінімальний запас води не менше ніж на добу та підігрів води;

г) опалення, що підтримує температуру повітря у житлових примі­щеннях у межах від 18° С до 22° С згідно зі СНиП 2.04.05;

д) вентиляцію (природну або примусову), що забезпечує циркуляцію повітря і перешкоджає проникненню сторонніх запахів у житлові приміщення згідно зі СНиП 2.04.05;

е) телефонний зв’язок;

ж) мережу радіомовлення (підведення до усіх житлових кімнат) або незалежні від мережі радіоприймачі;

з) пасажирський ліфт (у разі потреби) – згідно з ДБН В.2.2-9.

8. Площа житлової кімнати повинна бути не менша ніж 8 м². Площа житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках:

а) цілорічного функціювання – не менша ніж 6,0 м²;

б) сезонного (літнього) функціювання – не менша ніж 4,5 м²;

в) для таборів – не менша ніж 4,0 м².

9. У житловій кімнаті повинні бути:

а) меблі (ліжко, тумбочка, стіл, стілець, шафа або ніша для одягу), інвен­тар (килимок біля ліжка, дзеркало тощо), постільні речі (матрац, дві подушки, наволоки, ковдра, покривало на ліжко, простирадло, під­ковдра) за кількістю тих, хто проживає, та рушники (не менше двох на одного туриста);

б) цупкі завіски або жалюзі, що дають змогу затемнювати приміщення, та прозорі завіски на вікнах;

в) світильники на стелі (на стіні);

г) замки у дверях із внутрішнім запобіжником;

д) відповідний інвентар (попільничка – крім засобів розміщення для дітей та юнацтва, ключ комбінований для відкривання пляшок, набір посуду для питної води тощо).

10. Санвузол у номері повинен бути устаткований умивальни­ком, унітазом, ванною або душем. За відсутності санвузла в номері засоби розміщення повинні мати санітарні об’єкти загального корис­тування (з розрахунку один унітаз, один умивальник і один душ не більше ніж на десять чоловік, окремо для жінок та чоловіків).

У санвузлі повинні бути:

а) дзеркало над умивальником з освітленням, поличка для туалетних речей, тримач для рушників, гачки для одягу;

б) туалетне мило або дозатор для рідкого мила;

в) туалетний папір;

г) накривка до унітаза;

д) кошик для сміття;

е) у санвузлах колективного користування – електрорушники або папе­рові рушники.

11. У засобах розміщення треба передбачити:

а) кімнату побутового обслуговування з праскою та прасувальною дошкою, щітками для одягу та взуття – в колективних засобах розміщення, надавання праски та прасувальної дошки – в індиві­дуальних засобах розміщення;

б) місце для прання та сушіння одягу з необхідним устаткуванням та інвентарем;

в) приміщення або частину приміщення для переглядання телепере­дач та інших культурно-масових заходів;

г) камеру зберігання (у разі потреби);

д) приміщення для надавання послуг харчування згідно з ГОСТ 30523 і (або) кухню для самостійного готування їжі, устатковану холо­дильником, електричною (газовою) плитою або пічним опаленням;

е) пристрої зручного користування для інвалідів: нахилені пандуси біля вхідних дверей для проїжджання інвалідного візка, ліфти, спеціально устатковані номери і туалети та інше згідно з ДБН В.2.2-9 (у новозбудованих колективних засобах розміщення).

Примітка. Під новозбудованими розуміють засоби розміщення, введені в експлуатацію або реконструйовані після надання чинності цьому стандарту.

12. Обслуговувальний персонал, що надає послуги у колективних засобах розміщення, повинен мати відповідну освіту та кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі.

Персонал повинен створювати атмосферу гостинності, комфорту, виявляти доброзичливість та ввічливість.

13. У колективних засобах розміщення повинні бути розроблені та затверджені посадові інструкції для персоналу.