- •1. Форми життя: клітинна та неклітинна.
- •2.Основні властивості життя.
- •3. Структурні рівні організації життя. Значення уявлень про ці рівні для медицини.
- •4. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого.
- •5.Клітинні мембрани, принцип конпартментації.
- •6.Організація потоків речовин і енергії в клітинах.
- •7.Життєвий цикл клітин, його можливі напрямки і періодизація.
- •8. Зміни клітин та їх структур під час мітотичного циклу.
- •10. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.
- •11. Значення методу культури тканин для біології і медицини.
- •9.Ріст клітин,фактори росту.
- •12. Розмноження— універсальна властивість живого. Можливості клонування організмів.
- •13. Гаметогенез. Особливості сперматогенезу та овогенезу.
- •14. . Мейоз. Характерні особливості і відмінності від мітозу.
- •15. Статеві клітини людини, цитогенетична характеристика та якісні відмінності від соматичних клітин.
- •16.Запліднення.Партеногенез
- •17.Онтогенез та його періодизація.
- •18. Ембріональний період розвитку, його етапи.
- •19.Детермінація та взаємодія бластомерів.
- •20.Механізм росту та морфогенезу
- •21. Ембріональна індукція.
- •22.Генетичний контроль індивідуального розвитку. Диференціювання клітин, зародкових листків, тканин.
- •23.Особливості пренатального розвитку людини, критичні періоди.
- •24.Тератогенні фактори середовища
- •25. Природжені вади розвитку, їх класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні, ембріопатія, фетопатія, первинні, вторинні, філогенетично обумовлені, нефілогенетичні.
- •26.Постембріональний період онтогенезу, його періодизація.
- •27,28. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку. Співвідношення процесів росту та диференціювання у постнатальному періоді.
- •29.Системні механізми гомеостазу у людини на рівні організму
- •30.Особливості постнатального періоду розвитку людини як біосоціальної істоти
- •31.Сучасні теорії старіння
- •32.Тривалість життя та проблеми довголіття.
- •33.Клінічна і біологічна смерть
- •34.Регенерація та її види.
- •35. Особливості регенеративних процесів у людини. Значення регенерації для системи гомеостазу.
- •36. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст.
- •37. Можливості регулювання процесів регенерації.
- •40. Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.
- •41. Біологічний вид, реальність і динамічність його існування, критерії. Генофонд (алелофонд) виду.
- •42. Структура виду. Популяції — головні складові одиниці виду.
- •43. Характеристики популяції: морфологічні, екологічні, генетичні. Генофонд (алелофонд) популяції.
- •45. Поняття про мікроеволюцію. Популяція— елементарна одиниця еволюції.
- •46. Природний добір як головний рушійний фактор еволюції, його форми
- •47. Популяції людей. Популяційна структура людства. Великі й малі популяції (деми, ізоляти).
- •48. Проблема генетичного обтяження й вплив мутагенних навантажень (радіаційних, хімічних) на популяції людей, медико-біологічні напрямки.
- •49. Походження людини. Формування людини розумної — закономірний етап еволюції органічного світу.
- •50. Етапи антропогенезу.
- •51. Місце виду Homo sapiens у системі тваринного світу.
- •52. Походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей походження людини.
- •53. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера, середовище організму.
- •54. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні).
- •55. Види екосистем: природні та штучні.
- •56. Біогеоценоз як природно-екологічна система, структура і функції біогеоценозу.
- •57. Штучні екосистеми. Формування антропоценозів: натурценозів, агроценозів, урбаноценозів, техноценозів.
- •58. Екологія людини як теоретична основа розробки заходів з охорони природи та здоров’я населення, раціонального природовикористання. Медична екологія.
- •61. Адаптивні екотипи людей, їх характеристика: арктичний, тропічний, зони помірного клімату, пустель, високогірний.
- •62. Екологічний стан в Україні.
- •63. Адаптація людей до екстримальних умов (Арктики, пустелі, космосу та ін.). Поняття про стрес.
- •64. Структура і функції біосфери.
- •65. Головні положення вчення в.І.Вернадського про організацію біосфери. Жива речовина, її характеристика.
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •66. Кругообіг речовин і енергії в біосфер
- •67. Ноосфера. Космопланетарна сутність людини.
- •68. Біополя. Біологічні ритми, їх медичне значення
- •69.Антропогенний тиск на атмосферу
- •70.Захист біосфери
- •2.Хромосомні та геномні рівні організації спадкового матеріалу
- •3.Хроматин:структурна організація
- •4.Аутосоми та гетерохромосоми
- •5.Каріотип людини
- •6.Організація потоку біологічної інформації в клітині
- •7. Днк, роль у зберіганні і перенесенні інформації, хімічна будова, просторова організація, видова специфічність.
- •8. Рнк, роль у зберіганні і перенесенні інформації, хімічна будова, просторова організація, видова специфічність.
- •10. Генетичний код, його основні принципи і властивості.
- •11.Будова гена
- •12. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-рнк, р-рнк.
- •14.Мобільні генетичні елементи
- •15.Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації
- •16.Трансляція,процесінг,сплайсинг
- •18.Молекулярно-генетичне підтримування гомеостазу клітинного середовища
- •19. Генна інженерія та біотехнологія.
- •20.Соматичні мутації як порушення мітозу
- •21.Механізми,що призводять до генетичної різноманітності гамет
- •22.Генеративні мутації
- •23. Генотип людини як цілісна система генів організму
- •24. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму.
- •25. Моногенне успадкування. Моногенні хвороби.
- •26. Взаємодія алельних генів.
- •27. Менделюючі ознаки людини. Множинний алелізм.
- •28. Взаємодія неалельних генів.
- •30. Явище плейотропії.
- •31. Експресивність та пенетрантність генів.
- •32. Зчеплене успадкування генів. Http://subject.Com.Ua/biology/medical/75.Html
- •33. Хромосомна теорія спадковості.
- •34,48,67. Пренатальна діагностика спадкової патології.
- •35. Сучасний стан досліджень генома людини.
- •36. Генетичні карти хромосом людини.
- •37. Гени аутосом, статевих хромосом.
- •38. Ознаки зчеплені зі статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність.
- •39. Генетика статі. Механізми генетичного визначення статі
- •40. Дози генів. Ефект положення генів.
- •41. Генетика груп крові еритроцитарних антигенних систем, значення для медицини
- •42. Поняття про імуногенетику та фармакогенетику.
- •43. Нехромосомна спадковість.
- •Генеалогічний метод вивчення спадковості людини
- •Близнюковий метод
- •Біохімічні методи
- •45. Методи вивчення спадковості людини: цитогенетичні, молекулярно-генетичні (днк-аналіз). Генетичні маркери. Молекулярно-генетичні методи
- •Цитогенетичний метод, його значення
- •Генетичні маркери
- •46. Методи вивчення спадковості людини: дерматогліфіка, популяційно-статистичні, гібридизації соматичних клітин. Метод гібридизації соматичних клітин
- •Метод дерматогліфіки
- •47. Мінливість у людини як властивість життя й генетичне явище. Форми мінливості.
- •48. Пренатальна діагностика спадкової патології. Дивитися питання 34
- •49. Фенотипна мінливість. Норма реакції.
- •Норма реакції
- •Фенокопії
- •51. Генотипова мінливість, її форми.
- •52. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності в популяціях людей. Явище гетерозису у людини.
- •53. Класифікація мутацій: генні, геномні, хромосомні аберації.
- •55. Спонтанні та індуковані мутації.
- •56. Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні.
- •57. Генетичний моніторинг. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.
- •58. Класифікація спадкових хвороб людини, принципи їх діагностики.
- •Хвороба Дауна
- •Синдром Патау
- •Синдром "котячого крику" (5р”)
- •Синдром Клайнфельтера
- •Хвороба Шерешевського – Тернера
- •Мікроцитогенетичні синдроми
- •60. Генні (молекулярні) хвороби: ферментопатії.
- •Порушення метаболізму амінокислот. Алькаптонурія
- •Гістпидинемія
- •Фенілкетонурія (фку)
- •Цистинурія
- •Порушення обміну вуглеводів. Галактоземія
- •Фруктоземія
- •Хвороба Німанна - Піка
- •Хвороба Тея - Сакса
- •Спадкові хвороби обміну мінеральних речовин. Хвороба Вільсона - Коновалова
- •Хвороби обміну вітамінів
- •Хвороби обміну гормонів
- •62. Генні хвороби внаслідок первинної плейотропії.
- •63. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.
- •64. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні хвороби.
- •65. Медико-генетичні аспекти сім’ї. 66. Медико-генетичне консультування.
- •67. Пренатальна діагностика спадкової патології. Дивитися питання 34
- •68. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.
- •69. Перспективи генотерапії.
- •70. Генетичне обтяження в популяціях.
- •1. Явище паразитизму, його поширення в природі. Паразитарна система та її складові. Пояснити на конкретних прикладах.
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
- •3. Морфофізіологічна адаптація паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •4. Вплив паразитів на хазяїна. Пояснити на конкретних прикладах.
- •5. Поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазій. Пояснити на конкретних прикладах.
- •6. Патогенність і вірулентність паразитів. Пояснити на конкретних прикладах
- •7. Вплив хазяїна на паразита. Пояснити на конкретних прикладах.
- •8. Шляхи розселення і проникнення паразитів в організм хазяїна. Пояснити на конкретних прикладах.
- •10. Життєві цикли паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •11. Остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні, облігатні, факультативні хазяїни паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •12. Специфічні і механічні переносники збудників захворювань. Пояснити на конкретних прикладах.
- •13. Аутоінвазії та реінвазії. Пояснити на конкретних прикладах.
- •14. Організм як середовище проживання паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •15. Паразитоценологія. Людина як основний компонент симбіозу. Пояснити на конкретних прикладах.
- •16. Трансмісійні та природноосередкові захворювання. Пояснити на конкретних прикладах.
- •17. Природний осередок (вогнище) та його головні елементи: збудник захворювання, резервуар збудника (живитель), переносник збудника. Пояснити на конкретних прикладах.
- •18. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози й зоонози. Пояснити на конкретних прикладах.
- •19. Поняття про облігатно- й факультативно-трансмісійні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •21. Біологічні принципи боротьби з тринсмісійними і природноосередковими захворюваннями. Пояснити на конкретних прикладах.
- •23. Міграційна активність людей і паразитарні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •24. Видатні вчені-паразитологи. Пояснити на конкретних прикладах.
- •25. Підцарство Protozoa: характеристика, класифікація, медичне значення.
- •26. Дизентерійна амеба. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •28. Збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •30. Лямблія. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •27. Збудники сонної хвороби (трипаносомозу). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •29. Трихомонади урогенітальна та кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •31. Токсоплазма. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •33. Балантидій. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •34. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти. Пояснити на конкретних прикладах.
- •35. Сисун печінковий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •37. Сисун ланцетоподібний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •36. Сисун котячий (сибірський). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •39. Сисун легеневий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •38. Клонорх китайський. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •40. Шистосоми. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •41. Ціп’як неозброєний (бичачий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •42. Ціп’як озброєний (свинячий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •43. Ціп’як карликовий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •44. Ехінокок і альвеокок.. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •45. Стьожак широкий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •46. Аскарида людська. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •48. Гострик. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •49. Анкілостома і некатор. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •50. Вугриця кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •51. Трихінела. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •52. Ришта. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •53. Філярії. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •54. Личинки аскарид тварин як збудники захворювань людини. Пояснити на конкретних прикладах.
- •55. Класифікація членистоногих, медичне значення. Пояснити на конкретних прикладах.
- •58. Іксодові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •59. Аргасові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
- •57. Свербун коростяний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •60. Воші. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •61. Блохи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •62. Клопи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •63. Таргани. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •64. Комарі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •66. Москіти. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення, профілактика. Гнус та його компоненти.
- •67. Отруйні тварини. Пояснити на конкретних прикладах. Отруйні тварини
- •Кишковопорожнинні
- •Голкошкірі
- •Членистоногі
- •Хордові
- •Земноводні
- •Плазуни
- •68. Отруйні рослини, гриби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •Аконіт (борець дібровний, каракольский, джунгарський)
- •Болиголов (болиголов плямистий, плямистий омег)
- •Віх отруйний (цикута, віх, ферула джунгарська)
- •Поганка бліда
- •Поганка біла
- •69. Молюски як проміжні хазяїни гельмінтів. Пояснити на конкретних прикладах
- •70. П’явка медична. Поширення, морфофункціональні особливості, застосування в медицині.
28. Взаємодія неалельних генів.
Не алельні гени– гени, які займають неодинакові локуси хромосом.
Відомо багато випадків, коли ознака або властивості детермінуються двома або більше неалельними генами, які взаємодіють між собою. Хоча і тут взаємодія умовна, бо взаємодіють не гени, а контрольовані ними продукти. При цьому має місце відхилення від менделівських закономірностей розщеплення.
Розрізняють чотири основних типи взаємодії генів: комплементарність, епістаз, полімерію і модифікуючу дію (плейотропія).
Комплементарність - такий тип взаємодії неалельних генів, коли один домінантний ген доповнює дію іншого неалельного домінантного гена, і вони разом визначають нову ознаку, яка відсутня у батьків. Причому відповідна ознака розвивається тільки в присутності обох неалельних генів.
Прикладом комплементарної взаємодії генів у людини може бути синтез захисного білка - інтерферону. Його утворення в організмі пов'язано з комплементарною взаємодією двох неалельних генів, розташованих у різних хромосомах.
Епістаз - це така взаємодія неалельних генів, за якої один ген пригнічує дію іншого неалельного гена. Пригнічення можуть викликати як домінантні, так і рецесивні гени (А>В, а>В, В>А, Ь>А), і залежно від цього розрізняють епістаз домінантний і рецесивний. Пригнічуючий ген отримав назву інгібітора, або супресора. Гени-інгібітори в основному не детермінують розвиток певної ознаки, а лише пригнічують дію іншого гена.
Ген, ефект якого пригнічується, отримав назву гіпостатичного.
Якщо ген-супресор рецесивний, то виникає криптомерія. У людини таким прикладом може бути "бомбейський феномен". У цьому випадку рідкісний рецесивний алель "х" у гомозиготному стані (хх) пригнічує активність гена JВ (який визначає В (III) групу крові системи АВО). Тому жінка з генотипом JB_хх, фенотипно має І групу крові - 0 (І).
Полімерія - два або більше домінантних алелі однаковою мірою впливають на розвиток однієї і тієї ж ознаки.
Плейотропія - це залежність кількох ознак від одного гена, тобто множинна дія одного гена.
29. Полігенне успадкування кількісних ознак.
Більшість кількісних ознак організмів визначається декількома неалельними генами (полігенами). Взаємодія таких генів у процесі формування ознаки називається полімерною.
У цьому випадку два або більше домінантних алелі однаковою мірою впливають на розвиток однієї і тієї ж ознаки. Тому полімерні гени прийнято позначати однією літерою латинського алфавіту з цифровим індексом, наприклад: А1А1 і а1а1, А2А2 і а2а2; А3А3 і а3а3 і т. д. Вперше однозначні фактори були виявлені шведським генетиком Нільсоном-Еле (1908 р.) при вивченні успадкування кольору у пшениці. Було встановлено, що ця ознака залежить від двох полімерних генів, тому при схрещуванні домінантних і рецесивних дигомозигот - забарвленої (А1А1А2А2) з безколірною (а1а1 а2а2) — у F1 всі рослини дають забарвлене насіння, хоча вони помітно світліші, ніж батьківські екземпляри, які мають червоне насіння. У F2 при схрещуванні особин першого покоління виявляється розщеплення за фенотипом у співвідношенні 15 : 1, бо безколірними є лише рецесивні дигомозиготи (а1а1 а2а2). У пігментованих екземплярів інтенсивність кольору дуже коливається залежно від кількості отриманих ними домінантних алелів: максимальна в домінантних дигомозигот (А1А1А2А2) і мінімальна в носіїв одного домінантних алелів (A1 a1 а2а2 і а1а1 А2 а2). Важлива особливість полімерії - сумація (адитивність) дії неалельних генів на розвиток кількісних ознак. Якщо при моногенному успадкуванні ознаки можливі три варіанти "доз" гена в генотипі: АА, Аа, аа, то при полігенному кількість їх зростає до чотирьох і більше. Сумація "доз" полімерних генів забезпечує існування неперервних рядів кількісних змін.
Біологічне значення полімерії полягає ще й в тому, що ознаки, які кодуються цими генами, більш стабільні, ніж ті, що кодуються одним геном. Організм без полімерних генів був би дуже нестійким: будь-яка мутація або рекомбінація призводила б до різкої мінливості, а це в більшості випадків має несприятливий характер.
У тварин і рослин є багато полігенних ознак, серед них і цінні для господарства: інтенсивність росту, скороспілість, несучість, кількість молока, вміст цукристих речовин і вітамінів тощо.
Пігментація шкіри у людини визначається п'ятьма або шістьма полімерними генами. У корінних жителів Африки (негроїдної раси) переважають домінантні алелі, у представників європеоїдної раси - рецесивні. Тому мулати мають проміжну пігментацію, але при шлюбах мулатів у них можлива поява як більш, так і менш інтенсивно пігментованих дітей.
Багато морфологічних, фізіологічних і патологічних особливостей людини визначається полімерними генами: зріст, маса тіла, величина артеріального тиску та ін. Розвиток таких ознак у людини підпорядковується загальним законам полігенного успадкування і залежить від умов середовища. У цих випадках спостерігається, наприклад, схильність до гіпертонічної хвороби, ожиріння тощо. Дані ознаки за сприятливих умов середовища можуть не проявитися або проявитися незначною мірою. Цим полігенно-спадкові ознаки відрізняються від моногенних. Змінюючи умови середовища, можна значною мірою забезпечити профілактику ряду полігенних захворювань.
