30. Лямблія. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.

Лямблія

(Lamblia intestinalis) - збудник лямбліозу.

Географічне поширення: зустрічається повсюдно, особливо в країнах з жарким кліматом.

Морфологія: існує у двох формах: трофозоїт (вегетативна форма) і циста.

Трофозоїт - грушоподібної форми, передній кінець розширений і заокруглений, задній - загострений. Довжина - 9-12 мкм, ширина- 8-10 мкм.

Органели симетричні. Має 2 однакові ядра, 4 пари джгутиків, присмоктувальні диски для фіксації і два тонких аксостилі по середній лінії тіла. Рух активний, обертальний навколо поздовжньої осі, їжу поглинає всією поверхнею тіла. Розмножується шляхом поздовжнього поділу.

Циста овальної форми, довжиною 10-14 мкм і шириною 6-10 мкм.

Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.

Інвазійна форма - циста, потрапляє в організм через брудні руки, їжу і воду; механізм передачі – фекально-оральний.

Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів тонкої кишки, особливо дванадцятипалої кишки.

Патогенна дія: лямблії подразнюють нервові рецептори слизової оболонки кишки, порушують процеси пристінкового травлення та всмоктування, сприяють розвитку запалення жовчного міхура і жовчних ходів,

Клініка: інкубаційний період 10-15 Характерні періодична нудота і болі в животі, рідкі випорожнення. Температура тіла залишається нормальною.

У дітей переважно спостерігається клінічно виражений лямбліоз. Болі в животі можуть бути інтенсивними, Апетит знижений, періодично нудота, блювота. Невротичні симптоми: слабкість, швидка втомлюваність, плаксивість, запаморочення, головні болі і болі в серці.Можуть бути алергічні прояви у вигляді шкірного свербежу, кропивниці, астматичних бронхітів.

Діагностика. Клінічна: нестійка дисфункція кишківника при мало зміненому самопочутті і нормальній температурі тіла.

Лабораторна: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у фекаліях (нативні і пофарбовані розчином Люголя мазки) - цисти і вегетативні форми

Профілактика. Особиста: дотримання санітарно-гігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, захист продуктів від механічних переносників цист(мухи і таргани). Громадська: виявлення і лікування хворих і цистоносіїв контроль санітарно-гігієнічного стану джерел водопостачання; знищення мух, тарганів; санітарно-просвітня робота.

27. Збудники сонної хвороби (трипаносомозу). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика

Африканський трипаносомоз (сонна хвороба)

Збудниками цього захворювання є два види три­паносом: Trypanosoma brucei gambiense і Trypa­nosoma brucei rhodesiense.

Географічне поширення: пов'язано з місцями па­разитування специфічного переносника -мухи цеце.

Trypanosoma brucei gambiense - Центральна і Західна Африка.

Trypanosoma brucei rhodesiense - Південно- Східна Африка.

Морфологія: тіло видовжене, звужене на кінцях. Роз­різняють трипаносомиу форму (мембрана закін­чується на передньому кінці тіла, джгутик виступає допереду, утворює довгий вільний кінець) критидіальну форму (джгутик починається попе­реду від ядра, направлений вперед, утворює корот­ку ундулюючу мембрану і вільний кінець), мета- циклічну форму (подібна до критидіальної, але не має вільного джгутика). Рух трипаносом активний, за допомогою джгу­тика, мембрани та згинання тіла. Розмноження відбувається шляхом поздовжнього поділу.

Життєвий цикл : хребетні хазяї - люди і деякі ссавці (свині, вівці, кози, буйволи, анти­лопи, рідше собаки). Безхребетний хазяїн і специ­фічний переносник - муха цеце (Glossina palpalis, Glossina morsitans та ін.)

Трипаносомоз — трансмісійне захворювання. Інвазійна форма - метациклічні трипаносоми. Зараження людини відбувається при потраплянні слини зараженої мухи цеце в ранку під час кровоссання. З місця укусу через 2-3 тижні збудник по­ширюється по всіх органах і тканинах. Можливе трансплацентарне зараження, при гемотрансфузіях, статевим шляхом.

Локалізація: головний мозок, печінка, селезін­ка, нирки, серце, легені, кістковий мозок, лімфатичні вузли. Уражається переважно головний мозок.

Трипаносомоз родезійського типу - природно-осередкове захворювання. Основний резервуар і джерело зараження - дикі антилопи. Випадки захворювання людей не часті, в основному хворіють чоловіки (мисливці, лісоруби).

При трипаносомозі гамбійського типу основне джерело зараження - люди і домашні тварини (свині, кози, буйволи), рідше дикі тварини.

Патогенна дія: потрапивши в організм люди­ни при укусі інвазованої мухи, трипаносоми накопи­чуються в лімфатичних судинах і вузлах, розмножуються і через 20-25 днів виходять у кровоносні судини, поширюються по всіх тканинах і органах, особливо уражуючи головний мозок. Шлуночки мозку переповнюються рідиною, мозкова тканина набрякає. У розвитку патологічного процесу пев­ного значення набувають аутоімунні реакції. Внас­лідок запальних і аутоімунних ушкоджень у ткани­нах внутрішніх органів розвиваються різного харак­теру зміни, аж до некротичних.

Клініка. Інкубаційний період при африкансько­му трипаносомозі триває 1,5-3 тижні, іноді до 2-х років і більше.

Хвороба перебігає у двох стадіях: ранній і пізній. Для ранньої стадії інвазії характерні: первинний афект, висипання, збільшення лімфатичних вузлів, лихоман­ка. На шкірі тулуба і кінцівок у перші дні хвороби відмічають висипання, що мають ви­гляд рожевих або фіолетових плям, чи кілець діаметром до 5 см. Раннім симптомом африканського трипаносомо­зу є збільшення лімфатичних вузлів, особливо ший­них. Вузли безболісні, рухомі й пружні на дотик, ніко­ли не нагноюються.

Для пізньої стадії характерні значні ураження центратьної нервової системи, що можуть виявля­тися вже в перші місяці захворювання і супровод­жуються збільшенням кількості лімфоцитів і білка у спинномозковій рідині. Одним із проявів пізньої стадії хвороби є психічні порушення від слабко по­мітних до різко виражених. Відзначаються недоум­ство, головний біль, апатія, загальмованість. Діагностика. Клінічна: тривала лихоманка не­правильного типу, шкірна висипка, ураження нерво­вої системи. В ендемічних районах усі хворі з клінічними ознаками ураження ЦНС повинні обсте­жуватися на трипаносомоз. Лабораторна: На ранній стадії - мікроскопія нативних і пофарбованих за методом Романовського - Гімзи мазків крові і товстої краплі крові, зішкріба з місця укусу, пунктату шийних лімфатичних вузлів. На пізній стадії хвороби - мікроскопія спинномозкової рідини (паразит відсутній у крові і лімфатичних вузлах); серологічні дослідження - РЗК і РФА з діагностикумами. Профілактика. Особиста: захист від укусів мухи цеце за допомогою репелентів, сіток; Громадська: раннє виявлення і лікування хворих, знищення переносників за допомогою інсектицидів.