22)Становлення я-концепція у ранньому віці. Криза 3-х років: симптоми. Шляхи подолання.

Розвиток Я-концепції в ранньому дитинстві передбачає усвідомлення дитиною себе як активно діючої істоти. Всім знайома надзвичайна рухливість дитини, її невгамовна активність в цьому віці. Знаходячи відносну самостійність і незалежність від дорослих (дитина вже може говорити, добре ходить), вона все більше усвідомлює себе як самостійну людину, здатну до скоєння різноманітних дій. Головним нововведенням цієї стадії розвитку є поява здатності робити самостійний вибір. Активність дитини спрямована на навколишній предметний світ. Вона безупинно експериментує з різноманітними предметами, намагаючись вивчити їх. Вона робить при цьому безліч помилок, і батьки, часом втомившись від цієї невичерпної активності дитини, накладають на неї численні обмеження, що і призводить до конфліктів. «Не біжи», «не чіпай», «Не підходь» і подібні «не роби» - ось що нерідко чує дитина у відповідь на прояв своєї самостійності. В результаті батьківських заборон дитина змушена перенаправити вектор своїх спонукань з зовнішніх об'єктів на самого себе.У дитини розвивається почуття невпевненості в своїх силах, з'являється зайва сором'язливість, сумнів у власних можливостях. Результатом надмірного приниження дитини може стати його внутрішня рішучість чинити так, як вона хоче, коли за нею ніхто не спостерігає і покарання не буде. Таким чином, витоки деяких негативних особистісних характеристик, таких як невпевненість в собі, надмірна сором'язливість, брехливість, нехтування думкою оточуючих, беруть початок в дитинстві і ранньому дитинстві.Криза трьох років зумовлена становленням самосвідомості дитини криза соціальних відносин, яка проявляється у негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі тощо.

Симптомами кризи 3-х років, за Л. Виготським, є:

1) негативізм - прояви у поведінці дитини, під час яких вона не хоче чогось зробити тільки тому, що це запропонував хтось із дорослих (реакція не на зміст дії, а на пропозицію дорослих);

2) впертість - наполягання на своїй вимозі не тому, що їй цього дуже хочеться, а тому, що вона цього вимагає;

3) норовистість - реакція дитини, спрямована проти встановлених для неї норм виховання, способу життя;

4) свавілля, примхливість - намагання діяти самостійно, на свій розсуд;

5) протест-бунт - поведінка дитини характеризується виявами протестів;

6) симптоми знецінювання, дискредитації дорослого - ігнорування пропозиції, прохання, оцінки дорослого;

7) прагнення до деспотизму - намагання виявляти необмежену владу щодо навколишніх;

8) ревнощі щодо молодших і старших, якщо у сім'ї ще є діти;

9) невротичні, психопатичні реакції - страхи, неспокійний сон, нічний енурез, різкі утруднення у мовленні тощо.

Криза 3-х років - явище перехідне, а пов'язані з нею новоутворення: відокремлення себе від навколишніх, порівняння себе з іншими людьми - важливий етап у психічному розвитку дитини, який готує її до нового вікового періоду розвитку.

Шляхи подолання у дітей кризи 3-х роківДопомогти подолати кризу можуть терпіння, любов і віра в можливості малюка. Потрібно зберігати спокій, не дивлячись на всі капризи й істерики дитини. Марно доводити або пояснювати щось плаче і кричущого дитині, потрібно покинути приміщення, якщо ви знаходитесь вдома, або відвести його від людей, якщо ви знаходитеся в суспільному місці. При відсутності глядачів дитина заспокоюється, адже йому не перед ким показувати свої концерти.

Не варто бути у вихованні занадто авторитарним і не можна дозволяти дитині керувати вами. Завжди прагніть домовитися, пропонуйте маляті альтернативний варіант, разом приходьте до обопільного рішення. Малюк ваш - вже особистість, він починає це усвідомлювати, своїм прикладом показувати йому, що зрілий, доросла людина завжди знайде рішення будь-якої проблеми і спільну мову. Адже ваша батьківська задача полягає в тому, щоб виростить зрілу, гармонійну особистість, а не покірного і зацькованого в усьому людини.