- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
11.7. Наголошування дієслів
1. У дієсловах з наголошеним інфінітивним суфіксом -ти, на зразок: везти, нести, вести та ін., в усіх формах наголошується голосний кінцевого складу: веду, веде, ведемо, веде те, ведуть, вела, вело, вели.
Наголошування на зразок веземо, несемо не є літературнії) нормою.
2. Безпрефіксні дієслова, в яких наголос падає на суфікс, у І тобі однини теперішнього часу мають наголошене закінченії, а в інших особах — корінь: ходити — ходжу, ходиш, ічпііііь; носити — ношу, носиш, носить; писати — пишу, шиєш, пише.
.'і. Префіксальні дієслова в усіх формах мають наголос на корені: переходити — переходжу, переходиш, переходить, Переходять; переносити — переношу, переносиш, переносить, Щн'посять.
11.8. Фразовий наголос
Значення наголосу, яке виходить за межі слова, виявляєть-• Я і.іісож у кількох аспектах:
а) граматичному, коли з ним пов'язується синтаксична Організація речення. Напр., у реченні Славний коваль, якщо виділити перше слово, то воно стане присудком, а не означенням;
б) логічному, коли наголос виступає засобом логічної ор- і .ни нації змісту речення. Він виділяє, увиразнює логічний центр иис.'іовлювання, надає окремому слову більшої смислової ваги. Перенесення логічного наголосу на інше слово істотно змінює (Міст висловлювання. Це підкреслював К.С.Станіславський, наводя чи приклад з п'яти слів, де перенесення наголосу на кожне зі сліп суттєво видозмінює зміст речення. Напр.: Я до вас при йду сьогодні ввечері. З таким явищем часто зустрічаємося у жииому мовленні;
и) стилістичному, де правильність і умотивованість на-Гшіошсння слів пов'язується з естетичною оцінкою40.
Фразовий наголос не тотожний логічному. Відмінність на-і имперед полягає в тому, що фразовий наголос — елемент мови, • югічний — мовлення. Перший керується законами граматичної логіки, а другий — логіки стилістичної, тобто залежить від с итуації мовлення, адже логічний наголос — це довільне виді-Іі пня одного з елементів фрази з метою його семантичного по-і імення, це наголос, який мовець вільно переміщає з одного ■ нта на інше, надаючи йому смислової ваги.
І Іаголошення слів може бути:
/ висотним — коли потрібне слово виділяється більш висо ким або нижчим тоном порівняно з тоном ненаголошених слів у І" пні;
40 Кучеренко Н.М. Про аспекти значимості наголосу // Укр. М .шавство. - 1979. - № 7. - С. 99-102.
96
97
/
темповим —
коли наголошене слово промовляється
повільніше або швидше від інших слів
у фразі;
/ силовим — коли наголошення здійснюється вольовим підкресленням провідного за змістом слова;
/ паузовим — коли слово наголошується за допомогою паузи41.
Основні випадки фразового наголошування:
У фразі виділяємо підмет і присудок: Суд відбувся.
Протиставлення і зіставлення: Страждаю, мучусь і живу, страждаю, мучусь, каюсь, а живу (Л.Костенко).
Нове поняття (стрижень інформації): Вибори закінчилися.
Останнє слово багатослівного поняття: Капітан третього рангу з шифрувального відділу.
Слова у формі порівняння: Життя — мов нива гомінка.
Слова, що мають прихований зміст: Чи знаєте ви усю правду!
Вправа 22. У поданій промові прокурора застосуйте різні види наголо шування слів: висотне, темпове, силове і паузове, позначивши їх (висотне =======, темпове - — - — -_, силове , паузове """""' ""). Об ґрунтуйте свої міркування. Прочитайте текст вголос відповідно до вказаних позначок.
ПРОМОВА ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ СІ.МЕЛЬНИКА
Завершується розгляд складної кримінальної справи щодо обвинувачення підсудного Сергія Мельника у вчиненні умисного вбивства громадянки Лелюк Тетяни за обтяжливих обставин. Трагедія цієї справи подвійна: по-перше, обірвалося життя молодої жінки, матері двох малолітніх діток, дочки сивих немолодих батьків, коханої дружини Ігоря Степановича Лелюка; по-друге, органи попереднього слідства звинувачують у вчиненні цього найнебезпечнішого злочину молоду людину, Мельника Сергія Івановича, який також має сім'ю, батьків, добру репутацію на роботі, за місцем проживання, і він заперечує свою причетність до цього злочину. Ще на початку XVII ст. французький письменник Жан-Жак Руссо писав: "Тисяча шляхів веде до помилки, а до істини — тіль ки один".
Сьогодні у мене складне завдання — допомогти суду знайти істину. Вона одна у справі: або підсудний Мельник винний у
41 Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — С. 196-197.
ИЧііиенні умисного вбивства гр. Лелюк за обтяжливих обста-нііп, або невинний. Вийти на шлях істини мені допоможе ретельний аналіз доказів, зібраних на попередньому і судовому слід-
( І ІІ.ІХ.
<)|нани попереднього слідства звинувачують Сергія Мель-
.і у вчиненні умисного вбивства гр. Тетяни Лелюк біля її
пу шику № 4 на вул.Рівненській 22 лютого 1996 року близько '0 і години за таких обставин:
Мельник зустрів Лелюк і запропонував вступити з ним у Статевий зв'язок. Лелюк відмовила. Тоді Мельник підняв із им'їі камінь і наніс удар потерпілій з метою подолати її опір. І • > пі Лелюк знепритомніла, він відтягнув її на город біля буди нку № 6, зґвалтував її двічі, а потім, з метою приховати вчине- і злочин, убив42.
II її рава 23. Пригадайте правила наголошування складних слів з іншомо-ІИІИ пі компонентами. Поставте наголос у наведених словах.
Кінематограф, стенограф, спектрограф, хронограф, каліграф, поліграф, телеграф, барометр, гальванометр, манометр, термометр, хронометр, гекзаметр, діаметр, периметр, дециметр, Міліметр, кубометр, сантиметр, вольтметр.
Нправа 24. Поставте наголос у наведених прізвищах. Свій вибір ні.
І «.іран, Богдан, Бойко, Бондар, Бондаренко, Войтко, Вов-і. ні 11, Иіктюк, Гавриленко, Гаврась, Глушко, Дмитрук, Дмит-і" ніш, Жовтанецький, Зубрицький, Кінах, Костенко, Костюк, І три пси ко, Лисько, Назар, Онопрієнко, Онишко, Ощипко, ІІпрук, ІІилипенко, Пилип'юк, Ривак, Ракоїд, Рибчинський, іііілсііко, Сатановський, Тимофіїв, Тимошенко, Тимчук, •І', тремко, Яцьків, Яценко.
п п р.і на 25. Як зміниться значення слова зі зміною наголосу?
Насідання — засідання, замір — замір, запал — запал, її вигода, розвідник — розвідник, об'єднання — об'єд-іі)і, ре'мінь — ремінь, розпал — розпал.
Пи|..иі.і 26. Користуючись словником, поставте наголоси у поданих словах.
Абичий, абияк, адресний, вершковий, відправлення, гурто-ОКі дерматологічний, дипломатія, дослідження, дрова, зав-
" Ціп. за: Молдаван В.В. Судова риторика. — К., 1998. — С. 205.
98
99
дання, змагання, затримання, інженерія, католицький, комбайнер, кулінар, кулінарія, кропива, меблевий, навчання, ненависть.
Вправа 27. Читаючи вголос текст, прокоментуйте у ньому особливості фразового наголосу.
Застосувавши обманний трюк, хлопці увірвалися в квартиру сім'ї X. Одразу почали вимагати в господаря і його дружини гроші та ювелірні вироби. Але подружжя виявилося не з полохливого десятка. Чоловік схопив швабру, що стояла неподалік, й огрів нею одного грабіжника. А жінка, яка колись займалася дзюдо, завченим прийомом повалила на підлогу другого "гастролера". Почувши метушню і крики в передпокої, з кімнати вибіг зять з газовим пістолетом у руці, а з кухні — дочка, яка відразу викликала телефоном міліцію. Про всяк випадок метка молодичка взяла кухонну сокирку і стала на чати біля знешкоджених грабіжників...
Коли приїхали міліціонери, сім'я здала обох злодіїв "із скрученими руками". Єдине, що на прощання змогли вимовити приголомшені "гості", це щось на зразок: "Почекайте, ми вам ще покажемо".
