- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
17. Мовні штампи та канцеляризми
ОиаІі$ VІ^, іаііз огаііо — яка людина, така і її мова
Мовні штампи та канцеляризми властиві офіційно-діловому стилю, професійно-виробничій сфері. Уживаючись поза ними, вони сприймаються не лише як стильовий дисонанс, а й як ознака бідності мовлення, його неестетичності, чим позбавляють мову простоти, образності, емоційності, знижують дієвість усного і писемного слова.
17.1. Мовні штампи
Мовні штампи — це колись живі, цікаві, влучні вислови, які виникли у художньому мовленні та публіцистиці, але з часом від багаторазового повторення, не завжди у відповідних, доречних мовних ситуаціях, перетворилися у "зразки" на всі випадки життя. Зміст їх стерся, вивітрився.
Є такі види штампів:
1. Парні слова, або слова-супутники, тобто якесь часто вживане слово тягне за собою постійного супутника, наприклад:
< активна ^ почесне
постійна завдання <^— відповідальне
дійова ^ велике
успіхи завжди видатні, значні, оцінка — висока, найвища, ставлення — халатне, безвідповідальне, критика — гостра, справедлива тощо. Парні слова не увиразнюють думки, не уточнюють її, а нерідко навіть заважають її сприйняттю, бо слова-супутники у тексті є зайвими.
Так, одразу після війни з'явилося чимало вдалих і невдалих образних витворів з використанням воєнної лексики на зразок: фронт польових робіт, битва за врожай, атмосферний фронт, лекторський десант, трудовий десант, а
188
сьогодні заштамповуються нові словосполучення: блок пропозицій, рекламний блок, пакет акцій, пакет законів тощо.
Поширеними штампами є вживання прийменників за рахунок, з боку. Наприклад: Спецфакультет збільшився за рахунок додаткового набору першокурсників. Прийменник за рахунок у сучасній українській мові вказує на те, що: І) хтось виділяє певні кошти: Витрати, пов'язані з проведенням виборів, проводяться за рахунок держави; 2) щось одне збільшується тому, що зменшується інше: Збільшити посіви пшениці за рахунок кукурудзи. Тому наведене речення має звучати так: Спецфакультет збільшився, бо цього року проведено додатковий набір студентів. Або: 3 боку адміністрації Гнатишин В. В. вже не раз попереджували. Помилка — калька з російської мови прийменника со сторони. В українській мові слово бік має вужче, конкретніше значення. Тому речення має звучати так: Адміністація вже неодноразово попереджувала п. Гнатишин В. В.
Універсальні слова — слова, що вживаються у найневиз-наченіших загальних значеннях і є замінниками слів, що мають конкретне значення. Це такі слова, як робота, завдання, момент, факт, захід, проблема, охопити, оформити. Як недолік, до них звертаються тоді, коли не знають, як точно назвати предмет, явище тощо.
Наприклад: Треба на основі критики й самокритики виявити недоліки, які ще мають місце в політико-виховній роботі і намітити конкретні міроприємства щодо її поліпшення. Норма: Треба на основі критики й самокритики виявити недоліки, які ще є у виховній роботі і запланувати заходи щодо її поліпшення.
