17. Мовні штампи та канцеляризми

ОиаІі$ VІ^, іаііз огаііо — яка людина, така і її мова

Мовні штампи та канцеляризми властиві офіційно-діловому стилю, професійно-виробничій сфері. Уживаючись поза ними, вони сприймаються не лише як стильовий дисонанс, а й як ознака бідності мовлення, його неестетичності, чим позбавляють мову простоти, образності, емоційності, знижують дієвість усного і писемного слова.

17.1. Мовні штампи

Мовні штампи — це колись живі, цікаві, влучні вислови, які виникли у художньому мовленні та публіцистиці, але з часом від багаторазового повторення, не завжди у відповідних, доречних мовних ситуаціях, перетворилися у "зразки" на всі випадки життя. Зміст їх стерся, вивітрився.

Є такі види штампів:

1. Парні слова, або слова-супутники, тобто якесь часто вжи­ване слово тягне за собою постійного супутника, наприклад:

_< активна ^ почесне

постійна завдання <^— відповідальне

дійова ^ велике

успіхи завжди видатні, значні, оцінка — висока, найвища, ставлення — халатне, безвідповідальне, критика — гост­ра, справедлива тощо. Парні слова не увиразнюють думки, не уточнюють її, а нерідко навіть заважають її сприйняттю, бо слова-супутники у тексті є зайвими.

Так, одразу після війни з'явилося чимало вдалих і невда­лих образних витворів з використанням воєнної лексики на зразок: фронт польових робіт, битва за врожай, атмос­ферний фронт, лекторський десант, трудовий десант, а

188

сьогодні заштамповуються нові словосполучення: блок пропо­зицій, рекламний блок, пакет акцій, пакет законів тощо.

2. Поширеними штампами є вживання прийменників за ра­хунок, з боку. Наприклад: Спецфакультет збільшився за рахунок додаткового набору першокурсників. Прийменник за рахунок у сучасній українській мові вказує на те, що: І) хтось виділяє певні кошти: Витрати, пов'язані з проведен­ням виборів, проводяться за рахунок держави; 2) щось одне збільшується тому, що зменшується інше: Збільшити посіви пшениці за рахунок кукурудзи. Тому наведене речення має звучати так: Спецфакультет збільшився, бо цього року прове­дено додатковий набір студентів. Або: 3 боку адміністра­ції Гнатишин В. В. вже не раз попереджували. Помилка — калька з російської мови прийменника со сторони. В українсь­кій мові слово бік має вужче, конкретніше значення. Тому ре­чення має звучати так: Адміністація вже неодноразово попе­реджувала п. Гнатишин В. В.

3. Універсальні слова — слова, що вживаються у найневиз-наченіших загальних значеннях і є замінниками слів, що мають конкретне значення. Це такі слова, як робота, завдання, мо­мент, факт, захід, проблема, охопити, оформити. Як недолік, до них звертаються тоді, коли не знають, як точно назвати пред­мет, явище тощо.

Наприклад: Треба на основі критики й самокритики виявити недоліки, які ще мають місце в політико-вихов­ній роботі і намітити конкретні міроприємства щодо її поліпшення. Норма: Треба на основі критики й самокри­тики виявити недоліки, які ще є у виховній роботі і запла­нувати заходи щодо її поліпшення.