20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника

Займенники привертають до себе увагу насамперед специ­фікою семантики: вони не дають характеристичної назви пред­метові чи явищу, а лише вказують на предмети, ознаки, кіль­кість⁵⁹. Ця частина мови притаманна усім стилям. Нагадаємо, що займенники поділяються на:

особові {я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони);

зворотний {себе);

присвійні {мій, твій, свій, наш, ваш, їхній);

означальні {сам, самий, увесь, кожний, інший, всякий);

вказівні {цей, той, такий, сей, стільки);

питально-відносні {хто, що, який, чий, котрий);

заперечні {ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий);

неозначені {будь-хто, абищо, хто-небудь, хтось, казна-що).

Завдяки семантичним особливостям, синтаксичним і морфо­логічним властивостям займенники можуть поєднуватися з різ­ними частинами мови та виступати різними членами речення. Ця здатність займенника сприяє виразності висловлювання, конкретизації контексту.

Водночас неправильна побудова фрази із займенником може створювати двозначність, наприклад: Передана до суду справа директора Орлової С. свідчить про належну її пігдо товку. У даному реченні не зрозуміло, про чию підготовку йде мова: директора чи справи? Для конкретизації варто вжити уто­чнення, яке можна подати у дужках безпосередньо після займе­нника.

⁵⁹Див.: Шевчук О.С. Стилістичні властивості займенників // Українська мова і література в школі. — 1979. — № 4. — С. 17.

У мовленні юристів важливого значення набуває уміння послуговуватися особовими займенниками.

1. Так, неприйнятним у вживанні в офіційно-діловому стилі є займенник я. У службовому спілкуванні найчастіше послу­говуються його множинною формою: Ми розглянемо Вашу заяву. Нам не вперше доводиться Вас затримувати тощо.

2. Стилістичного значення у діловому тексті набуває про­пуск особового займенника у наказових формах дієслів: Прошу організувати... Наказую вивчити... Прошу уточнити... Ви­магаю притягти... Щоб позбавити текст відтінку категорично­сті, слід додати до дієслова займенник Ви, Вас, Вам: Пропо­ную Вам здати зброю.... Попереджаю Вас про необхідність з'явитися... Наказую Вам подати...

3. Порушенням норми є надмірне використання займенни­ків у тексті, що ускладнює сприймання і розуміння суті викла­деного: Слід мати на увазі, що Ваша особиста зброя — піс­толет — призначена для влучення у злочинця з близької Відстані. Його кулям властива значна сила, тому Ви і вони Нйдаєте тілу сильного удару, від якого створюється неод­мінно стресова ситуація.

4. Порушенням норми літературного мовлення є викорис­тання регіональних відповідників до займенників: У нього все так складалося: то єйні батьки не хотіли його, то його бать­ки не хотіли неї.

5. Таким самим порушенням норми в усному мовленні є неправильне наголошування займенників: мої документи, твої і прави.

6. Порушенням норми є така побудова речення, в якому особові займенники він, вона, воно, вони можуть стосуватися одночасно кількох іменників з однаковою формою роду і чис-'і,і: Усім відома ситуація у правоохоронних органах: бракує <>ін відчених фахівців, пального, сучасної апаратури та авто­мобілів і водночас їм доводиться часто вислуховувати нарі­кання громадян на їх незадовільну роботу.

Щоб удосконалити виклад, треба застосовувати один із кі­лькох можливих варіантів перебудови речення: 1) Усім відома І шііуація у правоохоронних органах: бракує досвідчених фахів­ців, а також часто не вистачає сучасної апаратури, автомо­білів, пального. І водночас правоохоронцям доводиться вислу-і овувати нарікання на свою адресу щодо незадовільного виконання обов'язків. 2) Усім відома ситуація у правоохорон­них органах: бракує досвідчених фахівців, а також часто не вистачає сучасної апаратури, автомобілів, пального. І водно­час їм, правоохоронцям, нерідко доводиться вислуховувати на-

222

223

рікання громадян на незадовільний стан правоохоронної дія­льності.

7. Присвійні займенники її, його, їх, свій, уживання яких у тексті пов'язане з двома іменниками, створюють двозначність.

Наприклад:£дредставник митниці наказав депутатові віддати свій паспорт. У даному реченні займенник свій може стосуватися як іменника представник, так і іменника депу­тат. Тому щоб внести ясність, речення слід перебудувати: Представник митниці наказав, щоб депутат віддав свій пас­порт. Або: Представник митниці наказав депутатові: "Від­дайте свій паспорт".

8. Часто присвійні займенники створюють надмірність у висловлюванні: мій власний план, моя автобіографія, мій ав­топортрет, моя власна точка зору тощо. Нормативними є: мій план/власний план; моя біографія/автобіографія; мій порт­рет/автопортрет; моя точка зору/власна точка зору.

9. Займенник себе також може спричиняти двозначність, якщо у реченні є два іменники, яких він може стосуватись: Командир наказав капітанові викликати вогонь на себе. У даному реченні займенник себе може стосуватися як іменника капітан, так і іменника командир. Щоб уникнути двозначнос­ті, треба перебудувати речення: Командир наказав капітанові, щоб він викликав вогонь на себе. Або: Командир наказав ка­пітанові: "Викликай вогонь на себе\"

10. Ненормативними є вислови поводити себе, чути себе, представляти собою, замість нормативних: поводитися, чути­ся, бути (є).

11. Вказівний займенник цей може бути співвіднесений із різними словами в контексті, наприклад: Організована зло­чинність далі набуває поширення. Боротьба зі збройними угру­пованнями посилюється. З цим не можна миритися. У такому контексті займенник цей може стосуватися як поширення орга­нізованої злочинності, так і боротьби з нею. Текст слід перебу­дувати таким чином: Організована злочинність далі набуває поширення. І з цим не можна миритися. Тому боротьба зі збройними угрупованнями посилюється.

12. Уживання російського займенника любой (любий) за­мість будь-який також є порушенням норми, наприклад: До нього можна застосувати любу статтю Кримінального ко­дексу.

Норма: До нього можна застосувати будь-яку стат­тю Кримінального кодексу.

Вправа 137. Виправте тексти. Поясніть помилки.

1. У наведенні порядку брали участь працівники правоохо­ронних органів. Ними було очищено всю територію централь­ної частини міста. 2. Хлопець із товаришем старшого віку про­тік у салон автомобіля, де викрав усе його цінне майно. Л Враховуючи, що до послуг подібних конвертаційних струк­тур вдається чимало фірм, у тому числі цілком легальних, їх пильність завдає значних збитків державі. 4. Підполковник міліції Савка С. вже 10 років працював разом з Круком С. .(.палом непогано себе зарекомендував у міліції. Того дня він був у складі слідчо-оперативної групи. За його словами, близь-0 20 год. вечора Крук С. запропонував йому повечеряти ра-ом. 5. Григорій приніс на зустріч у дворі свій саморобний піс-олет. Він усім одразу сподобався. 6. Дана довідка затриманої л вокзалі громадянки Кущ І.С. засвідчує, що вона з'явилася Є гак давно. 7. Волощук С. зустрів брата товариша, з яким Іроходив у справі вимагання з ініціативи останнього, тому він іс зрадів зустрічі. 8. Справа адвоката Шевчукової В.І. свідчить іро її оперативність. 9. Дід попросив онука взяти на себе вчи­те вбивство. 10. Співмешканець Оксани наказав їй випрати •пій закривавлений одяг. 11. Начальник уже неодноразово за-\ 11.1 жував головному інженерові на надмірне захоплення його і олекцією. 12. Мною було побито усі рекорди ведення справи.

В права 138. У наведених реченнях назвіть недоліки та виправте їх.

1. Директор підготував письмовий наказ бухгалтеру списати ні його рахунок 7 тисяч штук цегли, що той і зробив. 2. Коман­дир наказав підлеглим узяти собі по 10 патронів. 3. Назавтра ними були вивезені з території заводу всі матеріали. 4. З пістоле­ти брата, якого не виявили, мали б розпочинати побудову вер-і |й убивства. 5. Своєї сестри вона не пам'ятає. Вона померла у ранньому віці. 6. Мною затриманий громадянин С. 7. Кавич І. и інн мотоцикл Ісика П. для вирішення його справ. 8. Склад іиіюду, який згорів, давно потрапив у поле зору злочинної гру­пи 9. Свідок стверджував, що потерпілий встиг добігти до його иптомобіля. 10. Мною ніхто не був побитий. 11. Громадянин С. іу< грів брата товариша, якого давно хотів побачити.

£?0.5. Нормативність уживання граматичних форм дієслова

Дієслово — найбільш уживана частина мови, граматичні

форми якої сприяють опису динамізму та констатації дій і явищ.

їй (.мово багате на синонімічні варіанти і водночас складне за

224

225

своїми зв'язками з іншими словами. Нагадаємо, що дієслово має кілька форм: інфінітив (неозначена форма) — просити, давати, знати; родові форми: просив, просила, просило, проси­ли; давав, давала, давало, давали; знав, знала, знало, знали; осо­бові форми: прошу, просиш, просить, просимо, просите, просять; даю, даєш, ...даємо,...дають; знаю, знаєш, знає...знають; діє­прикметник — прошений, знаний, дієприслівник — даючи, дав­ши; просячи, просивши; знаючи, знавши; безособові дієслівні форми на -по,-то — вбито, закрито, зачинено.

Типовими порушеннями нормативності уживання дієслів­них форм є:

1. неправильні особові закінчення: баряться (замість бо­рються), сипляться (замість сиплються), сміяться (за­мість сміються), біжуть (замість біжать);

2. уживання діалектних форм замість літературних: Коли він зрозумів, що його оточили і втікати нікуди, вирішив за­стрілитися (замість застрелитися);

3. уживання зворотних дієслів, характерних для пасивних конструкцій, замість незворотних: Я вибачаюся за спізнення. Хлопчик має розшукуватися власними силами — односельча­нами і батьками;

4. уживання активних дієприкметників теперішнього часу (а інколи і минулого): пишучий в усі інстанції (замість який пише в усі інстанції); підвипивші молодики (замість нетве­резі, п'яні); Нападаючий на нього (замість який нападав на нього); повеселівші хлопці (замість звеселілі).

Дієприслівникові звороти — досить поширений вид дієслів­них форм у діловому мовленні. Дієприслівникові звороти спри­яють динамічності мовлення. Тому їх часто використовують у книжних стилях замість підрядних обставинних речень.

Місце дієприслівникового звороту у реченні вільне. Однак дієприслівникові звороти, які вказують на дію, що передувала дії, вираженій дієсловом-присудком, а також дієприслівникові звороти зі значенням причини й умови, ставляться перед діє­словом-присудком: Оголосивши перерву, судді пішли на консуль­тативну нараду. Побачивши працівників правопорядку, хулі­гани кинулися навтьоки.

Дієприслівниковий зворот може відноситися до члена ре­чення, вираженого інфінітивом: Створюючи закони, слід вра­ховувати соціологічну ситуацію. У таких безособових речен­нях дієприслівниковий зворот може стосуватися лише інфінітива. Тому неправомірним уважається речення на зразок: Підхо­дячи до будинку, мені стало страшно.

226

Дієприслівниковий зворот не можна вживати при пасивно­му звороті, оскільки суб'єкт дії, виражений присудком, і су-б'( к г дії, виражений дієприслівниковим зворотом, не збіга­ються: Одержавши тяжку рану, сержант був врятований товаришами. Ідучи щодня на службу, зброя повинна вичища­тися.

Так само дієприслівниковий зворот не вживається у тих ІИПадках, якщо дія, виражена дієприслівниковим зворотом, не і і псується того самого діяча, що й присудок: Будучи на нараді, пишання про зростання злочинності стояло досить гостро. Навчаючись разом в університеті, він залишився для мене дру-10М на все життя.

Деякі дієприслівникові звороти, на зразок: судячи з цього, чесно кажучи, поклавши руку на серце та ін., перетворилися и,і застиглі вислови, втратили ознаки звороту, не підлягають іимогам, які ставляться до дієприслівникових зворотів, і тому можуть уживатися в безособових реченнях: Правду кажучи, хотілося несумлінно ставитися до виконання своїх обов'язків—

II п р а в а 139. Ознайомтесь із текстом. Зверніть увагу на дієслівні форми, МИТІ V ньому. Проаналізуйте їх.

Конституційний Суд України вирішив:

1. Частину першу статті 55 Конституції України треба розу­ міти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судо- ін їм у порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо гро­ мадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, ЩО їх права і свободи порушені або порушуються, створено або ■ мкірюються перешкоди для реалізації, або мають місце інші \ млення прав та свобод.

2. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, ім|кірмлених відповідно до чинного законодавства, є порушен­ ії нм права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Консти-

уції України не може бути обмежене.

3. Частину другу статті 124 Конституції України необхідно Ю іуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження ви- її тукати спори про право та інші правові питання, поширю­ ється на всі правовідносини, що виникають у державі. До пра- іімідносин, на які поширюється юрисдикція судів у контексті пік гитуційних звернень, належать також правовідносини, що

ІИНикли з факту придбання громадянами України облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, щодо яких відповідно до Закону України "Про державні гарантії заощад-м їм, громадян України" від 21 листопада 1996 року № 537/ !)(> ВР із наступними змінами і доповненнями Україна взяла

227

на себе зобов'язання про компенсацію реальної вартості знеці­нених державних цінних паперів.

Вправа 140. Вкажіть речення, в яких дієслова вжиті з порушенням нор­ми. Виправте текст.

1. Органами внутрішніх справ розшукується Микола Івано­вич Зубаль, який вийшов з дому і не повернувся. Його прикме­ти: зріст 170 см, волосся сиве, чешеться догори, вік 50 років. Одягнутий був у сіру куртку, яка защібається на білу блискав­ку, костюм чорний, сорочка блакитна, сірий галстук. 2. У чер­говий раз на Рава-Руській митниці вилучається значна партія незадекларованих промислових товарів на загальну суму бли­зько 170 тис. грн. 3. Більшість жертв погоджувалася на умови викрадачів автомобілів заплатити їм одну тисячу доларів. 4. Ця дисципліна викладається курсантам першого курсу. 5. Перспек­тива цього хлопця бачиться мені сумною. 6. Громадянам гаран­тується свобода літературної, художньої і наукової, технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав. 7. Військова служба відбувається кожним повнолітнім громадянином України. 8. Юриспруденція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 9. Кожний зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. 10. Він не рахується з думкою старших осіб. 11. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. 12. Засуджено дві рекетирські групи, затримавши їх при скоєнні злочину.

Вправа 141. Назвіть дієприкметники у наведених словосполученнях. Чи всі вони нормативні?

Ворогуючі сторони, шифруючий пристрій, галопуюча інфля­ція, знеболюючі препарати, заспокоюючі таблетки, фінансую­чий орган, зникший з міста, втікаючий із місць позбавлення волі, стріляючий з автомата іноземного виробництва, вмираю­чий від ножових ран.