22.2. Порушення логічності у доведеннях

Доведенням називають логічну дію, у процесі якої істин­ність будь-якого твердження обґрунтовується судженням не­заперечним чи істинним. У доведенні завжди виділяємо основ­ну думку, тобто положення, яке обґрунтовується (теза), та аргументи, тобто судження, що існують на підтвердження ви­словленої тези.

1. Отже, за законами логіки, доведення повинні бути чітко сформульовані на рівні тези й аргументів. Якщо хоча б один термін буде двозначним, значить твердження може бути таким, що викликає неоднозначне його трактування.

Наприклад: Невідомі терористи захопили літак, який летів з Бейрута до Варни і належав представникам болгарсь­кої авіакомпанії "Хемус". Коли літак приземлився у Варні, еони (?) звільнили 150 пасажирів, але затримали екіпаж. На вимогу терористів літак полетів в Осло.

У цьому твердженні є кілька порушень логіки. По-перше, слово звільнили вжито неточно: звільнити могли представники авіакомпанії, відповідні органи, а терористи швидше відпусти­ли пасажирів. По-друге, уживання займенника вони вносить двозначність, тому замість нього доцільніше ужити слово ви­крадачі. Отже, у текст слід внести суттєві корективи.

2. У ході доведення теза повинна залишатися незмінною. Тобто одне і те саме положення має бути доведене за допомо­гою різних суджень, не вносячи змін у тезу.

Наприклад: Правоохоронці затримали чотири зло­чинні групи, які мали незареєстровану зброю, вилучили три газові пістолети, які було перероблено на вогнепальну зброю, одну гранату, а також кілька дрібнокаліберних гвинтівок гро­мадяни здали добровільно.

Теза: затримали чотири злочинні групи. Що із переліченої зброї належить затриманим, а що громадянам? Змішування тези й аргументів призводить до різних суджень, теза залишається недоведеною у зв'язку з тим, що доводити потрібно спочатку одне: кількість зброї та її види, вилучені у членів злочинних груп. А вже пізніше окремим реченням можна розкрити інше: яку кількість зброї вилучили чи одержали шляхом добровіль­ної акції від громадян.

3. Аргументи на підтвердження тези не повинні суперечити один одному та судженням, викладеним у межах одного тексту.

Наприклад: Видавництво переклало з латини Немири-чів твір (1632), який зберігся у двох примірниках, та інші досі недоступні українському читачеві матеріали.

264

Якщо матеріали не мали доступу, то яким чином вони вида­ні? Отже, аргумент недоступні є суперечливим щодо тези ви­дані (твори).

4. Як аргументи для доказу слід використовувати положен­ ня, істинність яких не викликає сумніву. Всі докази повинні бути беззастережними.

Наприклад: У роботі рад є чимало недоліків. Вони (ради) причетні до всього на своїй території, але поки що не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблем — реаль­них прав обмаль.

Недоліки у роботі рад — теза. Аргументи — ради причет­ні до всього на своїй території. У зв'язку з цим не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблеми — твердження сумнівне, як і те, що ради не мають достатньо прав. Отже, довести твердження таким чином неможливо, бо шукати аргу­ментацію у твердженні думки — помилка.

5. Аргументація повинна бути повною і достатньою. Пору­ шення цього правила в тому, що для доказів використовуються аргументи, логічно не пов'язані із тезою або справедливі лише за певних умов.

Наприклад: Петренко П.П. проживає у комунальній квартирі. Мешканець цієї квартири Кононенко П.Р. за відсут­ності Петренка П.П. взяв приналежні останньому туристи­чний намет, одну пару гумових чобіт і господарську сумку. У поясненні Кононенко П.Р. заявив, що він знає Петренка П.П. більше 10 років, раніше вони неодноразово ходили в туристи­чні походи, і він (Кононенко П.Р.) пішов у подорож сам неспо­дівано, але після подорожі віддав їх Петренкові П.П.

Отже, доказ того, що Кононенко П.Р. не вчинив крадіжку, побудований нелогічно: аргументи про те, що Кононенко П.Р. знав Петренка П.П. більше 10 років, що вони неодноразово ходили у туристичні походи, — недостатні для визнання Кононенка П.Р. невиннним, хоч він зазначені речі і повернув Петренкові П.П.

В аналізі документа важливим є врахування контексту жа­нру, мети викладу. Так, певним порядком слів у реченні реа­лізований задум мовця. Особливо це стосується місця розташу­вання другорядних обставинних членів речення. Від їх місцезнаходження залежить тип висловлювання. Так, акцен­туючи увагу на дії, треба поставити на перше місце обставину дії: Спізнившись на поїзд, він залишився ночувати у своїх давніх знайомих. Якщо змінити місце відокремленої обставини, то зміниться й акцентування речення.

На виділення слів у тексті впливає не лише порядок слів, але і їх лексичне значення, характер і ступінь їх граматичної

265

зв'язаності, а також інтонаційні засоби мови (мелодика, систе-монаголоптування, паузи, темп мовлення), — якщо мова йде про усне мовлення. Слова, що мають найбільше інформативне навантаження, виділяються, як відомо, логічним наголосом. Наприклад: Цей постріл — фатальний, Неврівнова-жена ця людина.

Засобами підсилення висловлювання можуть бути підсилю­вальні частки і (й), ж (же), це, навіть, саме, вже та інші. Наприклад." Це справа державної ваги. Це державної ваги справа. Ті слова, які треба виділити, ставимо після підсилю­вальної частки. Зміст одного і того ж речення, як бачимо на прикладі, змінюється, чим досягається мета актуалізації вислов­лювання.

Від окремих зв'язків слів у словосполученні та реченні тре­ба переходити до аналізу зв'язків між реченнями, оскільки і слова, і речення вступають у певні зв'язки, що є основою особ­ливостей змісту, засобом реалізації задуму мовця. Надзвичайно важливо пам'ятати про здатність речень творити текст і під­текст, зовнішню і внутрішню "систему" висловлювань. Наприклад: Виявляти злочинні дії підлітків краще на по­чатку. На перший план виходить значення профілактичних дій працівників міліції щодо запобігання спробам поширення злочинності. Однак цей текст можна потрактувати і по-іншому: на початку злочинні дії добре зупинити... щоб не було гірших наслідків; виявити злочинні дії... щоб з ними боротися.

Або: Про все, що говорилося у приватних розмовах, на щас­тя, доповідали в центр. Вставне слово у даному реченні суттє­во змінює зміст висловлювання. Отже, важливо враховувати зв'язки між усіма словами у межах речення.

У мовленнєвому потоці є ще одна важлива одиниця — це складне синтаксичне ціле (або надфразна єдність), що може збігатися з реченням або об'єднувати кілька речень чи навіть кілька абзаців. Складне синтаксичне ціле слід потрактовувати як одну синтаксичну одиницю, одиницю тексту, самостійну і закінчену, тісно пов'язану з іншими елементами тексту. На­приклад: Згадаймо так звану "трикотажну справу". У се­редині 60-х років на базі психлікарні керівництво швейної фаб­рики організувало пошиття виробів, залучивши до цього пацієнтів клініки. Слідство звинуватило їх у тому, що вони організували підпільні цехи і незалежно використовували працю психічно хворих. Із дев'ятнадцяти заарештованих де­в'ятьох засудили до вищої міри покарання.

ної

Жодних порушень норми на рівні окремих речень немає. Однак у складному зв'язку речень на рівні складного синтаксич-

ного цілого виявляємо двозначність: кого слідство звинуватило — ерівників швейної фабрики чи пацієнтів клініки?

Будова складного синтаксичного цілого — особлива: на по­чатку, як правило, формулюється тема, у кінці — висновок на основі достатньої аргументації. Тому зіставлення цих двох еле­ментів є вагомим і вкрай необхідним.

Отже, типовими помилками у будові складного синтаксич­ного цілого й абзацу є:

1) порушення змістових і синтаксичних відношень між окре­ мими реченнями;

2) невиправдане приєднання речення, неоднорідного з по­ переднім: Зі складу хлібопродуктів були вивезені 23 (двад­ цять три) мішки борошна вищого сорту, вже давно в країну не ввозили закупленого за кордоном зерна у зв'язку із високи­ ми врожаями:

3) невиправдане протиставлення речень, друге з яких не обмежує змісту попереднього: Комісія з перевірки встигла вивчити багато матеріалів, однак значна частина проблем­них документів не була вилучена і свідки мали право міняти свої свідчення так, як від них того вимагали.

Лише для розмовного мовлення характерні риси спонтанно­сті, незавершеності, неповноти висловлювання, наявність у се­редині речення вставних та вставлених конструкцій, "зміщен­ня" змісту з однієї синтаксичної конструкції на іншу у межах одного речення, наявність фразеологізмів розмовного стилю. Вправа 170. Виправте наведені речення і прокоментуйте їх. 1. По канонах права, людина, яка втонула, повинна пройти експертизу. 2. Свідчення понятого і свідка співпадають. 3. Ви­магательство сталося таємно і всі про це знають. 4. Я свідчу проти громадянина Харчука. Він цього вартий. 5. Після відпо­відної процедури суду амністованому вручається квиток додо­му, якщо він у нього є. 6. Поблизу брами, де, очевидно, й сталася трагедія, вона побачила жінку, яка стояла біля своєї квартири. 7. Між 54-річним К. та його 19-річним сином виник­ла бійка. У з'ясування стосунків батька й сина втрутився зять пана К., ставши бити тестя по голові. Той знепритомнів і впав на ліжко. Тоді 80-річна теща, схопивши сокиру, відрубала своєму зятю голову. Після смерті батька зять і син кинули тіло на фіру, відвезли на берег річки Дністер і кинули у воду. 8. Пол­ковник С. кинув бойову гранату, яка не вибухнула. Щоб запо­бігти її випадковому здетонуванню, він вирішив відкинути її подалі, однак граната розірвалася у нього в руці. Полковника доставили в госпіталь. Руки медикам врятувати не вдалося.

267

Вправа 171. Проаналізуйте речення з огляду на логічність викладу.

1. Спочатку обвинувачений уперто мовчав, а потім несподіва­но всі свої показання почав уперто спростовувати. 2. При переслі­дуванні громадянина Більдіна Б.Г. мною було зроблено 8 поперед­жувальних пострілів у голову і в_ інші м'які частини тіла. 3. Із в'язниці втік рецидивіст Петренко І.С. Особливі прикмети: 18 вог­непальних ран на спині, потилиці і собака Мухтар, що ззаду. 4. Підозрюваний увійшов у ліфт і зник у невідомому напрям­ку. 5. Підліток заліз у кулінарію, де з'їв 10 тістечок і 27 жуваль­них гумок. Разом з неповнолітнім Ш. вкрали і з'їли шоколадну глазур на суму 127 грн. У центральному гастрономі злочинці вкрали одну банку напою "Гарбузовий". 6. 26 тисяч пляшок горілки, ви­готовлені нелегальним шляхом, були заарештовані й знищені на місці злочину. 7. Будучи доставленим у відділок міліції, громадя­нин Петрук І.С. продовжував хуліганити і вдарив ногою капітана міліції Пилявку І.К. в область статевого члена, причому з осталь-ного злетіла шапка. 8. Громадянка Кузьо поводилася буйно, шу­міла, кричала, заважала громадянам спокійно відпочивати у ви­тверезнику. 9. Труп приємного зеленого кольору сидить у природній позі на унітазі в туалеті за місцем проживання. 10. У рові лежали останки мужчини, ймовірно — труп.

Вправа 172. Проаналізуйте поданий уривок за наявністю алогізмів у ви­кладі.

Працівники СБУ, митники та прикордонники приділяють особливу увагу перевірці поїздів міжнародного сполучення. За їхніми даними, цей вид транспорту став основною ланкою в наркокур'єрському зв'язку. 18.02.2000 р. на залізничній станції "Мостиська-2" знайдено партію наркотиків на загальну суму близько 7 (семи) тисяч гривень. Про це конкретніше. Під час огляду пасажирського поїзда "Одеса —Перемишль" у вагоні № 5 у схованці, під стелею у санвузлі, знайдений пакунок з майже 100 грамами зволоженої зеленої речовини рослинного походжен­ня. За даними експрес-аналізу, ця речовина — марихуана. Гос­подар товару не встановлений.

Вправа 173. Виконайте лінгвістичну експертизу наведеного рапорту.

Виконуючому обов'язки начальника УПМ ДПА

РАПОРТ

Доповідаю Вам, що в травні місяці 2000 року я заступив на третій пост по охороні ДПА. Зі мною заступили на зміну пр. Пінчук В.П. і Міщенко Р.Г. Приблизно 1.30 години ночі до мене і пр. Мигальського

підійшли старший зміни пр. Пінчук В.П. і пр. Міщенко Р.Г. і сказали щоб ми йшли відпочити в клас служби і дав нам ключі від класу, і ми пішли в клас, через п'ять-десять хвилин я пішов подивитись що вони там роблять і побачив що Пінчук В.П. мав в руках якусь жалізну трубу і вони хстіли відкрити ворота де знаходився склад. Я підійшов і сказав що задзвоню до чергового і відмовлюсь нести з ними службу і вони відразу розійшлися і не підходили більше.

Помічник оперуповноваженого

підрозділу по охороні ДПА УПМ ДПА

у Львівській області

прапорщик податкової міліції С.Д.Гаркавий

_! 07.05.2000 р.

22.3. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів 1. Прочитати увесь текст документа. Під час першого читан­ня не варто шось виправляти. Бажано всі суперечності познача­ти на полях олівцем, наприклад, інформація, якої бракує для повноти змісту, може бути зафіксована лише одним-двома сло­вами.

2. Перевірити наявність усіх реквізитів аналізованого доку­ мента.

3. Перевірити дотримання орфографічних норм (правиль­ ність написання слів).

4. Перевірити весь фактичний матеріал наскрізно:

а) наявність й уніфікацію у написанні власних назв (прі­ звища, імена, по батькові, топоніми, гідроніми тощо);

б) часові межі описуваних фактів, хронологічну послідов­ ність викладу, цифрові дані зі словесним записом;

в) цитати, посилання на нормативні акти.

5. Переврити логічну послідовність у викладі фактичного матеріалу, інтерпретацію подій, явищ тощо, нумерацію усере­ дині тексту, нумерацію сторінок.

6. Переврити композицію за правилами логіки:

а) чи всі частини викладу співрозмірні (чи всі елементи тексту складаються в одне ціле, чи наявні зайві частини, які лише ускладнюють сприйняття змісту);

б) чи немає дублювання змісту однієї частини іншою; чи наявні безпідставні повтори фактичних даних;

в) чи деталізація опису фактів ведеться від загального до часткового, чи на перший план висунуто малозначимі факти й опущено вакливі.

268

269