7 Контрольні питання

7.1. Які відмінності процесів дроблення й різання?

7.2. Які види подрібнення й фізичні основи цього процесу?

7.3. Як визначити ефективність подрібнення?

7.4. Назвіть які основні параметри вальцьової дробарки й різальних машин?

7.5. Які загальні вимоги пред'являються до подрібнюючих машин?

7.6. Який основний регульований параметр процесу подрібнення?

Додаток 1 Вибір задачі

Варіант	Задача	Варіант	Задача	Варіант	Задача	Варіант	Задача
1	5.4.1.	10	5.4.2.	19	5.4.3.	28	5.4.4.
2	5.4.2.	11	5.4.3.	20	5.4.4.	29	5.4.5.
3	5.4.3.	12	5.4.4.	21	5.4.5.	30	5.4.6.
4	5.4.4.	13	5.4.5.	22	5.4.6.	31	5.4.7.
5	5.4.5.	14	5.4.6.	23	5.4.7.	32	5.4.8.
6	5.4.6.	15	5.4.7.	24	5.4.8.	33	5.4.1.
7	5.4.7.	16	5.4.8.	25	5.4.1.	34	5.4.2.
8	5.4.8.	17	5.4.1.	26	5.4.2.	35	5.4.3.
9	5.4.1.	18	5.4.2.	27	5.4.3.	36	5.4.4.

Практичне заняття № 2 Ознайомлення з будовою машин для сортування. Розрахунок продуктивності і витрат енергії машин для сортування

1 Мета роботи

1.1. Вивчення конструкції й принцип дії сортувальних машин.

1.2. Ознайомлення з основними показниками цих машин і методикою їх розрахунків.

2 Перелік використаного обладнання

2.1. Плоский хитний гуркіт.

2.2. Розсів.

2.3. Набір лабораторних сит.

3 Перелік довідкової літератури

3.1. Кавецкий Г.Д., Королев А.В. Процессы и аппараты пищевых производств.– М.: Агропромиздат, 1991.–432с. с. 404…410.

3.2. Стабников В.Н., Баранцев В.И. Процессы и аппараты пищевых производств.– М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983.–328с. с. 31…40.

3.3. Стабников В.Н., Лысянский В.М., Попов В.Д. Процессы и аппараты пищевых производств.– М.: Агропромиздат, 1985.–503с. с. 76…83.

3.4. Баранцев В.И. Сборник задач по процессам и аппаратам пищевых производств.– М.: Агропромиздат, 1985.–136с. 19…21.

4 Стислі теоретичні відомості

При обробці в харчових виробництвах сипучих матеріалів часто виникає необхідність розділити сипучі суміші на фракції, які різняться тими або іншими властивостями: формою й розмірами часток, швидкістю осадження в рідкій або газовім середовищі, електричними або магнітними властивостями.

Процес поділу сипучої суміші на окремі фракції одержав назву сортування (або класифікації, сепарування) сипучих матеріалів.

На підставі властивостей поділюваних фракцій розрізняють наступні методи сортування сипучих матеріалів:

• поділ по розмірах і формі часток з використанням ситових машин і трієрів;

• поділ по швидкості осадження часток у рідкім і газовім середовищі;

• поділ по електромагнітних властивостях з використанням сепараторів з постійними електромагнітами;

• інші методи поділу (електростатичні, флотація).

4.1. Плоский хитний гуркіт. Для просівання часток продукту слід забезпечити його переміщення щодо сита. Це переміщення створюється зворотно-поступальним, круговим поступальним і вібраційним рухом плоских сит, а також обертовим рухом барабанних сит. Зворотно-поступальний рух похилих сит див. мал. 4.1, а й 4.1, б, широко застосовуваних у сортувальних машинах, здійснюється кривошипно-шатунним або ексцентриковим механізмом. Для того щоб частка переміщалася по ситі, приводний вал повинен мати таку частоту обертання, щоб сили інерції, що діють на частку, перевищували силу тертя її о сито.

На мал. 4.1, а зображене хитне сито на підвісних штангах 3, а на мал. 4.1, б плоский хитний гуркіт (трясун) на пружних опорах складається з прямокутного жолоба 1 із ситом 2, установленого під кутом 7…14º до обрію. Жолобу сполуча-

ють хитання від кривошипно-шатунного 4 і ексцентрикового 5 механізмів, вал якого робить близько 400 об/хв. Завдяки нахилу й хитанням жолобу сипучий матеріал переміщається по ситі й сортується.

Частота обертання вала приводу визначається по формулі:

n = 30/√r tgα , (4.1)

де n – частота обертання вала приводу гуркоту, об/хв;

r – ексцентриситет, м;

r = 0,01…0,02 м

α – кут нахилу пружинного гуркоту до вертикалі, град;

α = 18º.

Швидкість переміщення матеріалу по ситі визначається по формулі:

w = 0,23 n r f tga, (4.2)

де w – швидкість переміщення матеріалу по ситі, м/с;

f – коефіцієнт тертя матеріалу о сито;

f @ 0,35

Продуктивність хитного гуркоту визначається по формулі:

G = F w r j, (4.3)

де G – продуктивність хитного гуркоту, кг/с;

F – площа поперечного переріза шару матеріалу на ситі, м²,

r – об'ємна маса сортувального матеріалу, кг/м³;

r = r_т (1 – ε), (4.4)

де r_т – густина твердого матеріалу, кг/м³;

ε – пористість шару матеріалу;

ε = 0,38…0,42

j – коефіцієнт заповнення сита мате-ріалом;

j = 0,6.