Ефективність процесу просівання прямо пропорційна об'єму V (або масі) мезги, одночасно, що пресують у кошику преса, і швидкості wh виділення соку.

Залежності (4.7) відповідають оптимальні значення геометричних розмірів різних пресів:

• для вертикальних корзинових пресів при відношенні висоти H кошика до її діаметра D, рівному 0,8 рекомендують:

V = 0,63D³ та h = 0,154D, (4.8)

• для горизонтальних гідромеханічних і поршневих пресів при діаметрі кошика D і довжині її L рекомендують:

V = 0,785D²L та h = 0,25D, (4.9)

• для пневматичних пресів, у яких близько 25% обсягу кошика зайняті гумовим балоном, рекомендують:

V = 0,59D²L та h = 0,187D, (4.10)

Залежність швидкості виділення соку w_p від величини тиску пресування р виражається формулою:

w_p = 0,1356 + 1,21р – 0,338р², (4.11)

де w_p – швидкість виділення соку, м³/т;

р – тиск пресування; МПа.

Залежність тиску пресування р ( при 0,1<Р<1,6 МПа) від тривалості процесу τ при заданім значенні w_h розраховують по рівнянню:

p = 0,0112·10^{0,1932·τ·w}_h, (4.12)

де τ – тривалості процесу, хв.

4.3. Шнековий прес

Продуктивність шнекового преса для винограду або олійних насінь G згідно мал. 4.5. приблизно можна розрахувати по формулі:

G = 0,013(D²–d²)·t·n·ρ·(1–K_в)·η, (4.13)

де G – продуктивність шнекового преса, кг/с;

D – діаметр шнека, м;

d – діаметр вала шнека, м;

d 0,35D;

t – крок витка шнека, м;

t 0,58D;

ρ – середня об'ємна маса матеріала, що пресують, кг/м³;

n – частота обертання шнека, об/хв;

К_в – коефіцієнт, що враховує зворотний рух матеріалу, що пресують уздовж гвинтового каналу й через радіальний зазор між шнеком і перфорованим циліндром (зеером):

• для вихідної щілини преса шириною 6,5…12 мм при пресуванні бавовняних і соняшникових насінь К_в = 0,75…0,5;

• для виноградної мезги величину К_в залежно від частоти обертання n шнека визначають по формулі:

К_в = 0,918 – 0,046n, (4.14)

η – коефіцієнт корисної дії преса;

η = 0,5…0,8

і залежить від величини зазору між шнеком і перфорованим циліндром.

Для нагнітаючих шнекових формувальних пресів діаметр пресової матриці знаходять із рівняння:

G = 0,785D²·f·w·ρ, (4.15)

де G – продуктивність преса, кг/с;

D – діаметр матриці, м;

f – частка живого перетину отворів від загальної площі матриці;

f = 0,04…0,08;

w – швидкість виходу маси, м/с;

ρ – густина матеріалу, що формують, кг/м³.

4.4. Ротаційний прес

Такий прес, що працює за схемою див. мал.4.6, застосовується для брикетування сухого гніту й ін.

Ротаційні преси мають плоску або циліндричну матрицю. Основною частиною преса є вузол, що пресує, полягає з матриці валків, що й пресують, пристрою для зрізу гранул і порожнього вала.

В машинах, що пресують (брикетирують) ущільнення маси характеризується коефіцієнтом пресування обумовленому по формулі:

β = (V₁–V₂) / V₁·100, (4.16)

де β – коефіцієнт пресування, %;

V₁ – об’єм маси до пресування, м³;

V₂ – об'єм маси після пресування, м³.

Продуктивність преса можна розрахувати по формулі:

G = 7,5d² ·l·ρ·m·z·ω, (4.17)

де G – продуктивність преса, кг/с;

d – діаметр гранули, м;

l – довжина гранули, м;

ρ – об'ємна маса гранул, кг/м³;

m – число отворів у матриці;

z – число валків, що пресують;

ω – кутова швидкість матриці, рад/с.