3. Педагогічний конфлікт на різних вікових етапах

Конфлікти між дорослим і дитиною у дошкільному віці. Прояви неслухняності дитини — основна форма поведінки дитини у педагогічному конфлікті. Різновиди неслухняності: епізодична, хронічна, вередування, впертість.

Конфлікти між вчителем та учнями у школі. Типові ситуації педагогічних конфліктів: недостатня навчально-пізнавальна мотивація учня; недоліки в організації навчально-виховного процесу; порушення норм міжособистісних відносин як з боку учня, так і з боку вчителя; запровадження психолого-педагогічних інновацій внаслідок пов'язаних із ними нових вимог.

Педагогічний конфлікт при вступі дитини у школу. Педагогічні прорахунки як основні причини педагогічних конфліктів з підлітками. їх типи: орієнтація на мораль слухняності у відносинах з підлітком; гіперконтроль та гіперопіка; обмеження сфери самостійності підлітка; наказова форма вимог педагога.

Типові педагогічні конфлікти: конфлікти під час уроків, конфлікт «З ким сидіти», бешкетування; конфлікти з вчителями фізкультури, важкі (конфліктні) діти в класі, конфлікти поза стінами школи, конфлікт статусів, конфлікт «Діти вчителів», конфлікт «Лідерство дівчат».

Умови подолання вчителем педагогічних конфліктів.

4. Конфлікти в сім'ї

Особливості шлюбно-сімейних і родинних відносин. Значення любові для шлюбно-сімейних відносин. Висока вибірковість, глибока зануреність їх суб'єктів, контакт між ними на всіх можливих рівнях (психофізіологічному, психо­логічному, фізичному) — ознаки відносин на основі любові. Подружні взаємовідносини — сукупність соціально регламентованих відносин між шлюбними партнерами. Функції шлюбу. Родинні відносини.

Специфіка сімейних конфліктів. Частотність сімейних конфліктів. їх особливості: за предметом (міжособистісні відносини на основі любові, кровної спорідненості; правові і етичні зобов'язання щодо функцій сім'ї), за причинами; за чинниками мікросередовища (матеріальне положення сім'ї, зайнятість на роботі; неможливість нормального працевлаштування подружжя або інших членів сім'ї; тривала відсутність житла тощо); за динамікою (підвищена емоційність, швидкість протікання); за формами протиборства (докори, образи, сварка, сімейний скандал, порушення спілкування і т. п.); за способами подолання (примирення, досягнення згоди, полагодження відносин на основі взаємних поступок, розлучення і ін.). Важкі соціальні наслідки сімейних конфліктів.

Класифікація сімейних конфліктів: за суб'єктами конфлікту (подружні, між батьками і дітьми, між родичами); за джерелом (ціннісні, позиційні, сексуальні, емоційні, господарсько-економічні); за поведінкою конфліктуючих сторін (відкриті, приховані).

Умови стабільності подружніх відносин: взаєморозуміння, сумісність різних рівнів (фізіологічна, ділова, психоемоційна), зацікавленість один одним, привабливість. Характеристики партнерів та функціональної структури сім'ї у щасливих та нещасливих шлюбах. Прогнозування успішності шлюбу. Кризи розвитку сім'ї.

Попередження і вирішення сімейних конфліктів. Шляхи попередження: формування психолого-педагогічної культури; виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей; організація сім'ї на засадах рівноправності; формування сімейних традицій; розвиток взаємодопомоги; формування культури спілкування. Конструктивні шляхи подолання сімейних конфліктів (досягненням згоди із спірних питань); неконструктивні форми (припинення спілкування, позбавлення батьківських прав, розлучення).