Тема 2. Бухгалтерський баланс та фінансова звітність

План:

2.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і будова

2.2. Форма, структура і зміст балансу

2.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

2.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і будова

Загальна схема реєстрації, накопичення, обробки, узагальнення та передачі інформації в системі бухгалтерського обліку показана в табл.2.1.

Таблиця 2.1 – Схема узагальнення інформації в обліковій системі

Етапи обліку	Документування
1.Реєстрація господарського факту або процесу, які здійснились, в системі первинного обліку	Первинний документ	В місцях здійснення госпо­дарських операцій (склад, каса, виробництво тощо)
2.Накопичення облікової інформації в системі аналітичного обліку	Реєстри аналітичного обліку (картки, книги, відомості). Внутрішні звіти матеріально-відповідальних осіб (звіт комірника, завід. виробництвом, інженера)	В місцях здійснення господарських операцій та процесів (склад, каса, вироб­ництво тощо)
3.Обробка та накопичення інформації синтетичного обліку	Облікові регістри відповідно до обраної форми бухгалтерського обліку	Бухгалтерія
4.Узагальнення облікової інфор­мації	Зведені регістри бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість, Головна книга, шаховий баланс), баланс, інші форми офіційної звітності	Бухгалтерія

Таким чином, результатом узагальнення даних бухгалтерського обліку є ба­ланс (звіт про фінансовий стан).

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та не­упередженої інформації про активи, власний капітал та зобов’язання підприємства, а також про його фінансовий стан на звітну дату.

Баланс підприємства складається 4 рази на рік станом на звітну дату: на 31 березня (1 квартал), на 30 червня (півріччя), на 30 вересня (9 місяців), на 31 грудня (рік).

В балансі наводяться показники станом на початок року та на звітну дату.

Баланс підприємства поділений на дві частини: актив та пасив (табл.2.2).

Особливі умови складання балансу:

1. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.

Таблиця 2.2 – Структура балансу

Баланс
Актив	На початок року, тис.грн	Пасив	На початок року, тис.грн
І. Необоротні активи	126000	І. Власний капітал	100000
ІІ. Оборотні активи	80000	ІІ. Довгострокові зобов’язання і забез­печення	50000
ІІІ. Необоротні активи, утри­мувані для продажу, тa групи вибуття	24000	ІІІ. Поточні зобов’язання і забезпе­чення	60000
		IV. Зобо­в’язання, пов’язані з необоро­тни­ми активами, утримува­ними для продажу, та групами вибуття	20000
		V. Чиста вартість активів недержав­ного Пенсійного фонду	-
Разом	230000	Разом	230000
Активи підприємства =		Джерела формування активів (власні та запозичені)

2. Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

3. Витрати на придбання (створення) активу, які не відображаються в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

4. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

5. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

6. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

7. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу (пасиву).

8. Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма балансу.

9. Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними П(С)БО.

10. Форма №1 представляє собою сальдовий баланс, показниками якого залишки активів, власного капіталу та зобов’язань на звітну дату.

В активі балансу відображаються його активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Виділяють необоротні, оборотні активи та необоротні активи та групи вибуття.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Група вибуття – сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.

Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо: економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням; вони готові до продажу у їх теперішньому стані; їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу; умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів; здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за справедливою вартістю.

У складі необоротних активів в балансі підприємства показується інформація про вартість нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, основних засобів, інвестиційної нерухомості, довгострокових біологічних активів, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів, інших необоротних активів.

У складі оборотних активів наводиться інформація про запаси підприємства, дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні фінансові інвестиції, дебіторську заборгованість по податкам, іншу дебіторську заборгованість, витрати майбутніх періодів, грошові кошти, інші оборотні активи.

Порядок оцінки та визначення вартості по кожній статті активу балансу регулюється відповідним П(С)БО.

В пасиві балансу відображається інформація про власний капітал, довгострокові зобов’язання та забезпечення, поточні зобов’язання та забезпечення, зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття та чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Виділяють довгострокові та поточні зобов’язання.

Довгострокові зобов'язання – всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання – зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до доходу звітного періоду.

Забезпечення – зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

До складу власного капіталу підприємства відносять зареєстрований капітал, капітал в дооцінках, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, вилучений капітал.

До складу довгострокових зобов’язань та забезпечень відносять відстрочені податкові зобов’язання, довгострокові кредити банків, інші довгострокові зобов’язання, довгострокові забезпечення, цільове фінансування. Також передбачено заповнення додаткових статей.

До складу поточних зобов’язань та забезпечень відносять поточні кредити банків, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна кредиторська заборгованість за іншими видами зобов’язань, поточні забезпечення, доходи майбутніх періодів, інша поточна кредиторська заборгованість.