- •1. Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
- •1.Предмет завдання курсу "Історія педагогіки": основоположні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
- •4.Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві.
- •5.Середньовічні університети. (хіі – хv ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів.
- •7Виникнення шкіл
- •22.Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Братські школи в Україні (XVI-XVII ст.).
- •10. Афінська школа: освітні та виховні ідеали.
- •11.Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, Франсуа Рабле, Мішель Монтень, Вітторіно де Фельтре).
- •13.Освіта та педагогічна думка у Давньому Римі.
- •14.Освіта і педагогічна думка в Західній Європі (XVII-XVIII ст.)
- •23.Основні тези провідної педагогічної концепції Константина Ушинського: «Людина як предмет виховання».
- •31.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції (Сократа, Платона, Арістотеля, Демокріта).
- •32.Діяльність козацьких шкіл
- •35.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (друга половина XIX ст.)
- •37.Зв'язок історії педагогіки з іншими науками, джерела та методи вивчення науки.
- •39.Розвиток української педагогічної думки XX ст., у працях та педагогічній спадщині Софії Русової, Григорія Ващенка, Антона Макаренка і Василя Сухомлинського.
- •42.Концепція реальної освіти (кін. XIX – поч. XX ст.) (Георг Кершенштейнер, Генріх Шаррельман).
- •51. Основний зміст Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI ст.").
- •- Багатоукладність і варіативність освіти. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- •52. Виховання як категорія суспільного існування (теорії походження виховання як суспільного явища):
- •77.Острозький колегіум та Замойська академія як перші навчальні заклади вищого типу на етнічних теренах розселення українців.
- •78. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •68. Особистісно орієнтована модель виховання за Жан-Жаком Руссо, Левом Толстим, Марією Монтессорі.
- •48.Розвиток педагогічної думки в Україні: від «учения книжного» (IX-XIII ст.) до розробки державних стандартів, структури й основних параметрів змісту освіти. (xxIст.)
- •59.Культурно-освітній рух 30-40-х років XIX ст. На західноукраїнських землях ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
- •1. Життя та педагогічна діяльність я. А. Коменського.
- •13. Я.А. Коменський про школу і вчителя ("Велика дидактика").
- •14. Класно-урочна система я.А. Коменського ("Велика дидактика").
- •15. Підручники я.А. Коменського.
- •16. Дидактичні погляди я.А. Коменського.
- •11. М.Грушевський про українську школу.
- •31. Ушинський про значення праці у вихованні людини ("Праця в її психологічному і виховному значенні").
- •32. Ушинський про підготовку вчителя.
- •42. Теорія та практика колективного виховання а.С. Макаренка.
- •37. Українська школа в перші роки Радянської влади (1918 - 1930 рр.).
- •43. Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею ("Педагогічна поема").
- •45. Макаренко про формування вчителя-вихователя та його педагогічну майстерність.
- •44. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків").
- •11. Життя і педагогічна діяльність а.С. Макаренка.
59.Культурно-освітній рух 30-40-х років XIX ст. На західноукраїнських землях ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
Визначне місце у розвитку прогресивної педагогічної думки в Західній Україні у I пол. XIX ст. належить Маркіяну Семеновичу Шашкевичу (1811-1843), Івану Миколайовичу Вагилевичу (1811-1866), Якову Федоровичу Головацькому (1814-1888). Навколо них у Львівській семінарії, де вони навчались, об’єдналась у гурток під назвою "Руська трійця" передова демократична українська молодь, яка стала в умовах австрійського, угорського і польського гніту на захист мови і культури рідного народу.
"Руська трійця" була першим провісником національного відродження 40-х років XIX ст. Гуртківці взялися за реалізацію сміливої на той час ідеї – створення в Галичині національної української літератури.
1833 року гуртківці на чолі з Шашкевичем впорядкували рукописну збірку "Син Русі", до якої входили головним чином поетичні твори учасників гуртка (всього 14 віршів). Автори збірки звертались до галицької молоді із закликом: "Досить спати, прокидайтесь. Разом к світлу, други жваві!" Це був перший вогник національного відродження.
1834 року "Руська трійця" підготувала другу збірку – фольклорно-літературний альманах "Зоря", куди ввійшли народні пісні, думи, власні твори гуртківців. Вона відкривалась портретом Богдана Хмельницького та нарисом Шашкевича про нього. Але галицька цензура заборонила друкувати цю збірку. Вона була надрукована 1837 року в Будапешті під назвою "Русалка Дністрова". Більшу частину тиражу урядом було конфісковано. Але велика справа була зроблена. Це була перша на західноукраїнських землях книжка народною українською мовою, видрукувана українським алфавітом.
Головною ідеєю, яка пронизувала всі наукові, літературні й публіцистичні праці діячів "Руської трійці", була ідея єдності українських земель. Основою їх творчості була глибока народність, гуманізм, патріотизм. Вони першими засудили архаїчну книжність, псевдокласику, звернулися до свого народу рідною мовою і проникли "в тайни творчості народного духу". За це І.Франко назвав їх "Першими будителями народного духу в Галичині".
М.Шашкевич, І.Вагилевич і Я.Головацький вважали народну освіту "найпершою потребою всього народу". Про це писав Шашкевич у виданій ним 1836 року брошурі "Азбука і abecadlо". Тут же він виступав за використання в літературі українського алфавіту на відміну від вживаної тоді польської чи латинської транскрипції.
Шашкевич написав першу в Україні "Читанку для малих дітей", яка була видана у 1850 р. І хоч за життя автора вона не побачила світ, проте залишила значний слід в історії вітчизняної педагогіки.
2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості.
Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він -протестант. В питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "tabularasa", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.
Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у малюнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність.
"Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випливає із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.
У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пізнання людини.
Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.
У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.
