- •1. Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
- •1.Предмет завдання курсу "Історія педагогіки": основоположні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
- •4.Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві.
- •5.Середньовічні університети. (хіі – хv ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів.
- •7Виникнення шкіл
- •22.Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Братські школи в Україні (XVI-XVII ст.).
- •10. Афінська школа: освітні та виховні ідеали.
- •11.Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, Франсуа Рабле, Мішель Монтень, Вітторіно де Фельтре).
- •13.Освіта та педагогічна думка у Давньому Римі.
- •14.Освіта і педагогічна думка в Західній Європі (XVII-XVIII ст.)
- •23.Основні тези провідної педагогічної концепції Константина Ушинського: «Людина як предмет виховання».
- •31.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції (Сократа, Платона, Арістотеля, Демокріта).
- •32.Діяльність козацьких шкіл
- •35.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (друга половина XIX ст.)
- •37.Зв'язок історії педагогіки з іншими науками, джерела та методи вивчення науки.
- •39.Розвиток української педагогічної думки XX ст., у працях та педагогічній спадщині Софії Русової, Григорія Ващенка, Антона Макаренка і Василя Сухомлинського.
- •42.Концепція реальної освіти (кін. XIX – поч. XX ст.) (Георг Кершенштейнер, Генріх Шаррельман).
- •51. Основний зміст Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI ст.").
- •- Багатоукладність і варіативність освіти. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- •52. Виховання як категорія суспільного існування (теорії походження виховання як суспільного явища):
- •77.Острозький колегіум та Замойська академія як перші навчальні заклади вищого типу на етнічних теренах розселення українців.
- •78. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •68. Особистісно орієнтована модель виховання за Жан-Жаком Руссо, Левом Толстим, Марією Монтессорі.
- •48.Розвиток педагогічної думки в Україні: від «учения книжного» (IX-XIII ст.) до розробки державних стандартів, структури й основних параметрів змісту освіти. (xxIст.)
- •59.Культурно-освітній рух 30-40-х років XIX ст. На західноукраїнських землях ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
- •1. Життя та педагогічна діяльність я. А. Коменського.
- •13. Я.А. Коменський про школу і вчителя ("Велика дидактика").
- •14. Класно-урочна система я.А. Коменського ("Велика дидактика").
- •15. Підручники я.А. Коменського.
- •16. Дидактичні погляди я.А. Коменського.
- •11. М.Грушевський про українську школу.
- •31. Ушинський про значення праці у вихованні людини ("Праця в її психологічному і виховному значенні").
- •32. Ушинський про підготовку вчителя.
- •42. Теорія та практика колективного виховання а.С. Макаренка.
- •37. Українська школа в перші роки Радянської влади (1918 - 1930 рр.).
- •43. Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею ("Педагогічна поема").
- •45. Макаренко про формування вчителя-вихователя та його педагогічну майстерність.
- •44. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків").
- •11. Життя і педагогічна діяльність а.С. Макаренка.
32. Ушинський про підготовку вчителя.
Особа вчителя, на думку Ушинського, означає все у справі виховання, тому він повинен бути всебічно підготовленим до вчительської роботи.
Видатний педагог вказував, що народним учителем може бути лише людина, яка близька до народу, тісно пов’язана з ним, знає народну мову, живе народними інтересами. Учитель повинен бути високоосвіченою людиною з енциклопедичними знаннями, любити свою професію, бути завжди зацікавленим в удосконаленні своєї майстерності, володіти педагогічним тактом. Йому важливо знати свою справу, чітко уявляти мету педагогічної діяльності, мати високу практичну підготовку, володіти методикою навчання і виховання, уміти викладати свої знання визначено і точно, бути не тільки хорошим викладачем, але й не менш умілим вихователем.
Ушинський наголошував, що учитель повинен бути психологом, знати психологію дитини, вивчати і добре знати свого вихованця, щохвилини перебувати у сфері психологічних явищ. Необхідною умовою успіху вчителя є його обізнаність з науковими основами педагогіки і побудова своєї діяльності на передових досягненнях педагогічної теорії.
Якщо народний учитель хоче мати моральний вплив на дітей і їх батьків, його життя не повинно суперечити шкільним настановам. Він повинен мати звичку до простого, скромного, діяльного і чесного життя; знати життя і побут тих дітей, яких буде вчити.
Ушинський був незадоволений системою підготовки народних учителів у Росії. У статті "Проект учительської семінарії" він розробив систему підготовки майбутніх учителів для сільських народних шкіл. Він також висловлював пропозиції щодо створення в університетах педагогічних факультетів, де б готували викладачів педагогіки та вчителів для середніх шкіл.
Для підвищення кваліфікації народних вчителів Ушинський пропонував організовувати при семінаріях вищі педагогічні курси, щорічні лекції з педагогіки і психології, він позитивно ставився до проведення вчительських з’їздів, зборів, нарад.
Ушинський розробив проект учительської семінарії, куди радив приймати лише тих, у кому можна передбачити хороших учителів. Попередній відбір семінаристів відбувається через навчання протягом кількох років у підготовчій учительській школі з наступним складанням іспиту. Вихованці, вже прийняті за екзаменом, повинні залишатися в семінарії три місяці і чекати остаточного зарахування, яке здійснює навчальна рада семінарії по кожному вихованцю окремо.
У семінарії поряд з вивченням необхідних навчальних предметів відбувається ґрунтовна практична підготовка майбутніх учителів. Ушинський вважав, що народний учитель повинен досконало володіти письмом, уміти малювати, креслити, виразно читати і обов’язково співати. Крім загальних і спеціальних предметів семінаристи повинні прослухати курс природничих наук, прилаштований для пояснення предметів, що оточують селянського хлопчика, короткі курси сільського господарства і практичної загальнодоступної медицини. Народний учитель повинен уміти порадою і ділом подати потрібну агрономічну і медичну допомогу селянам.
Головну діяльність учительської семінарії Ушинський вбачав у практичних заняттях. З метою практичної підготовки майбутніх учителів він вперше запроваджує педагогічну практику для семінаристів.
Ушинський вважав за доцільне запровадити інститут класних ординаріїв, тобто таких старших учителів класу, які, викладаючи у своєму класі якнайбільше уроків, разом з тим стежили б за викладанням всіх інших предметів у класі, а також за успіхами учнів цього класу. По суті Ушинський запропонував ідею введення посади класного керівника.
Важливими є думки Ушинського про необхідність надання педагогічної освіти жінкам. Працюючи у Смольному інституті, він відкрив для вихованок педагогічний клас. Вказував, що "старанністю, точністю у виконанні своїх обов’язків, терпінням та вмінням поводитися з дітьми жінки можуть перевершувати чоловіків."
