- •1. Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
- •1.Предмет завдання курсу "Історія педагогіки": основоположні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
- •4.Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві.
- •5.Середньовічні університети. (хіі – хv ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів.
- •7Виникнення шкіл
- •22.Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Братські школи в Україні (XVI-XVII ст.).
- •10. Афінська школа: освітні та виховні ідеали.
- •11.Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, Франсуа Рабле, Мішель Монтень, Вітторіно де Фельтре).
- •13.Освіта та педагогічна думка у Давньому Римі.
- •14.Освіта і педагогічна думка в Західній Європі (XVII-XVIII ст.)
- •23.Основні тези провідної педагогічної концепції Константина Ушинського: «Людина як предмет виховання».
- •31.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції (Сократа, Платона, Арістотеля, Демокріта).
- •32.Діяльність козацьких шкіл
- •35.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (друга половина XIX ст.)
- •37.Зв'язок історії педагогіки з іншими науками, джерела та методи вивчення науки.
- •39.Розвиток української педагогічної думки XX ст., у працях та педагогічній спадщині Софії Русової, Григорія Ващенка, Антона Макаренка і Василя Сухомлинського.
- •42.Концепція реальної освіти (кін. XIX – поч. XX ст.) (Георг Кершенштейнер, Генріх Шаррельман).
- •51. Основний зміст Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI ст.").
- •- Багатоукладність і варіативність освіти. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- •52. Виховання як категорія суспільного існування (теорії походження виховання як суспільного явища):
- •77.Острозький колегіум та Замойська академія як перші навчальні заклади вищого типу на етнічних теренах розселення українців.
- •78. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •68. Особистісно орієнтована модель виховання за Жан-Жаком Руссо, Левом Толстим, Марією Монтессорі.
- •48.Розвиток педагогічної думки в Україні: від «учения книжного» (IX-XIII ст.) до розробки державних стандартів, структури й основних параметрів змісту освіти. (xxIст.)
- •59.Культурно-освітній рух 30-40-х років XIX ст. На західноукраїнських землях ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
- •1. Життя та педагогічна діяльність я. А. Коменського.
- •13. Я.А. Коменський про школу і вчителя ("Велика дидактика").
- •14. Класно-урочна система я.А. Коменського ("Велика дидактика").
- •15. Підручники я.А. Коменського.
- •16. Дидактичні погляди я.А. Коменського.
- •11. М.Грушевський про українську школу.
- •31. Ушинський про значення праці у вихованні людини ("Праця в її психологічному і виховному значенні").
- •32. Ушинський про підготовку вчителя.
- •42. Теорія та практика колективного виховання а.С. Макаренка.
- •37. Українська школа в перші роки Радянської влади (1918 - 1930 рр.).
- •43. Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею ("Педагогічна поема").
- •45. Макаренко про формування вчителя-вихователя та його педагогічну майстерність.
- •44. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків").
- •11. Життя і педагогічна діяльність а.С. Макаренка.
15. Підручники я.А. Коменського.
Коменський склав багато підручників. Найбільш відомими з них виявились два: “Відкриті двері мов і всіх наук“ (1631) та “Видимий світ у малюнках“ (1654).
“Відкриті двері мов і всіх наук“ – підручник для вивчення латинської мови. У ньому подано 8 тис. латинських слів і біля 1 тис. речень та оповідань. У цьому підручнику Коменський вперше запропонував вивчати іноземну мову одночасно з ознайомленням дитини з доступними їй знаннями з різних сфер. Ця книга принесла Коменському світове визнання і славу. Її назвали золотою.
“Видимий світ у малюнках“ представляє собою ілюстровану дитячу енциклопедію початкових знань. Підручник складений у відповідності з пансофічними ідеями Коменського (написаний у Шарош-Патоці коли він створював пансофічну школу) і є прикладом реалізації принципу наочності. У ньому поміщено 150 статей про навколишній світ, кожна з яких супроводжується малюнком.
Цей підручник – перша у світі ілюстрована книга для дітей. Вона була перекладена на багато мов світу, довго служила у якості підручника для початкового навчання. Вперше була видана на Україні на початку XIX ст.
16. Дидактичні погляди я.А. Коменського.
Я.А.Коменський — загальновизнаний батько дидактики. Вказавши, що виховання людини потрібно починати з освіти, Коменський розробив закінчену теорію навчання – дидактику, або як він пише у передмові до “Великої дидактики“: “універсальне мистецтво всіх вчити всьому легко, швидко, ґрунтовно, притому вчити так, щоб неуспіху бути не могло“. Серед багатьох дидактичних проблем, які розробив Коменський, можна виділити найголовніші.
Він намагається проаналізувати співвідношення дидактики і методик окремих предметів: «Деякі поставили за мету написати скорочені посібники для легшого викладання тільки тієї чи іншої мови. Інші вишукували швидші і коротші шляхи, щоб швидше навчити тієї чи іншої науки... Ми обіцяємо Велику дидактику, тобто універсальне мистецтво всіх вчити всього». Дидактика, на його думку, дає методикам викладання окремих дисциплін керівні положення і правила. Разом з тим, часткові методики є опорою для дидактики. Коменський неодноразово підкреслював ту обставину, що навчання передбачає спільну діяльність учителя і учнів, при цьому він відрізняє навчання як форму діяльності учителя від учіння як форми діяльності учня.
Важливим є питання про суть і завдання освіти. Багато уваги Коменський надавав проблемі визначення змісту освіти. Він виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту навчання. Він пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу. Виступаючи за єдність і наступність усіх типів шкіл, Коменський писав: “У перших двох школах все буде викладатися у більш загальних рисах, а в наступних – все більш детально і чітко“.
Шкільна освіта повинна бути універсальною. В дидактичному вченні Коменського одне з найважливіших місць займає питання про загальні принципи навчання. Він не тільки вказав на необхідність керуватися ними в навчанні, але і розкрив сутність таких принципів навчання, як наочності; свідомості і активності в навчанні; систематичності і послідовності; вправ і міцного засвоєння знань і навичок; посильності навчання.
Дидактичні положення Коменський ґрунтує, передусім, на сенсуалістичній основі, тому найголовнішим принципом вважає принцип наочності. Він першим у світі теоретично обґрунтував і детально розкрив цей принцип, хоч на емпіричному рівні його застосовували й інші педагоги.
З цього принципу виводить “Золоте правило дидактики“.
Принцип свідомості і активності навчання. Коменський вважав основною умовою успішного навчання розуміння сутності предметів і явищ. Він говорить, що вчити розуміти речі, але не вчити разом з тим, діяти є вид фарисейства. При вивченні явищ слід підводити учнів до усвідомлення причин цього явища.
Принцип послідовності і систематичності. Послідовність і систематичність в першу чергу торкаються таких питань: яким чином розподіляти матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності будувати його; як встановити зв’язок між новим і вже вивченим матеріалом тощо. Виходячи з цього, Коменський приходить до висновку, що навчання повинно вестись послідовно.
Принцип вправ і міцності засвоєння знань. Показником повноцінності знань і навичок є не лише ступінь їх усвідомлення, але й те, наскільки глибоко, ґрунтовно і Міцно засвоїли учні ці знання і навички. Цьому важливому завданню навчання і виховання спеціально служать вправи і повторення, що проводяться систематично.
Одним з центральних питань в дидактиці Коменського є питання про методи навчання. 3 точки зору успішності навчання Коменський надає особливого значення використанню таких методів, які забезпечують свідоме, легке, ґрунтовне засвоєння матеріалу, що вивчається.
З точки зору ґрунтовності навчання важливими є вказівки Коменського про самостійну роботу учня і про виконання необхідних записів. На особливу увагу в теорії навчання Коменського заслуговує його вимога того, щоб в процесі навчання була врахована обдарованість учня і щоб метод навчання повністю відповідав завданню розвитку цієї обдарованості в потрібному напрямку.
