3. Міжнародний обмін інженерно-технічними послугами (інжиніринг)

До числа важливих форм передачі технологій, при яких її носіями є кваліфіковані фахівці, ІТП, керуючий персонал належать інжинірингові угоди.

Міжнародним інжинірингом називається діяльність по наданню комплексу послуг науково-технічного, виробничого і комерційного характеру, що мають своєю метою одержання найкращих результатів від інвестицій чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проектів різного призначення.

Інжиніринг виник у 20-ті роки XX століття в Англії в цивiльному будiвництвi й обмежувався консультаційною діяльністю в сфері спорудження доріг, портів, аеродромів, систем водо- і енергопостачання і т.п., потім він поширився на пpомисловiсть. У 50-ті роки iнжинipинг виділився в самостійний вид міжнародної комерційної діяльності. Цьому сприяла діяльність різних міжнародних організацій, у тому числі Міжнародного банку реконструкції і розвитку, спрямована на надання технічного сприяння країнам, що розвиваються.

Розвиток інжиніринга був пов'язаний з НТП, що торкнувся всіх галузей промисловості і насамперед машинобудування. У результаті відбулися істотні зрушення в структурі міжнародної торгівлі убік збільшення торгівлі складними видами устаткування, що вимагають спеціальних знань для вирішення технологічних і організаційних проблем, починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію.

Іншим важливим фактором, що стимулює розвиток інжиніринга в сучасних умовах, є високий попит на технічні послуги з боку країн, що розвиваються, якi не мають необхідного досвіду і фахівців. Вони змушені залучати іноземні фірми для розвідки і розробки своїх природних ресурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення ряду галузей важкої промисловості.

Певну роль вiдiграє і такий фактор, як прагнення до міжнародної експансії найбільших ТНК, що використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. Практика показує, що виконання експортного контракту на інжиніринг, як правило, спричиняє наступне постачання машин і устаткування, вартість яких у 10-20 разів перевищує відповідний показник технiчних послуг.

Структура інжинірингових послуг:

I група - послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу. Сюди належать:

* передпроектнi послуги (вивчення ринку, транспортних мереж; топографічна зйомка місцевості, дослідження ґрунтів, розробка планів капiталовкладень, техніко-економічне обґрунтування проектів);

* проектні послуги;

* пiсляпроектнi послуги (укладання контракту на будівництво, нагляд за виконанням робіт, проведення прийомних випробувань, підготовка персоналу й ін.);

II група - послуги, пов'язані з оптимізацією процесів експлуатації і управлiння підприємством:

* послуги по поліпшенню менеджменту (організація управлінської структури на основі передового світового досвіду, удосконалення мотивації, планування, поліпшення роботи різних служб підприємства);

* допомога у фінансових питаннях (організація фінансування підприємства, оцінка витрат і доходів, удосконалення обліку і звітності);

* послуги по удосконаленню реалізації продукції;

* послуги по впровадженню ЕОМ, інформаційних систем.

Основними експортерами інжинірингових послуг є компанії США, Великобританії, Японії, Німеччини, Франції, Канади. Основні імпортери таких послуг - країни, що розвиваються.

Спеціалізовані фірми, що надають такого роду послуги, поділяються на двi групи: інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.

Вартiсть послуг інжинірингових компаній, що виконують функції генерального постачальника і генерального підрядчика, у залежності від масштабів об'єкта, можуть коливатися в межах від 10% до 20% загальних витрат на його спорудження.