1. Сутність і структура світової валютної системи

Міжнародні економічні відносини між суб'єктами господарювання різних країн ведуть до виникнення міждержавних грошових вимог і зобов'язань. Оскільки істотним атрибутом державності є наявність національних грошей, виникає необхідність обміну одних грошових знаків на інші, тобто валютні відносини.

Таким чином, валютні відносини - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з функціонуванням грошей, як світових грошей. У ці відносини вступають банки, фірми, приватні особи, урядові органи з метою здійснення міжнародних розрахунків, валютних і кредитних операцій.

Валютні відносини сьогодні здійснюються на трьох рівнях: національному, регіональному і світовому. Відповідно розрізняють національну, регіональну і світову валютні системи.

Національна валютна система - це форма організації валютних відносин усередині країни, що склалася історично і визначається її валютним законодавством. Національна валютна система є елементом національної грошової системи й у значній мірі залежить від особливостей останньої.

Основні елементи національної валютної системи:

1. найменування національної грошової одиниці;

2. ступінь і умови її конвертованості;

3. офіційні золотовалютні резерви;

4. механізм формування валютного курсу;

5. валютні обмеження;

6. режим національного валютного ринку і ринку золота;

7. порядок здійснення зовнішньоекономічних розрахунків;

8. національні органи, що регулюють валютні відносини країни.

Функціями національної валютної системи є:

* забезпечення активної участі країни в міжнародному обміні;

* створення оптимальних зовнішньоекономічних умов функціонування національного господарства.

Регіональна валютна система - це форма організації валютних відносин групи держав певного регіону, юридично оформлена міждержавними угодами. Формування регіональної валютної системи є наслідком розвитку інтеграційних процесів. Звичайно для цієї системи характерна наявність колективної валюти, механізму взаємної координації валютних курсів, міждержавного органу регулювання. Найбільш яскравий приклад - Європейська валютна система.

Світова валютна система - це форма організації валютних відносин у межах світового господарства. Світова валютна система охоплює усю світову економіку. Її розвиток пов'язаний з формуванням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці й інтернаціоналізації господарських зв'язків. Механiзм функцiонування світової валютної системи закріплений юридично міждержавними угодами.

Основні елементи світової валютної системи:

1. національні і колективні резервні валюти, що використовуються для міжнародних розрахунків;

2. умови взаємної конвертації валют;

3. регламентація режимів валютних курсів;

4. режим світових валютних ринків і ринків золота;

5. уніфікація форм міжнародних розрахунків;

6. міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

Головною функцією світової валютної системи є регулювання валютних ринків і міжнародних розрахунків для забезпечення стійкого зростання світової економіки.

Сполучною ланкою між національними валютними системами у світовому господарстві є валютний курс. Він являє собою співвідношення між грошовими одиницями окремих країн чи ціну однієї грошової одиниці в іншій. Валютний курс необхідний для встановлення пропорцій обміну валют при міжнародній торгівлі, при міграцiї капіталів у вигляді інвестицій чи кредитів, для порівняння цін на світових товарних ринках і т.п. На перших етапах розвитку світової валютної системи валютні курси визначалися золотим вмістом (паритетом) грошових одиниць різних країн. Сьогодні валютний курс залежить не від золотого вмісту, а від цілого ряду факторів. Основним з них є співвідношення купівельної спроможності грошових одиниць. Крім цього на валютний курс впливають:

* співвідношення попиту на валюту та її пропозиції;

* стан платіжного балансу;

* стан грошового обігу країни;

* рівень процентних ставок;

* валютна політика і валютні обмеження;

* політична і соціальна ситуація в державі й інші фактори.

Кожній валютній системі відповідає свій режим валютного курсу, тобто механізм його визначення і зміни. Класифікація форм валютних курсів представлена в таблиці:

Таблиця 9.1

Класифікація валютних курсів по способу фіксації

Форми валютних курсів	Характерні риси
1. Гнучкі валютні курси 1.1. плаваючий вільно 1.2. керовано плаваючий	- у валют вiдсутнiй офіційний паритет - змінюється в залежності від попиту та пропозиції - змінюється в залежності від попиту та пропозиції, але коректується валютними інтервенціями центральних банків
2. Фіксовані валютні курси 2.1. реально фіксований 2.2. договiрно фіксований	- припускають наявність офіційно зареєстрованих паритетів, що лежать в основі валютних курсів і підтримуються державою - спирається на золотий паритет, відхилення вiд нього - у межах “золотих точок” - спирається на погоджений еталон у вигляді більш сильної валюти, відхилення - у встановлених межах (валютний коридор)

Відповідно до динаміки курсів валют останні можуть бути “сильними” і “слабкими”. Сильною є валюта, курс якої стосовно iноземних грошових знаків або росте, або залишається стабільним. Слабкою вважається валюта, курс якої знижується стосовно інших валют. На практиці сильними є валюти розвинутих держав, а слабкими - більшості країн, що розвиваються, а також країн з нестабільною економічною ситуацією.

У залежності від того, наскільки вільно національна валюта обмінюється (конвертується) на валюти інших держав, розрізняють декілька видів валют:

* вiльно-конвертована валюта (ВКВ), що має необмежену внутрішню і зовнішню конвертацію як по поточним, так і по капітальним операціям. Ця валюта має статус резервної і може використовуватись для формування валютних резервів. До неї належать американський долар, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, французький і швейцарський франки, японська ієна;

* частково конвертована валюта, до якої застосовуються валютні обмеження;

* замкнута (неконвертована) валюта, що функціонує в межах тільки однієї країни і не обмінюється на інші валюти.

Таблиця 9.2

Порівняльні позиції окремих валют в обслуговуванні світового обiгу ( 1999 р.,%)

	Долар	Ієна	Європейські валюти
			Усього	Німецька марка
Експорт товарів і послуг	47,6	4,8	30,0	15,5
Офіційні валютні резерви	61,5	7,4	20,1	14,2
Угоди на валютних ринках	83,0	24,0	93,0	37,0
Державні позики	34,2	15,7	37,1	12,3

Валютний курс впливає на функціонування МЕВ. Основними напрямками цього впливу є:

1. валютний курс дає можливiсть виробникам даної країни порівнювати витрати виробництва своїх товарів з цінами світового ринку, таким чином вiн є одним з орієнтирів для прогнозування ефективностi зовнішньоекономічних зв'язків;

2. рівень валютного курсу впливає на стан платіжного балансу країни;

3. зростання курсу національної валюти стимулює імпорт і скорочує експорт і, навпаки, падіння курсу національної валюти заохочує експорт і обмежує імпорт;

4. валютний курс впливає на перерозподіл світового валового продукту між країнами.