55.Шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.

У процесі становлення сучасної глобальної цивілізації виявилися її протиріччя та негативні фактори. Неухильне економічне зростання та науково-технічний прогрес на основі споживацького ставлення до природи та оточуючого світу, призвели до негативних наслідків, які наприкінці ХХ ст.. загострилися і набули загально планетарного значення. На даний час вони становлять загрозу самому існуванню людства взагалі.

Виділяють такі основні глобальні проблеми:

• виживання людства в умовах розвитку та нагромадження сучасних озброєнь, постійні військові конфлікти, тероризм.

• глобальна екологічна криза завдяки розширенню меж діяльності.

• енергетична криза та дефіцит виробничих ресурсів.

• перенаселення і світові епідемії (СНІД, пташиний грип ).

• проблема збереження особистості як унікальної істоти, нівелювання

56.Наукова картина світу.

Наукова картина світу – це сукупність сучасних загальних уявлень пересічної людини про навколишній світ, що сформувалися на основі досягнень сучасних наук. Основою для формування НКС є досягнення таких наук як фізика, хімія, біологія, генетика, геологія, філософія. Згідно НКС сучасний світ має такі характеристики:

• світ динамічний, тобто постійно рухається та змінюється;

• світ багаторівневий, має мікро, макро, мегарівні;

світ еволюціонує перебуває у постійному розвитку;

57.Перший закон діалектики.

58.Другий закон діалектики.

59.Третій закон діалектики.

Закони це істотні, необхідні, стійкі, зв’язки між явищами, що є причиною певної послідовності подій у світі.

Закони об’єктивного світу діють у природі і суспільстві, вони не залежать від волі людини, але вивчивши закони люди можуть свідомо узгоджувати з ними свою діяльність, сприяючи покращенню життя та розвитку суспільства.

Діалектика ґрунтується на принципі загального зв’язку та принципі розвитку. Загальний зв'язок полягає у тому, що усі явища та процеси у навколишній дійсності тісно пов’язані між собою та впливають один на одного, перебуваючи у постійному причинно - наслідковому зв’язку між собою.

Світ як явище не знаходиться на одному місці, він постійно змінює свою форму, зміст та сутність, переходячи, в більшості випадків від менш досконалих до більш досконалих виявів, в цьому і полягає принцип розвитку.

Реалізація даних принципів здійснюється за допомогою законів діалектики. Вони діють у природі, суспільстві та пізнанні.

Закон єдності та боротьби протилежностей. Предмети та явища завжди мають свою протилежність з якими вони постійно поєднані і перебувають у постійній боротьбі. Боротьба є постійним джерелом руху та розвитку. Протилежні сторони та тенденції забезпечують рух, зміну старого та нового.

СУПЕРЕЧНІСТЬ – відношення між протилежностями. Формою суперечностей є тотожність та відмінність. Види: внутрішні, зовнішні, основні, неосновні, антагоністичні, неантагоністичні.

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. ЯКІСТЬ предмета це система його внутрішніх властивостей і ознак, що відображають його суть.

КІЛЬКІСТЬ сторона предметів та явищ, зміна якої не веде до докорінних змін якості, а лише підготовляє їх.

МІРА єдність якісної та кількісної сторони предмета. Момент переходу від однієї міри до іншої називається точкою. Агрегатні стани, вік та статус людини, розвиток комах. Революція та еволюція.

Закон заперечення заперечення. Розвиток це такий рух , за якого іде перехід від вищого до вищого, виникає нова вища якість. Характерною властивістю розвиту поступовість. Закон виявляє поступовість розвитку, з’ясовує причину поступовості, показує як відбувається перехід від старого до нового.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ – момент зв’язку , утвердження позитивного з попередньої стадії розвитку, наступність, спадковість розвитку.

НОВЕ – те, що найкраще відповідає об’єктивним потребам розвитку.

СТАРЕ – те, що перестало відповідати потребам розвитку.

Будь–яке явище, що виникає, з часом стає старим, тобто не відповідає потребам розвитку. Відбувається заперечення попереднього із запозиченням всього корисного, що збереглося у старого і буде потрібне для подальшого розвитку. З часом явище , що заперечило старе також втратить свої корисні властивості і буде заперечене іншим, відбувається заперечення заперечення. Закон відображає властивість спіралеподібності у розвитку явищ та процесів.