- •1.Поняття філософії, її предмет та функції.
- •2.Світогляд, суть та структура.
- •3.Міфологічний світогляд.
- •4.Релігійний світогляд.
- •5.Філософський світогляд.
- •6.Особливості західного та східного типу філософії.
- •7.Конфуціанство та Даосизм.
- •10.Особливості античної філософії.
- •8.Ведична філософія.
- •9.Буддизм.
- •11.Мілетська школа.
- •12.Вчення Сократа.
- •13.Вчення Платона.
- •14.Вчення Аристотеля.
- •15.Епікуреїзм та Стоїцизм.
- •16.Особливості релігійного світогляду.
- •17.Апологетика
- •18.Патристика.
- •19.Схоластика.
- •20.Завдання філософії в Новий час
- •22.Раціоналізм. Р. Декарт.
- •23.Вчення про субстанцію.
- •24.Агностицизм е. Канта.
- •25.Ідеалізм ф. Гегеля.
- •26.Особливості філософії хіх-хх століть.
- •28.Неотомізм.
- •29.”Філософія життя” ф. Ніцше.
- •30.Філософські Київської Русі.
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії
- •32.Філософія г.С. Сковороди.
- •33.Філософія п. Юркевича.
- •34.Філософія в. Вернадського.
- •35.Поняття “буття” у філософії.
- •36.Рівні та форми буття.
- •44.Філософське поняття пізнання.
- •45.Рівні та форми пізнання.
- •46.Концепції пізнання.
- •47.Поняття “істина” у пізнанні.
- •48.Види істини.
- •49.Поняття “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •50.Сенс життя у філософії.
- •51.Проблеми смерті та безсмерті у філософії.
- •52.Цінності у житті людини.
- •53.Види цінностей.
- •54.Філософський аспект проблем сучасності.
- •55.Шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.
- •56.Наукова картина світу.
- •57.Перший закон діалектики.
- •58.Другий закон діалектики.
- •59.Третій закон діалектики.
- •60.Альтернативи діалектики.
11.Мілетська школа.
Мілетська школа. Основна увага зосереджується на пошуках першооснови, з якої виникають усі конкретні речі і явища. Речі і явища є чимось тимчасовим, а їх основа є вічною, існуючою завжди.
Фалес Мілетський. Вперше відійшов від міфологічного характеру філософії, і зробив спробу наукового пояснення світу. Стверджував, що Бог існує у вигляді чистого розуму. Першоосновою світу вважав воду без якої не можливе життя. Все живе на його думку має душу, яка є двигуном самого життя.
Анаксімандр. Першоосновою світу є невизначене начало, яке має назву айперон. Воно не піддається пізнанню, не доступне відчуттям людини.
Геракліт. Вважав, що світ складається із чотирьох стихій – води, повітря, землі та вогню. Вони постійно перебувають у кругообігу і переходять одна в одну. Це є причиною мінливості і неповторності світу. Головною стихією є вогонь, як вияв божественного закону – логосу, якому підкоряються усі процеси. Мета життя людини полягає у пізнанні божественного закону
12.Вчення Сократа.
Сократ. Істинним світом людини є її внутрішній світ. Пізнання його іде через раціональність, а не відчуття. Люди за своєю суттю одинакові тому пізнання однієї людини дає знання про світ в цілому. «Пізнай себе і ти пізнаєш світ».
Завдання філософа навчити людей мислити за допомогою дискусії. Мистецтво вести суперечку він називав діалектикою. В свідомості людини є об’єктивний зміст, тобто всезагальне знання. Але його не отримують зовні, а набувають власними силами, через критичну оцінку загальних думок. Істина не належить одній людині вона виникає в процесі суперечки протилежних думок.
Знання є безмежним, тому вершиною пізнання є усвідомлення людиною власного незнання. Істину у пізнанні відображає теза: «Я знаю, що я нічого не знаю, але інші не знають і того». Тобто справді мудра людина розуміє, як багато її невідомо, тим менше у ній самовпевненості, зарозумілості.
Філософія це розуміння того, що таке добро і зло. Аморальність це результат незнання істини. Зло це результат незнання добра, бо якщо знаєш, що таке добро ніколи не зробиш зла. Джерело морального вдосконалення це знання. Висока мораль це запорука та основа щастя.
13.Вчення Платона.
Платон.(427-347 рр до н.е.). Творець системи об’єктивного ідеалізму. Центральним є вчення про ідеї. Шукає відповідь на питання як з єдиного і незмінного буття (елеати), виникають конкретні, одиничні утворення. Висновок: крім світу речей існує світ ідей. Ідеї – досконалі нематеріальні вічні сутності, це ідеальний зразок та ідеальна схема створення речі. Ідеї вічні, незмінні, досконалі і тому являють собою повноту буття, і є зразками створення речей. Тому реальні речі, які є відображенням ідеї, є недосконалими та спотвореними тінями ідеального. Речей та предметів одного класу велика кількість, тоді, як ідея речей певного класу одна. (Поняття книга у свідомості людини.).
Проект ідеальної держави, повинен базуватися на принципі справедливості, та гармонії. Три суспільні стани: філософи, воїни і селяни та ремісники. Людина існує заради держави.
Людська душа складається із трьох частин: розумної, емоційної(ефектної), чуттєвої. Душа є вічною і уже знає усе, тому процес пізнання і навчання людини це процес пригадування того, що уже знає душа..
