- •1.Поняття філософії, її предмет та функції.
- •2.Світогляд, суть та структура.
- •3.Міфологічний світогляд.
- •4.Релігійний світогляд.
- •5.Філософський світогляд.
- •6.Особливості західного та східного типу філософії.
- •7.Конфуціанство та Даосизм.
- •10.Особливості античної філософії.
- •8.Ведична філософія.
- •9.Буддизм.
- •11.Мілетська школа.
- •12.Вчення Сократа.
- •13.Вчення Платона.
- •14.Вчення Аристотеля.
- •15.Епікуреїзм та Стоїцизм.
- •16.Особливості релігійного світогляду.
- •17.Апологетика
- •18.Патристика.
- •19.Схоластика.
- •20.Завдання філософії в Новий час
- •22.Раціоналізм. Р. Декарт.
- •23.Вчення про субстанцію.
- •24.Агностицизм е. Канта.
- •25.Ідеалізм ф. Гегеля.
- •26.Особливості філософії хіх-хх століть.
- •28.Неотомізм.
- •29.”Філософія життя” ф. Ніцше.
- •30.Філософські Київської Русі.
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії
- •32.Філософія г.С. Сковороди.
- •33.Філософія п. Юркевича.
- •34.Філософія в. Вернадського.
- •35.Поняття “буття” у філософії.
- •36.Рівні та форми буття.
- •44.Філософське поняття пізнання.
- •45.Рівні та форми пізнання.
- •46.Концепції пізнання.
- •47.Поняття “істина” у пізнанні.
- •48.Види істини.
- •49.Поняття “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •50.Сенс життя у філософії.
- •51.Проблеми смерті та безсмерті у філософії.
- •52.Цінності у житті людини.
- •53.Види цінностей.
- •54.Філософський аспект проблем сучасності.
- •55.Шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.
- •56.Наукова картина світу.
- •57.Перший закон діалектики.
- •58.Другий закон діалектики.
- •59.Третій закон діалектики.
- •60.Альтернативи діалектики.
2.Світогляд, суть та структура.
. СВІТОГЛЯД це узагальнена система поглядів в людини на світ в цілому і на місце людини у ньому, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їх переконання, ідеали, принципи діяльності, ціннісні орієнтири.
Світогляд складається із інтелектуальної частини (світорозуміння), та емоційної складової (світовідчуття).
Світорозуміння включає пізнавально-інтелектуальні компоненти,
такі як уявлення, погляди, думки, оцінки, судження, переконання, знання.
Світовідчуття включає емоційно-психологічні компоненти: почуття, переживання, настрій, психічні стани.
Світогляд притаманний кожній людині. Він виникає з раннього дитинства, коли дитина починає усвідомлювати себе та свою неповторність. Вплив на формування світогляду мають люди, що оточують дитину з перших моментів, це батьки та близькі родичі. Формування світогляду не завершується ніколи. Основні погляди та переконання формуються протягом дитинства та юності, але навіть в подальшому вони можуть змінюватися.
Крім родичів на формування світогляду впливають умови життя, оточуюче середовище, економічне та духовна складова. Світогляд є унікальним та неповторним явищем. В кожної людини є свій неповторний світогляд, це зумовлено унікальністю та неповторністю умов та середовища в яких виховувалась та росла людина.
Світогляд є індивідуальний та колективний. Індивідуальний світогляд належить кожній окремій людині. Колективний це сукупність поглядів, переконань, ідей які обєднюють навколо себе певну групу людей. Наприклад політичні партії, громадські організації, неформальні організації (рокери, панки, байкери).
3.Міфологічний світогляд.
МІФОЛОГІЯ – це форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, який характерний для ранніх стадій суспільного розвитку.
МІФ – найбільш рання форма духовної культури людства; об’єднував у собі початки знань, релігійних вірувань, політичних поглядів, мистецтва.
Міфологічний світогляд це цілісна картина світу що поєднює у собі реальність та фантазію, природне і надприродне. Він притаманний людям первісної епохи і відображається такими рисами:
відчуття світу як єдиного цілого;
природа уявляється як жива істота;
одухотвореність природи та її стихій;
віра у богів і духів, що живуть поруч;
колективізм;
оберненість у минуле;
тотемізм;
4.Релігійний світогляд.
Релігійний світогляд – така форма світогляду в якій освоєння світу здійснюється на основі віри, а також поділ світу на земний та небесний. Релігійний світогляд виникає з формуванням політеїстичних, і вдосконалюється з формуванням монотеїстичних релігій. Він базується на емоційному розумінні оточуючого світу, в основі якого є віра. Переважав в Європі та Азії в епоху Середньовіччя і має такі характерні риси:
віра у єдиного Бога, який є початком усього;
поділ світу на дві частини – небесний та земний;
небесний світ-досконалий, земний-грішний;
людина це дитина Божа, але вона грішна;
врятуватися можна через віру і духовне вдосконалення;
мета життя-порятунок душі;
релігійний оптимізм;
