Червень

1. Про переведення та нагородження учнів (вихованців) 1-3(4)-х, 5-8-х і 10(11) класів.

2. Про випуск та нагородження учнів (вихованців) 9-х і 11(12)-х класів.

3. Про організацію та проведення випускного вечора.

4. Про підсумки роботи бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу в _ н.р.

5. Про проведення повторної атестації з відповідних навчальних предметів.

6. Про проведення заходів з оздоровлення учнів (вихованців).

Вимоги до написання наказів. Види наказів

Накази складаються на підставі ретельного та всебічного вивчення порушених у них питань.

Рішення, які оформляються наказами, повинні бути конкретними й реальними, відповідати чинному законодавству, забезпечуватися необхідними матеріально-технічними засобами й фінансуванням.

Оформляються накази у відповідних книгах. Допускається ведення книги реєстрації наказів, де фіксуються тільки реквізити наказів. Текст наказу у таких випадках видруковується, підшивається і щороку здається до шкільного архіву.

Усі накази нумеруються упродовж календарного року.

Наказ повинен мати встановлені реквізити і сталий порядок розміщення:

• повна назва навчального закладу;

• дата написання наказу (зліва);

• населений пункт, де знаходиться заклад освіти (по центру);

• нумерація наказу (справа);

• назва наказу (під датою зліва).

Реквізити наказу відокремлюються один від одного 2-3 міжрядковими інтервалами.

Назву виду документа (“НАКАЗ”) друкують великими літерами, Крапка вкінці заголовка не ставиться.

Розшифровка підпису в реквізиті “Підпис” друкується на рівні останнього рядка найменування посади без пропуску між ініціалами і прізвищем.

Дата підписання і затвердження наказу, а також ті, що в тексті, можуть оформлятися цифровим способом. Наприклад, 05.02.2007.

Якщо управлінське рішення (наказ) стосується кадрового складу, безпеки життєдіяльності або фінансових питань дата пишеться так: 5 лютого 2007 року.

До складу підпису входять: найменування посади, особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка підписала наказ.

Заголовок має бути максимально коротким і ємним, тобто передавати зміст тексту. Формулювати заголовок тексту слід за допомогою віддієслівного іменника, відповідаючи на питання “Про що?”.

Печатка ставиться так щоб її відбиток охоплював частину назви посади особи, яка підписує документ, тобто слово “директор”.

Текст наказу складається з двох частин:

• констатуюча:

містить у собі такі елементи: вступ, доведення, висновок.

У вступі робиться коротке введення у суть питання, що розглядається. Тут слід зазначити причину, що призвела до видання наказу, викласти теорію питання, коротко описати, коли і де вивчалося, перевірялося питання.

У доведенні викладається суть питання, перераховуються головні факти, події, докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, таблицями, діаграмами, посиланнями на законодавчі акти та інші документи.

Вони подаються стисло, лаконічно, лише щодо тих питань, яким було присвячено розпорядчу частину.

У висновку коротко формулюється мета видання наказу. Це може бути: виправлення недоліків, виявлених у ході перевірки і перелічених у констатуючій частині; заохочення працівників, поширення ППД; виконання директивних вказівок вищих органів.

Для висновку використовують дієприслівникові звороти, якими починають фразу: “Враховуючи...”, “Зваживши...”, “Керуючись...”, “Беручи до уваги...”.

• розпорядча :

Текст розпорядчої частини повинен мати наказову форму висловлювання, починається словом “НАКАЗУЮ”, яке відокремлюється від попередньої та наступної частини тексту міжрядковими інтервалами; його друкують великими літерами без пропусків і відступів від межі лівого поля незалежно від повноти попереднього рядка.

В останньому пункті розпорядчої частини вказуються особи, на яких покладається контроль за виконанням наказу.

Головна вимога розпорядчої частини – її конкретність та адресність (кожен пункт повинен відповідати на три запитання: кому, що, коли зробити).

З наказом повинні ознайомитися всі названі в ньому особи, які підписуються про ознайомлення з ним.

Розпорядчу частину можна викладати у табличній формі, вказуючи в називному відмінку прізвище або посаду виконавці.

Наприклад:

№ з/п	Виконавець	Заходи	Термін виконання
1.	Заступник директора з навчально-виховної роботи

У книгу наказів з кадрових питань (ведеться там, де є не менше трьох працівників) заносяться накази про прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на посаду, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, педагогічне навантаження, призначення класних керівників тощо. У даній книзі пишеться наказ про розподіл посадових обов’язків між керівництвом закладу.

Дані накази мають такі особливості:

• за винятком окремих випадків вони мають тільки розпорядчу частину. (слово “НАКАЗУЮ” не пишеться);

• накази про прийняття на роботу чи звільнення пишуться окремо на кожну особу, в заголовку такого наказу вказується прізвище та ініціали працівника, на якого поширюється дія даного наказу.

Наприклад: “Про прийняття на роботу Петренка О.О....”

• розпорядчу частину рекомендується починати з прізвища, імені та по батькові (повністю) особи, на яку він поширюється. Потім вказується їх посада.

• Наприклад: “Петренка Олександра Олександровича, вчителя математики, звільнити з роботи... або ... прийняти на роботу вчителем математики”; (можна писати “призначити на посаду”);

• У кінці кожного наказу вказуються підстави його видання. В усіх випадках у наказах про прийняття, звільнення, переведення, надання відпустки підставою є заява. Про це вказується в наказі;

• У кожному наказі щодо кадрів, після підпису керівника ЗНЗ робиться запис “З наказом ознайомлений” і підписується особа, котрої цей наказ стосується;

• Наказ про прийняття на роботу повинен бути виданий і оголошений працівнику під розписку до початку роботи.

До книги наказів з основної діяльності входять накази:

• Установчі (організаційні):

Стосуються різних аспектів життя школи, наприклад, директор наказом визначає завдання колективу чи групі педагогів щодо підготовки і проведення педрад, олімпіад, екскурсій тощо.

Установчі накази видаються і на виконання законодавчих та нормативних актів про освіту, рішень колегій, наказів обласного управління освіти і науки та ін.

Кількість установчих наказів визначити неможливо, їх видають у школі залежно від ситуацій.

- Констатуючо-установчі накази:

Дані накази стосуються питань навчально-виховної роботи (при вивчення стану викладання навчальних дисциплін, якість навчальних досягнень тощо).

• Аналітико-узагальнюючі накази:

У даних наказах узагальнюються підсумки вивчення досвіду роботи, результати експериментальної та дослідницької роботи, використання вчителем досягнень науки і позитивної практики тощо.

У цих наказах директор школи видає розпорядження щодо проведення у школі експерименту, дослідження, упровадження в практику результатів дослідження, яке було проведено в школі.