81.Вимірювання фінансового левериджу.

Фін.левердж – це використання підприємством залучених коштів, яке впливає на зміну доходності власного капіталу і дає змогу одержати додатковий прибуток на власний капітал. Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал за різних варіантів структури капіталу, називається ефектом фінансового левереджу. Розрахунок впливу (ефекту) фін.левереджу можна представити у такому вигляді.

* (рівень дохідності активів – рівень %за кредит)*(1 – податок на прибуток)

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу. Зростання коефіцієнта фінансового лівериджу свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість втрати платоспроможності. В такому разі, більш детально аналізуються показники зобов’язань підприємства.

82 Економічна сутність і класифікація інвестицій.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та

виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Усі інвестиції можна поділити на дві основні групи: портфельні і реальні. Портфельними інвестиціями називаються вкладення капіталу в групу проектів, наприклад, придбання цінних паперів різних підприємств. Реальні інвестиції - це фінансові вкладення в конкретний, як правило, довгостроковий проект і зазвичай пов'язані з придбаням реальних активів.

За об'єктом використання розрізняють: інвестиції в майно (матеріальні інвестиції0, фінансові інвестиції, нематеріальні інвестиції. Також виділяють короткострокові та довгострокові інвестиції.

83.Інвестиційна політика підприємства.

Інвестиційна політика - це приорітетні напрямки поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичкових чи залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, тобто інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає до їх реалізації будь-яких учасників інвестиційної діяльності, уточнює приорітетні напрями залучення інвестицій.

Важливою складовою інвестиційної політики є визначення інвестиційних потреб та вибір джерел фінансування інвестиціної діяльності: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян,

юридичних осіб тощо);

позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

бюджетних інвестиційних асигнувань;

безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій.

підприємств і громадян.

Також важливими складовими інвестиційної політики є складання графіків повернення довгострокових кредитів, визначення підходів для визначення вартості капіталу, аналіз і оцінка ризику, стимулювання ресурсозбереження, впровадження нових технічних і технологічних досягнень.