Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры финансовый менеджмент130.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
642 Кб
Скачать
☆

128.План санації в ході провадження справи про банкрутство.

До основних передумов прийняття рішення про проведення санації боржника після порушення справи про банкрутство належать такі:

1.Санаційна спроможність боржника, тобто наявність реаль­ного плану санації.

2.Наявність реальних можливостей виконання плану, віднов­лення платоспроможності підприємства-боржника та його успі­шної виробничо-господарської діяльності.

3.Наявність санатора, який має достатньо фінансових ресур­сів для фінансового оздоровлення боржника.

Ініціатива про санацію може походити від потенційного са­натора, розпорядника майна, а також від самого підприємства-боржника.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до арбітражного суду не буде подано плану санації боржника, арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної про­цедури. План санації вважається схваленим якщо за нього на засіданні комітету кредиторів було віддано більше половини го­лосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

Арбітражний суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, які можуть мати вигляд:

а) плану реорганізації (як правило, без збереження юридичної особи боржника);

б) плану фінансової санації (зі збереженням юридичної особи боржника).

План санації зі збереженням статусу юридичної особи має свої особливості. Він значною мірою базується на мобілізації внутрішніх фінансових резервів боржника та участі в санації вла­сників підприємства. Для реалізації плану підприємство повинно бути на певний проміжок часу звільнене від обов'язків виконання платіжних зобов'язань перед кредиторами. Цього можна досягти шляхом укладання мирової угоди. План санації в обов'язковому порядку має містити таку інформацію:

1. Аналіз причин фінансової кризи.

2. Оцінку фінансового стану боржника до початку санації.

3. Заходи щодо нормалізації фінансового стану боржника (спрямовані на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості).

4. Узгоджений з кредиторами порядок відстрочки виконання платіжних зобов'язань.

5. Інформацію про те, наскільки реалізація плану санації по­кращує шанси задоволення претензій кредиторів порівняно з ви­хідною ситуацією.

6. Порівняльні розрахунки задоволення претензій кредиторів у разі реалізації плану санації та задоволення вимог шляхом про­ведення ліквідаційних процедур.

7. Прогнозні показники фінансово-майнового стану боржника у процесі та після реалізації плану санації із зазначенням строків відновлення платоспроможності та погашення претензій креди­торів.

8. Механізми контролю за ходом реалізації плану.

За заявою будь-кого з кредиторів або боржника арбітражний суд може відхилити план санації, якщо будуть представлені об­ґрунтовані докази того, що в результаті прийняття рішення про санацію становище однієї із зацікавлених сторін буде гіршим, ніж у разі здійснення ліквідаційних процедур.

Функції нагляду за повнотою виконання плану санації покла­даються на арбітражного керуючого (розпорядника майна чи керуючого санацією). Повноваження арбітражного керуючого, членів комітету кредиторів та нагляд арбітражного суду зберіга­ються до повного виконання плану санації.

129.Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління. Вивчаючи блок питань, пов'язаних із реструктуризацією підприємств, слід звернути увагу на те, що реструктуризація є надзвичайно широким поняттям, її можна розглядати як один з інструментів фінансового оздоровлення підприємств, що перебувають у кризі, а також засобом вдоскона­лення організації фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, які успішно функціонують.

Законом України «Про відновлення платоспроможності борж­ника або визнання його банкрутом», іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктури­зації як ефективного засобу відновлення платоспроможності під­приємства, який рекомендується включати в план санації.

Реструктуризація підприємства — це здійснення організа­ційно-господарських, фінансово-економічних, правових, техніч­них заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшен­ню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищен­ню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Виділяють такі форми реструктуризації:

• реструктуризація виробництва передбачає внесення змін в організаційній та виробничо-господарській сферах підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспромо­жності. У рамках даного виду реструктуризації можуть проводи­тися такі заходи: зміна керівництва підприємства; впровадження нових, прогресивних форм і методів управлін­ня; диверсифікація асортименту продукції; покращення якості продукції; підвищення ефективності маркетингу; зменшення витрат на виробництво; скорочення чисельності зайнятих на підприємстві;

• реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. До основних заходів у рамках реструктуризації активів слід від­нести такі: продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини і матеріалів тощо; продаж окремих підрозділів підприємства; зворотний лізинг; реалізація окремих видів фінансових вкладень; рефінансування дебіторської заборгованості.;

• фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури та розмірів власного і позичкового капіталу, а також зі змінами в ін­вестиційній діяльності підприємства;

• корпоративна реструктуризація (реорганізація). . Вона пов'язана з реорганізацією підприємст­ва, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу

Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провес­ти поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підпри­ємства, що перебуває в кризі, який повинен базуватися на аналізі основних характеристик діяльності даної юридичної особи. За результатами аналізу робиться висновок про санаційну спромож­ність підприємства та доцільність його реорганізації.