- •1. Необхідність та сутність ф.М.
- •2. Особливості ф.М, пов’язані з формою власності і сферою здійснення бізнесу.
- •3. Об’єкт, мета та задачі ф.М.
- •4. Стратегія і тактика ф.М.
- •5. Функції та механізм ф.М.
- •6. Прийоми ф.М. Та їх характеристика.
- •7. Суб’єкти ф.М. Та їх характеристика.
- •8. Обов’язки фінансового менеджера.
- •10. Методи ф.М.
- •11. Принципи ф.М.
- •9. Місце ф.М. В організаційній структурі під-ва.
- •12. Загальна схема ф.М.
- •Фінансова система
- •13. Поняття системи організаційного забезпечення ф.М.
- •14. Ієрархічна та функціональна побудова центрів управління під-вом.
- •15. Функціональна побудова центрів управління на під-вах різних розмірів.
- •16.Типова схема організаційної структури фінансового управління на крупних підприємствах.
- •17.Поняття “центри відповідальності” на підприємстві.
- •18.Види “центрів відповідальності” і їх характеристика.
- •19.Характеристика та вимоги до інформаційної системи фінансового менеджменту.
- •20.Основні користувачі фінансової інформації.
- •21.Характеристика внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації.
- •22.Вимоги, що висуваються до фінансової інформації.
- •23.Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.
- •24.Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, їх характеристика.
- •25.Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.
- •26.Сутність фінансового контролю на підприємстві.
- •27.Основні функції фінансового контролінгу.
- •28.Основні принципи побудови системи фінансового контролінгу.
- •29.Система фінансового моніторингу.
- •30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).
- •31.Склад вхідних грошових потоків на підприємстві та їх характеристика.
- •32.Зміст і задачі управління вхідними грошовими потоками.
- •33.Принципи управління грошовими потоками та їх характеристика.
- •34.Стадії управління грошовими потоками.
- •35. Фактори, що впливають на абсолютну суму грошового потоку – виручка від реалізації продукції. Шляхи збільшення абсолютної суми грошового потоку.
- •36.Фактори, що впливають на формування грошового потоку - виручка від реалізації продукції – в часі. Шляхи прискорення надходження виручки від реалізації.
- •37.Управління грошовим потоком – отримання банківських кредитів.
- •38.Склад вихідних грошових потоків на підприємстві та особливості їх формування.
- •39.Вплив вихідних грошових потоків на поточний фінансовий стан і кінцеві результати фінансової діяльності підприємства.
- •40.Управління вихідними грошовими потоками.
- •41.Управління грошовим потоком – оплата рахунків субєктів господарювання.
- •42.Управління грошовим потоком – платежі державі.
- •43.Управління грошовим потоком – виплати працівникам підприємства.
- •44.Необхідніть і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей в часі.
- •45.Типи задач при визначенні вартості грошей в часі. Класифікація, алгоритм та способи їх вирішення.
- •62. Порядок визначення потреби в оборот. Активах підпр-ва
- •63.Управ-ня вир.Запасами підпр-ва
- •64. Управління дебітор. Забогован-тю (дз)
- •65. Управління грош-ми активами підпр-тва
- •66. Управління фінансуванням оборотних активів підпр-ва
- •67.Класифікація необор. Активів підпр-ва(на)
- •68. Управління фінансуванням необор .Активів(на) підпр-ва
- •69. Капітал і його сутність
- •70. Визначення вартості капіталу
- •71.Сутність власного капіталу підпр-ва
- •72. Складові власного капіалу і їх характер-ка
- •73. Ціна капіталу
- •76. Оптимізація структури капіталу.
- •77. Вплив структури капіталу на фінансування товариства.
- •78. Структура капіталу і інвестиційна діяльність.
- •80.Сутність левериджа (фінансового, виробничого).
- •81.Вимірювання фінансового левериджу.
- •82 Економічна сутність і класифікація інвестицій.
- •83.Інвестиційна політика підприємства.
- •84. Форми реальних інвестицій і їх характеристика.
- •85. Класифікація інвестиційних проектів підприємства.
- •86. Методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.
- •87. Форми фінансових інвестицій їх характеристика.
- •88. Формування політики управління фінансовими інвестиціями.
- •89 Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій.
- •90. Формування портфелю фінансових інвестицій.
- •91. Сутність і класифікація фін ризиків.
- •92. Політика управління фін ризиками.
- •93. Порядок виявлення та оцінки ризиків
- •94. Показники оцінки фін ризиків.
- •95. Організація ризик – менеджменту на п-ві.
- •96. Премія за ризик та порядок її визначення.
- •97. Хеджерування як інструмент нейтралізації ризиків.
- •98. Зовнішнє страхування фін ризиків.
- •99. Мехінізм диверсифікації фін ризиків.
- •100. Прогнозування ризиків.
- •101. Сутність та класифікація фінансових ризиків.
- •102. Політика управління фін ризиками.
- •103. Порядок виявлення та оцінки ризиків
- •104. Показники оцінки фінансових ризиків.
- •105. Організація ризик – менеджменту на п-ві.
- •106. Премія за ризик та порядок її визначення.
- •107. Хеджерування як інструмент нейтралізації ризиків.
- •108. Зовнішнє страхування фін ризиків.
- •109. Мехінізм диверсифікації фін ризиків.
- •110. Прогнозування ризиків.
- •111.Сутнiсть I цiлi внутрiшньофiрмового фiнансового прогнозування I планування.
- •112.Значення фiнансового прогнозування I планування в фiнансовому менеджментi.
- •113.Система прогнозування фiнансової дiяльностi.
- •114.Перспективне фiнансове планування I фiнансова стратегiя.
- •115.Система поточного планування фiнансової дiяльностi.
- •118.Сутнiсть I призначення оперативного фiнансового планування.
- •116.Сутнiсть I значення плану надходжень I витрат грошових коштiв (план доходiв I видаткiв грошових коштiв) пiдприємства.
- •117.Значення прогнозного балансу.
- •119.Змiст бюджету I його класифiкацiя.
- •120.Поняття “бюджетування”, характеристика бюджетiв за сферами дiяльностi пiдприємства.
- •122. Моделі прогнозування банкрутства суб’єктів господарювання
- •124.Система раннього попередження та реагування.
- •125.Методи профілактики кризи.
- •128.План санації в ході провадження справи про банкрутство.
- •130.Організаційно-фінансове забезпечення реструктуризації підприємств.
- •Необхідність та сутність ф.М
- •2. Особливості ф.М, пов’язані з формою власності і сферою здійснення бізнесу.
128.План санації в ході провадження справи про банкрутство.
До основних передумов прийняття рішення про проведення санації боржника після порушення справи про банкрутство належать такі:
1.Санаційна спроможність боржника, тобто наявність реального плану санації.
2.Наявність реальних можливостей виконання плану, відновлення платоспроможності підприємства-боржника та його успішної виробничо-господарської діяльності.
3.Наявність санатора, який має достатньо фінансових ресурсів для фінансового оздоровлення боржника.
Ініціатива про санацію може походити від потенційного санатора, розпорядника майна, а також від самого підприємства-боржника.
Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до арбітражного суду не буде подано плану санації боржника, арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. План санації вважається схваленим якщо за нього на засіданні комітету кредиторів було віддано більше половини голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.
Арбітражний суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, які можуть мати вигляд:
а) плану реорганізації (як правило, без збереження юридичної особи боржника);
б) плану фінансової санації (зі збереженням юридичної особи боржника).
План санації зі збереженням статусу юридичної особи має свої особливості. Він значною мірою базується на мобілізації внутрішніх фінансових резервів боржника та участі в санації власників підприємства. Для реалізації плану підприємство повинно бути на певний проміжок часу звільнене від обов'язків виконання платіжних зобов'язань перед кредиторами. Цього можна досягти шляхом укладання мирової угоди. План санації в обов'язковому порядку має містити таку інформацію:
1. Аналіз причин фінансової кризи.
2. Оцінку фінансового стану боржника до початку санації.
3. Заходи щодо нормалізації фінансового стану боржника (спрямовані на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості).
4. Узгоджений з кредиторами порядок відстрочки виконання платіжних зобов'язань.
5. Інформацію про те, наскільки реалізація плану санації покращує шанси задоволення претензій кредиторів порівняно з вихідною ситуацією.
6. Порівняльні розрахунки задоволення претензій кредиторів у разі реалізації плану санації та задоволення вимог шляхом проведення ліквідаційних процедур.
7. Прогнозні показники фінансово-майнового стану боржника у процесі та після реалізації плану санації із зазначенням строків відновлення платоспроможності та погашення претензій кредиторів.
8. Механізми контролю за ходом реалізації плану.
За заявою будь-кого з кредиторів або боржника арбітражний суд може відхилити план санації, якщо будуть представлені обґрунтовані докази того, що в результаті прийняття рішення про санацію становище однієї із зацікавлених сторін буде гіршим, ніж у разі здійснення ліквідаційних процедур.
Функції нагляду за повнотою виконання плану санації покладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна чи керуючого санацією). Повноваження арбітражного керуючого, членів комітету кредиторів та нагляд арбітражного суду зберігаються до повного виконання плану санації.
129.Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління. Вивчаючи блок питань, пов'язаних із реструктуризацією підприємств, слід звернути увагу на те, що реструктуризація є надзвичайно широким поняттям, її можна розглядати як один з інструментів фінансового оздоровлення підприємств, що перебувають у кризі, а також засобом вдосконалення організації фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, які успішно функціонують.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати в план санації.
Реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Виділяють такі форми реструктуризації:
• реструктуризація виробництва передбачає внесення змін в організаційній та виробничо-господарській сферах підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. У рамках даного виду реструктуризації можуть проводитися такі заходи: зміна керівництва підприємства; впровадження нових, прогресивних форм і методів управління; диверсифікація асортименту продукції; покращення якості продукції; підвищення ефективності маркетингу; зменшення витрат на виробництво; скорочення чисельності зайнятих на підприємстві;
• реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. До основних заходів у рамках реструктуризації активів слід віднести такі: продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини і матеріалів тощо; продаж окремих підрозділів підприємства; зворотний лізинг; реалізація окремих видів фінансових вкладень; рефінансування дебіторської заборгованості.;
• фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури та розмірів власного і позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства;
• корпоративна реструктуризація (реорганізація). . Вона пов'язана з реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу
Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває в кризі, який повинен базуватися на аналізі основних характеристик діяльності даної юридичної особи. За результатами аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства та доцільність його реорганізації.
