Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робота Дробот Н.С..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
179 Кб
Скачать
☆
  1. Квартети й.Гайдна.

Й.Гайдна вважають батьком симфонії і квартету, засновником класичної інструментальної музики, родоначальником сучасного оркестру. Серед інструментальної музики Гайдна основна кількість творів – це квартети, їх 83 (останній незакінчений, тільки 2 частини).

Відомі квартети: ор. 1-3 № 1-18 – 1755 р. – написана першою

ор. 9 № 19-24 – 1769 р.

ор. 17 № 25-30 – 1771 р.

ор. 20 № 31-36 – 1772 р. «Сонячні квартети»

Російські, ор.33 присвячені Павлу І: № 37-42 – 1778-1781 рр. – російські.

Прусські, присвячені Вільгельму ІІ:

ор. 50 № 44-49 – 1787 р.

ор. 54 № 50-56 – 1788 р.

ор. 55 № 57-62 – 1790 р.

ор. 64 № 63-38 – 1790 р.

«Апонні квартети» ор. 71 і 74 № 69-74 – 1793 р.

ор. 76 № 75-80 – 1797 р.

ор. 77 № 81-82 – 1799 р.

ор. 103 № 83 – 1803 р.

Перший квартет написаний у 1755 р. Й.Гайдн приймає участь в домашніх концертах поміщика Карла Фюнберга в якості скрипаля. Крім Гайдна в квартеті грали 2 прихильника: священик і управляючий маєтком, а також віолончеліст-професіонал.

Перші свої квартети Гайдн ще не називав квартетами, давав їм назви «Divertimenti», «Notturni», «Quadri». Виконували всі жанри від серенади до концерту та інші.

Попередником квартетного жанру була творчість чеського композитора Яна Цаха (1699-1773 рр.).

Перші 18 квартетів (ор.1-3) характеризують ранній період квартетної творчості Й.Гайдна. Перші 12: 5-часні (тільки 5-й – 3-хчасний). Всі вони є пережитками попередніх жанрів сюїти і оперної увертюри. складались з 5 частин: 2 швидкі, 1 повільна, 2 менуета. Форми використовуються різні – сонатні, рондо, варіаційні, сонатна.

Не тільки швидкі частини але й повільні були написані в сонатній формі, але ця сонатна форма ще мало розвинена.

Фактура перших квартетів проста, немає віртуозного виконання техніки.

Історичне значення ранніх квартетів: виділення самого жанру струнного квартету, сміливе використання гомофонії, жвава музична мова, народність інтонацій.

Німецький критик Ернст Гербер писав: «Вже його перші квартети викликали сенсацію. Вони сміялись і раділи, інші кричали про музичні забавки. Але всі швидко звикли до цієї манери».

  1. Еволюція жанру квартету.

Й.Гайдн грав на скрипці і віолончелі. Поступав до князя Естергазі в оркестр капельмейстером.

З 1762 р. познайомився і потім дружив з Карлом Діттерсдорфом – австрійським композитором. Він також був прекрасним скрипалем і сприяв підвищенню майстерності Й.Гайдна (випадок у пивній).

В якості соліста Гайдн виступав рідко. Коли він був вже в похилому віці, він зізнавався Гризенгеру: «Я не був чарівником в жодному інструменті, але я знав силу і дію всіх; я непогано грав на клавірі і співав, міг також виконати концерт на скрипці». Й.Гайдн віддавав перевагу грі на альті (рідко на скрипці) в квартеті.

Був випадок у Відні, коли молодий скрипаль Карл Кім був засмучений грати перед Гайдном. Гайдн сказав: «Тільки сміливіше, юначе! Тобі нічого мене боятись, я сам поганий гравець» (випадок у крамниці продавця нот).

Після появи перших квартетів Гайдн значно прогресував у створенні нових опусів. Ор. 9,17,20 написані для скрипаля-віртуоза Луїджі Томазіні. Всі ці квартети ще не дають того перелому, який сам Гайдн відмічав після створення російських квартетів (ор.33). вони багаті цікавими і прогресивними ідеями квартетного мислення. Так, квартети ор.20 сильно порушують квартетну образність і майстерність Гайдна. У інструментів більш самостійні голоси, відчуваються пошуки гармонії.

Квартет № 34 D-dur (ор. 20 № 4) «Свара у Венеції» складається з 1 частини – відрізняється багатством тематичного матеріалу, волею, драматизмом, цікавими гармонічними кольорами і ритмом. Використовується цікавий прийом використання гармонічних відхилень (у Бетховена в «Героїчній симфонії»). Менует цього квартету має назву alla Zingarese (по-циганські) дуже мальовнича мелодія фольклорного складу. Використовує тритони – витоки романтизму.

В цілому, для групи квартетів ор.20 характерно захоплення поліфонією.

До 1778-1781 рр. відносяться «російські квартети» ор.33, присвячені великому князю Павлу (у майбутньому російському імператору Павлу І). він знаходився у Відні разом з дружиною Марією Федорівною, яка брала уроки гри на клавірі у Гайдна. Гайдн говорив про ці квартети, що вони написані в особливій манері. В ці квартети Гайдн переносить досягнення своїх симфоній і сонат 70-х років – патетичний стиль, майстерність фактури, тематичну розробку. Водночас відбувається подальший розвиток квартетного складу мислення, розвивається камерність. Ор.33 № 41 «Пташиний квартет».

І частина – пісня солов’я та цвірінчання інших пташок. Менуету немає, замість нього легке скерцо. В Adagio – урочистий спокій лісу. Широка вільна мелодія ллється на фоні шелесту листя, що трохи колихається під легким вітерцем у полуденну спеку. У фіналі дзвінко кукує зозуля і всі мешканці лісу повторюють за нею. Весело летять від одного інструменту до іншого короткі мотиви. Їх змінює угорська мелодія. І знову звучать веселі пташині голоси.

1787 р. – 6 квартетів ор.50 і в наступному 1788 р. – 3 квартети тв.54 і 3 квартети тв. 55 – тв. 64 – 1790 р.

Квартети ор.50 отримали назву «прусських», були присвячені королю Фрідріху Вільгельму ІІ. В них Гайдн використовує переклички інструментів, співучість, мелодична лінія інтенсивно розвинена. Дає віолончелі більш розвинуту партію (№ 6 «Лягушиний») .

Квартети 1793 р. ор.71,74 були подальшим розвитком стилю Гайдна на шляху до віртуозно-майстерної музики. Останні струнні квартети Гайдна завершують розвиток його квартетного стилю.

6 квартетів ор. 76 № 75-80, присвячені Йозефу Ердьоді. Тенденція до витонченості, зростає емоційно-образна індивідуалізація, близькі Моцартовським. Належать до кращих зразків пізньої камерної творчості композитора. Чарльз Бьорні відмічає, що вони «повні винахідливості, вогню, гарного смаку та нових ефектів». Коло образів від народно-жанрових до підвищено-ліричних і трагічних настроїв.

Майстерність написання інструментальних партій, їх рівномірність, тональну різнобарвність можна порівняти із зрілими квартетами В.А.Моцарта, вони попереджали Бетховенські квартети і камерний стиль романтиків.

Характерне всьому циклу сполучення жанрового і лірико-драматичного, гумористичного і серйозного початків відчуваються вже в першому квартеті G-dur тв..76 № 1 № 75.

І частина Allegro con spirit гол.п. від віолончелі до 1 скрипки пп. – не нова, складається з фігурацій, модуляції, мажорно-мінорне співставлення зак.п. – нова тема народно-пісенного характеру.

ІІ частина Adagio sostenuto в сонатній формі C-dur світла.

ІІІ частина Менует Presto можна порівняти з Бетховенським скерцо. Середина фугована, основна мелодія 1 скрипки у супроводі інших інструментів.

IV частина Фінал Allegro ma non troppo в сонатній формі г.п. – драматична,, п.п.в мажорі – в репризі перемагає мажор.

Квартет № 78 ор. 76 № 4 – гнучкість емоційних переходів і контрастнів, хроматичних оспівувань, зміна мажору і мінору в тріо. Фінал – танцювальний.

Два квартети у 1799 році присвячені князю Й.Любковичу тв..77 № 1 – пластичність, ритм.

Останній 83 квартет B-dur ор. 103 написаний у 1803 р. В ньому 2 частини, хоча композитор писав 3 роки, залишився незакінченим. Гайдн був людиною з гумором, замість 2-х останніх частин в партитурі квартету відбиток нотного вислову з візитної картки Гайдна, якою він користувався протягом останніх років життя на ній був уривок пісні Гайдна «Старик» зі словами «Силы меня покинули, стар и слаб я стал». М.І.Глінка писав, що він віддає перевагу Гайдну, як композитору квартетів.

Дж.Россіні сказав : «Прелестные произведения эти квартеты, какое изумительное сочетание инструментов. У всех крупных композиторов красивые модуляции, но модуляции Гайдна всегда обладают для меня совершенно особой, своеобразной прелестью».

Квартет ІІ тв. 2 № 5.

І частина Соната Allegro, безтурботний настрій. Тема у 1 скрипки (г.п.) потім пасажами, переходить в п.п. до альта.

ІІ частина Менует-безтурботність змінюється похмурим епізодом (тріо).

ІІІ частина повільна гол.п. у 1 скрипки п.п. – відрізняється гостирим ритмом.

ІV частина Менует – більш грубуватий, побудований на перекликаннях інструментів. У тріо тема у альта і 2 скрипці.

V частина Фінал – коротка частина квартету. Життєрадісний характер, стрімкість, пасажі.