- •Голова методичної ради
- •Тема V……………………………………………..…………..60
- •Тема vі…………………………………………………….…69
- •Тема vіі……………………………………………………….78
- •Мета і задачі курсу «Аналіз виконавських стилів»
- •Б.О. Струве і його праця «Процес формування віол і скрипок»
- •Історичне формуванняч віольної і скрипкової родин. Боротьба віол і скрипок у хvіі – хvііі ст..
- •Видатні майстри створення скрипки.
- •Історія створення смичка.
- •Тема іі
- •Основні жанри скрипкової музики хvіі ст.
- •Життєвий і творчий шлях а.Кореллі.
- •Життєвий і творчий шлях а.Вівальді.
- •А.Вівальді. Концерти «Пори року».
- •Тема ііі
- •Скрипкова музика в творчості ф.Джемініані, а.Локателлі.
- •Дж.Тартіні. Життєвий і творчий шлях.
- •Періоди творчості Дж.Тартіні.
- •Подальший розвиток жанру сонати в творчості Дж.Тартіні. «Покинута Дідона».
- •Соната «Диявольська трель» - вершина скрипкової музики хvііі ст.
- •Тема іv
- •Скрипка в житті і.С.Баха.
- •Жанрові, художні особливості створення сонат і партит для скрипки соло і.С.Баха.
- •Побудова сонат і партит.
- •Розбір сонат і партит.
- •Сюїти для віолончелі соло.
- •П.Казальс, його роль в інтерпретації сюїт.
- •Квартети й.Гайдна.
- •Еволюція жанру квартету.
- •Інструментальні концерти й.Гайдна.
- •Соната № 7.
- •Тема vі
- •Твори для скрипки в.Моцарта. Моцарт - виконавець.
- •Квартети в. Моцарта.
- •Сонати для скрипки і фортепіано.
- •Скрипкові концерти Моцарта – шедеври скрипкового мистецтва.
- •Концертна симфонія для скрипки і альта з оркестром Es-dur.
- •Тема vіі
- •Твори для струнних інструментів.
- •Квартети л.Бетховена.
- •Сонати для скрипки і фортепіано. «Крейцерова» соната № 9.
- •Концерти л.Бетховена для скрипки з оркестром d-dur, для скрипки, віолончелі і фортепіано.
- •Сонати для віолончелі і фортепіано.
- •Список використаних джерел.
- •Тема vі
- •Тема vіі
Історія створення смичка.
Поряд з формуванням смичкових інструментів йшов процес вдосконалення смичка. Але вони розвивались неоднаково. В той час, коли формувались сімейства віол, скрипок, лір – смичок залишився без змін: лукоподібний або напівлукоподібний. В ІІ половині ХV ст. художник Венеціанської школи Бартоломео Монтаньї надає зразок смичка-лука.
Лукоподібний 2 види:
«Напівдугова» (Китай)
Напівлукоподібний (Монголія)
Вважають, що це вплив Сходу, але на Сході і досі існують такі смички, тобто залишились без змін. У Європі смичок був спочатку схожий на східний – різної форми і довжини (залежно від кількості струн) короткий. Також у кантилені на ребеках використовували довгий смичок.
У ХV ст. починає формуватись колодка. У Франції це в ХІІ ст. намічається колодка. В Іспанії ХІV ст. – як виделка в кінці трості. Тип колодок-виделок існував і потім в ХІV ст. Одразу колодка була паличкою або шматком дерева, який вставлявся між тростю і волосом. Потім замінили сучком, а потім ввели «штучні колодки», які випилювались разом з тростю з одного шматка дерева.
Таким чином, на смичках ХV ст. колодки ще не було. Паралельно з формуванням колодки зменшувався лукоподібний вигин трості. З середини ХV ст. колодка отримала більш визначений вигляд.
Вдосконалюється і кінець смичка. Спочатку у вигляді «ґудзика», до якого кріпився волос, з ХІV ст. Виконавські можливості у ХV ст. стали вимагати більш різноманітних штрихів – легато, стаккато, тремоло, подвійні ноти, акорди тощо. У зв’язку з цим підв’язували смичок до руки.
На початку ХVІІ ст. колодки і кінець смичка наближується до сучасного типу, але колодка ще зв’язана з тростю (до середини ХVІІ ст.). в середині століття вона відокремлюється від трості. Використовується механізм «кремальєри» - зубчата пластинка, де зверху на зазубринки причіплювалась колодка. Разом з кремальєрою вводиться гвинт.
У ІІ половині ХVІІ ст.. за ініціативою Кореллі (1653-1713) вдосконалюється кінець смичку, встановлюється його довжина. Твори вимагали подальшої досконалості смичка «Фолія» А.Кореллі.
У І половині ХVІІ ст., у 1730 р., видатний скрипаль Дж.Тартіні (1692-1770 рр.) провів 2 реформи: збільшив довжину смичка, більше випрямив трость і ввів каннеліровку для більш зручного утримання смичка.
«Мистецтво смичка» Дж. Тартіні – 50 варіацій на тему гавота з 10 сонати для скрипки з басом Кореллі.
Важливі нововведення до конструкції смичка були внесені німецьким скрипалем Вільгельмом Крамером (1754-1799): випрямив трость і сформував кінець (голівку) смичка. Наблизив до сучасних.
В кінці ХVІІІ ст. еволюція смичка була завершена французьким майстром Франсуа Туртом-молодшим (1747-1835 рр.). вдосконалення Турта були наступними:
Вигин трості всередину.
Розпластання волоса у вигляді стрічки за допомогою пластинки, яка влаштована у колодку (Віотті (1752-1824 рр.).
Введення металевого гвинта.
Використання фернамбукового дерева (кращій матеріал).
Стандартизація довжини і ваги смичків.
Встановив для скрипок, альта і віол строгу масу смичка і його центр ваги ( у скрипок ≈18 см. від кріплення волоса у колодці).
Отже, формування смичка проходило з VІІІ ст. до кінця ХVІІІст.
І етап – VІІІ-ХV ст. – лукоподібний, з’являється примітивна колодка і починає формуватись кінець.
ІІ етап – ХV- ХVІ ст. – з’являється новий тип смичка, більш рівний з нерухомою колодкою, подальше формування колодки.
ІІІ етап – ХІІ – І половина ХVІІІ ст. – поява нового механізму – кремальєри, а потім у Кореллі – випрямлення трості, у Тартіні – подовження трості, покращення її еластичних якостей – нівеліровка.
ІV етап – ІІ половина ХVІІІ ст. - Крамер – випрямлення трості і оформлення голівки сучасного типу і, на кінець, формування смичка завершив Турт.
Способи утримання смичка: бокова, знизу (a gamba) або перед собою. Бокова – у народних музикантів східного типу, а також на контрабасі, її іменують німецькою; зверху «a bracco» і в ХVІІІ ст. на віолончель перейшла (у 1701 р. перше зображення).
З ХІХ ст. утримання смичка «зверху» у контрабасистів – «французьке». Видатний італійський контрабасист Доменіко Драгонетті (1763-1840 рр.) – один з перших солістів на контрабасі, використовує обидві форми утримання смичка. У віол і контрабасів спочатку утримували трохи далі від колодочки (на ширину долоні). Джемініані прохав використовувати всю довжину смичка – до колодочки. Тип смичка, створений Туртом, досконалий, існує і зараз.
