Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
691 Кб
Скачать
☆

3. Події 1920 року в Україні.

У жовтні 1919 р. під Тулою і Воронежем Червона армія перейшла в контрнаступ проти денікінців, який закінчився новим узяттям усієї України. Залишки білих відійшли в Крим, де були очолені генералом Врангелем.

Повернувшись в Україну 1920 р. втретє, більшовики врахували помилки 1919 р. Передбачалася конфіскація поміщицької землі і безкоштовна передача її селянам. Перевагу в отриманні землі здобули малоземельні селяни і батраки. Радгоспи та комуни отримували менше землі. У економічній політиці, як і раніше, панував «воєнний комунізм». Прокотилася чергова хвиля націоналізації підприємств, збереглася і збільшувалася продрозкладка. Була створена Українська трудармія, яку очолив Й. Сталін. Одночасно відновився «червоний терор». 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Розпочалось витіснення інших соціалістичних партій - «боротьбистів», лівих есерів, меншовиків.

У квітні 1920 р. між Польщею і УНР був підписаний Варшавський договір для боротьби з більшовицькою Росією. Польща визнавала УНР. Петлюра визнав владу Польщі над Східною Галичиною, Західною Волинню, Холмщиною, Підляшшям і Поліссям. Польським поміщикам в Україні готували особливі пільги, вони виводились з-під юрисдикції УНР, збройні сили УНР переходили під польське командування, залізницями в Україні мала керувати польська адміністрація.Отже, від суверенітету УНР залишалось мало.

25 квітня розпочався польський наступ. У травні 1920 р. поляки захопили Житомир, Вінницю, Київ. Директорія переїхала у столицю. Польський режим відновлював поміщицьку власність і організовував вивезення обладнання, промислових товарів і сировини. Така політика породжувала масовий опір.

Радянські війська силами Південно-Західного і Західного фронтів почали наступ проти поляків. Вони знову оволоділи Правобережною Україною і вторглися в Галичину і Польщу. У Західній Україні була проголошена радянська влада і створено радянський уряд східної Галичини — Галицький ревком на чолі з В. Затонським.

Польща опинилась на межі військового краху у липні 1920 р., у справу втрутилася Антанта. Міністр іноземних справ Англії лорд Керзон запропонував Росії перемир'я з Польщею. Але більшовики відкинули цю пропозицію і, маючи на меті «експорт революції», продовжили наступ на Варшаву і Львів. Однак у серпні 1920 р. становище змінилося. Під Варшавою Червона армія була розбита і відкинута вглиб України на лінію Житомир—Бердичів.

Переговори між Польщею і радянською Росією завершились підписанням 18 березня 1921 р. Ризького мирного договору. Польща визнавала існування УСРР. До Польщі відходили, окрім Східної Галичини, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся. Боротьба УНР за збереження державності завершилася поразкою.

Одночасно в Криму активізувалися війська генерала Врангеля, який планував прорватися в Донбас, на Дон і Кубань, щоб здійснити новий похід на Москву.

Врангелівці влітку 1920 р. розвивали наступ у Північній Таврії і захопили Маріуполь та Олександрівськ, підійшовши до Катеринослава.

Південний фронт ЧА під командуванням М. Фрунзе зупинив білих і 28 жовтня 1920 р. почав наступ на врангелівців з Каховського плацдарму, внаслідок якого білі змушені були відступити в Крим. 7 — 9 листопада перекопські укріплення були взяті, і Крим до 16 листопада повністю опинився під радянським контролем. Тут було проведено жорстокий червоний терор, яким керував угорський комуніст Б. Кун.

Махновцям було наказано роззброїтись. Коли ті відмовились, угруповання було знищене. Тільки загін у 200 шабель зміг вирватись до Гуляйполя. Ще тривалий час махновці завдавали відчутних ударів більшовикам. Рейди південними губерніями були останньою подією партизанських боїв. Н. Махно влітку 1921 р. перейшов через Дністер і здався властям Румунії. Цими подіями завершилася Громадянська війна в Україні.

Лекція 11. Культура і духовне життя України в 1917–21 рр.

1. Основні напрями розвитку культури за УНР та гетьманату.

2. Культурно – освітня політика більшовиків.

3. Стан науки та мистецтва.