- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
3. Промисловість напередодні війни.
У II та III п'ятирічках питома вага промислових новобудов в Україні значно скоротилася, оскільки необхідна стартова база для модернізації була вже створена. Третя п’ятирічка не була закінчена з-за війни. У 1938–41 рр. різко збільшується виробництво воєнної продукції. Робітники працювали без відпусток та вихідних, ужорсточилися покарання за прогули та “брак”.
Індустріалізація викликала істотні зміни в структурі народного господарства. Змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством. Питома вага важкої промисловості у промисловому виробництві збільшилася за рахунок валового випуску продукції з 68,7 % 1925/26рр. до 92,5% в 1938 р. Заводи, збудовані в Україні, вивели її на один рівень з великими індустріальними державами.
За роки перших п’ятирічок СРСР вийшов на 2 місце у світі за обсягами промислового виробництва, став економічною супердержавою. Україна, якщо розглядати її окремо – на 9-те. Але питання ціни, яку заплатили за це народи СРСР залишається відкритим.
Лекція 15. Суцільна колективізація України.
1. Початок колективізації.
2. Перехід до форсованої колективізації.
3. «Розкуркулення» селянства (розселянювання).
4. Голодомор в 1932- 33 рр.
5. Підсумки колективізації.
1. Початок колективізації.
Колективізація - примусове, насильницьке об’єднання індивідуальних селянських господарств у колгоспи, радгоспи, артілі.
Шлях суспільства до соціалізму керівництво пов'язувало з переведенням с/г на рейки колективного виробництва. На XV з'їзді ВКП(б) (1927р.) було взято курс на колективізацію сільського господарства. Потрібен був механізм безперебійного постачання держави дешевим хлібом. Ним мали стати колгоспи.
Спроба насильницької колективізації була ще в роки “воєнного комунізму” (1919 р.). В роки НЕПу влада підтримувала колгоспи, але на кінець 1920-х років вони об’єднували лише 7-8 % дворів. Колгоспи були 3-х видів:
ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися лише для роботи, а земля та інше залишалися у приватному користуванні.
Артілі - об’єднували ще й інструмент та землю, але частину худоби та землі залишали собі; (саме в такому вигляді утворюватиль радянські колгоспи з 1935 р.).
Комуни - об’єднували все майно, комунари навіть жили разом. Саме комуни намагалися створити більшовики на початку колективізації, але відмовилися, побоюючись повстань. (М.Шолохов «Піднята цілина»)
2. Перехід до форсованої колективізації.
Суцільна колективізація в СРСР розпочалася наприкінці 1929 року. Рішення про це прийняв листопадовий пленум ЦК ВКП(б).
5 січня 1930 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) “Про темпи колективізації…”. Якщо раніше на першу п’ятирічку планувались колективізувати 30% дворів, то ця постанова вимагала закінчити колективізацію (90 – 100 %) в цей термін. Українське керівництво -1 секретар ЦК КП(б)У С.Косіор та нарком землеробства Шліхтер - навіть обіцяли завершити колективізацію на рік раніше - у 1931 р.
Засоби насильницької колективізації:
селян залякували, давили податками;
незгодних “розкуркулювали”;
з міст у села були направлені “25 - тисячники”.
Селян записували до колгоспів на зборах. Багато хто з них бив худобу, псував інструменти; поширювались вбивства колгоспних активістів. До початку березня в колгоспи загнали 63% українських селян. Терпець закінчувався. Тому Сталін зробив крок на відступ, щоб не довести село до масових повстань.
5.03. 1930 р в газеті “Правда” в статті “Головокружение от успехов” він переклав вину за насильства на місцевих керівників, називаючи це “поодинокими перегинами”. Він підтвердив добровільність колгоспів, обіцяв колгоспникам залишити город та частину худоби, свійської птиці (фактично, це був перехід від комуни до артілі).
До кінця року з колгоспів втекли половина селян, але з 1931 р. знову почався приплив, тому що продовжувалося “розкуркулення” і податковий прес.
3. «Розкуркулення» селянства (розселянювання). На розселянювання хліборобів була спрямована політика «ліквідації куркульства як класу». Почалося “розкуркулення” – вилучення майна у тих селян, яких влада вважала багатими.Не було чітко визначено, хто такі “куркулі”. Якщо селянин не мав майна, але виступив проти колективізації, його оголошували “підкуркульником” і теж позбавляли майна. Якщо в країні на той час було 2-3% дійсно заможних селян, які застосовували найману працю, то репресовано було до 15%.
“Куркулів” поділили на 3 категорії:
учасники антирадянських виступів, яких страчували або висилали до Сибіру;
ті, що чинили “пасивний опір”, (їх висилали за межі республіки);
ті, що висловлювались проти колективізації (їх висилали за межі району).
Праця колгоспників оплачувалась «трудоднями». Іноді на один трудодень припадало 100—200 г зерна. За таких умов селяни втратили стимул до праці, недбало ставились до своєї праці.В 1932 р. була запроваджена паспортизація в містах. Селяни паспортів не отримали, держава фактично прикріпила їх до землі. Із колгоспів почали викачувати кошти, запровадивши хлібозаготівлі. Цілеспрямована політика хлібозаготівель стала основною причиною голоду в Україні.