Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
691 Кб
Скачать
☆

3. Розвиток Радянської України.

З революційних років Україна вийшла як Українська Соціалістична Радянська Республіка. З 1922 року – у складі Союзу РСР. 1921-1928 рр. – це роки нової економічної політики.

У 1927-1929 pp. з непом було покінчено. Сталін повернувся до «воєнно-комуністичних» методів управління економікою і су­спільно-політичним життям. Передбачалося, що за допомогою цих методів буде забезпечена швидка індустріалізація, з'яв­ляться потужні промислові комплекси, будуть модернізовані всі сфери життя суспільства.

Україна стала індустріальною країною. Внаслідок колективізації мільйони селян були експропрійовані. Створені радянською владою колгоспи й радгоспи оснащува­лися технікою. Історична ціна радянської модерні­зації України була надзвичайно високою. Вона коштувала їй мільйонів людських життів. Сталінський тоталітарний режим безжально винищував усіх, хто чинив опір або був потенційним противником його по­літики в Україні.

Після нападу 22 червня 1941 р. Німеччини на Радянський Союз воєнні дії на території України тривали до 28 жов­тня 1944 р., тобто 3 роки і 4 місяці з загальних 3 років і 11 мі­сяців Великої Вітчизняної війни. З самого початку в русі Опору виокремилися дві течії: ра­дянська і національно-самостійницька. Україна зробила гідний внесок у розгром Німеччини. Тому свято Перемоги 9 травня 1945 р. це також і свято її народу.

Після війни відбувалася радянізація Західної України у відповідності з нормами у Наддніпрянській Україні.

Після смерті І.Сталіна 1953 р. керівництво СРСР, очолюване М. Хрущовим, взяло курс на поступову від­мову від найогидніших проявів сталінської спадщини. Цей курс дістав назву «десталінізації» і тривав до 1964 р.

У 60-80-ті роки радянська система до­сягла найвищої точки розвитку. Формально, влада в Українській РСР належала радам на­родних депутатів, а фактично - перебувала в руках Комуністичної партії. Така політика викликала спротив частини суспільства (дисиденти). Післяхрущовське двадцятиріччя (1965-1985) нерідко називають періодом «застою», кризою системи.

Роки «перебудови»1985-1991 рр. були останнім періодом існу­вання СРСР. Непродумані й безсистемні зміни в економіці вносили розлад у централізовану і по-своєму логічну систему управління народ­ним господарством. 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла «Акт проголошення незалежності України». Здобуття Україною незалежності, закріплене референдумом 1 грудня 1991 р., радикально змінило умови її історичного розвитку.Почалася нова епоха української історії ­­­– епоха незалежної України

Лекція 2. Політичний та соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії на поч. ХХ ст.

1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст.

2. Український національний рух та політичні партії

3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.

4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)

1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст

Рубіж XIX і XX ст. характерний в Україні завершен­ням промислового перевороту і переходом до індустріалі­зації, суть якої полягала в розбудові крупної машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промис­ловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Російська імперія, як і більшість країн сві­ту, у 1900—1903 pp. пережила економічну кризу і лише в 1909—1913 pp. почалося промислове піднесення.

В Україні одним із перших виник 1887 р. цукровий синдикат. 1902 р. був організований металургійний синдикат «Продамет», який зосередив у своїх руках 2/3 виробництва чавуну і сталі Південної України. 1903 р. заснований синдикат «Продаруд». Значну роль відігравав синдикат «Продвугілля».

Економічне зростання охопило головним чином вугільно-металургійну промисловість , де працювали 50 % всіх робітників України. Загалом із України вивозилось набагато більше, ніж ввозилось. За межі України і за кордони імперії в цілому йшло 75 % отриманого в економіці прибутку.

Розвиток села гальмувався малоефективним поміщицьким землеволодінням та селянським малоземеллям. Поміщикам, що мали багато землі, не обов'язково було перебудовувати свої маєтки на капіталістичній основі. Вони задовольнялися селянськими відробітками і орендними виплатами селян. Провідну роль в сільському господарстві України відігравало виробництво зерна, особливо озимої пшениці.

Отже, промисловому розвиткові були притаманні: концентра­ція виробництва, утворення монополій, спеціалізація ра­йонів, значний вплив іноземного капіталу, нерівномір­ний розвиток українських регіонів, вищі від загальноімперських темпи розвитку, перетворення України на один з головних промислових районів імперії то­що.