- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
З 1907 р. самодержавство перейшло в наступ. Після «третьочервневого перевороту» (розпуск царем Миколою II другої Державної думи 3 червня 1907 р. з одночасним ухваленням нового виборчого закону, що майже виключав участь у Думі представників селян і робітників) майже всі завоювання, здобуті в попередні роки, були втрачені. Переслідувались політичні партії, закривалися профспілки, були страчені, кинуті в тюрми або заслані активні учасники революційного руху.
Одночасно поширювалася діяльність російських шовіністичних організацій (чорносотенців). Серед них був заснований 1908 р. «Клуб Російських націоналістів», який виступав за боротьбу проти українського національно-визвольного руху. Одна за одною почали закриватися «Просвіти».
Українські соціал-демократичні партії — УСДРП і «Спілка» - почали шукати союзників в організованому 1908 р. міжпартійному політичному блоці ліберальних діячів. Таким блоком стало Товариство українських поступовців (ТУП) на чолі з М. Грушевським і С. Єфремовим.
Мету послаблення селянського незадоволення ставила столипінська аграрна реформа 1906 р. Селянам передавали земельні наділи у приватну власність. Таким чином, селяни мали перетворитися на фермерів. В 1907—1911 рр. в Україні на хутори і відруби виділилось понад 226 тис. господарств. Збіднілим селянам надавалась можливість переселятись у малозаселені райони імперії. Понад 1 млн. укр. селян у 1907—1914 рр. переселилось у Сибір, на Далекий Схід, в Середню Азію і Казахстан. Столипінська реформа мала певні позитивні наслідки: збільшення орних площ, врожаїв. Але середній клас селян-фермерів, який міг би підтримувати царську владу, так і не був створений.
Отже, після поразки революції 1905—1907 pp. розпочався наступ реакції: масові арешти, свавільне судочинство, погроми суспільних організацій, заборона демократичних видань, посилення національного гніту, звуження сфери вживання української мови тощо. Через низку причин аграрні реформи початку XX ст. не реалізували повністю свого потенціалу і не досягли поставленої мети.
Лекція 3. Українські землі у складі Австро-Угорщини на поч. ХХ ст.
1. Характеристика соціально-економічного стану.
2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
4. Українська культура початку XX ст.
1. Характеристика соціально-економічного стану.
На початку XX ст. західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини залишались відсталим перенаселеним краєм. Перебудову західноукраїнської промисловості стримувала австрійська влада, яка намагалась зберегти українські землі як сільськогосподарський район, що мав постачати промисловим центрам імперії дешевий хліб, ліс, худобу і був би ринком збуту її товарів. Розвивалась тільки нафтовидобувна та деревообробна промисловість, які майже повністю знаходились в руках іноземних монополій («Галицько-Карпатське товариство», «Галичина»). Місцеві робітники отримували мізерну заробітну платню. У сільському господарстві, де капіталістичні відносини розвивалися повільно і дуже боляче для селян, панували великі дворяни-землевласники. Через це селяни нестерпно потерпали від малоземелля і безземелля. Життя примушувало їх орендувати землю на кабальних умовах у поміщиків.
Земельна нестача спричинила масову еміграцію селян за океан. Тільки 1900— 1910 рр. з Галичини і Буковини виїхало понад 300 тис. селян. Закарпаття 1905 — 1914 рр. залишило понад 40 тис. осіб
1901—1902 рр. на українських землях Галичини відбулися 24 робітничих страйки.