- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Соціально-економічний розвиток на початку XX ст
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •1. Характеристика соціально-економічного стану.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •1.Бойові дії на території України.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •1.Жовтнева революція в Росії та її вплив на Україну.
- •2.Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3.Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •1. Брестський мир між унр та Четверним союзом.
- •2.Гетьманський переворот.
- •4. Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •1. Утворення Директорії.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •3.Агресія більшовиків та Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •1.Проголошення зунр та розбудова держави.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •1. Створення усрр та формування органів влади в Україні в 1919 році.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні.
- •1. Основні напрями в розвитку культури за унр та гетьманату.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •1. Суспільно-політичне життя у 1920-х рр.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •1. Перехід до форсованої індустріалізації.
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •1. Початок колективізації.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •1. Соціальний склад населення.
- •2. Конституція урср 1937 р.
- •3. Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •1.Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •2. Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •4. Проголошення незалежної Карпатської України.
- •1. Радянсько-німецький догові про ненапад.
- •2. Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •1. План нацистів щодо України. План "Ост".
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •1. Бойові дії в січні -лютому 1943р.
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •1. Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •1 . Смерть Сталіна. Боротьба за владу і Україна .
- •2. Початок десталінізації.
- •3. Економічна політика м.Хрущова в Україні.
- •4. Розширення повноважень урср – “контрольований автономізм”.
- •1.Стан промисловості в 1950-х – і половині 1960-х рр. Та рівень життя
- •2. Культурні процеси. “Шестидесятники“.
- •3. Дисидентський рух .
- •1. Ідеологічна криза радянського режиму .
- •2. Стан економіки - назрівання кризи .
- •3. Етносоціальні процеси та рівень життя .
- •1.Стан освіти. Русифікація.
- •2.Розвиток науки.
- •3.Література і мистецтво.
- •1. Особливості політики перебудови в Україні.
- •2. Спроба державного перевороту в срср.
- •1. Державотворення та політичний розвиток України .
- •3. Проголошення незалежності України та вибори Президента.
- •1. Спроби реформування економіки.
- •2. Пошук шляхів стабілізації на початку ххі ст. Повсякденне життя.
- •3. Основні принципи зовнішньої політики України.
- •1. Міжнаціональні відносини.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Особливості релігійного життя. Екологічні проблеми.
- •1. Україна в умовах глобалізації.
- •2. Європейська інтеграція України.
- •3. Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ххі ст.
- •1. Утворення Сумської області.
- •2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •3.Соціально – економічний розвиток краю в іі половині хх ст.
- •4. Сумщина в кінці хх- початку ххі ст.
4. Голодомор в 1932- 33 рр.
В 1932-33 рр. Україну та Південь Росії охопив жахливий голод «голодомор».
Причини голодомору:
злочинна політика влади, яка не припиняла хлібозаготівель ;
загальне падіння сільського господарства із-за колективізації;
посуха 1932 р. зменшила врожай на 20%, (що в принципі було некритично).
Керівників колгоспів, що восени намагались роздати хліб за трудодні - засуджували. Колгоспників, жінок та дітей навіть за дрібні крадіжки з полів (т.зв.“перукарів” – тих, що стригли колосся) саджали на 5-10 років згідно нового закону «Про охорону соціалістичної власності» від 7 серпня 1932 р., який прозвали у народі “законом про 5 колосків”.
Сучасні українські вчені зробили висновок, що голодомор 1932-33 рр. був організований Компартією на чолі із Сталіним з метою примусити українських селян вступати до колгоспів, придушити їх опір.
Восени 1932 р. в республіку виїхала з Москви “надзвичайна комісія” на чолі з В.Молотовим, яка перевела Україну на блокадне становище. Війська НКВС блокували ряд сіл, а також кордон республіки, щоб утікачі не могли потрапити за її межі. Втрати від голоду становили понад 3,5 млн. чоловік. Інформація про це була прихована і ніякої допомоги від зарубіжних країн, на відміну від 1921-23 р., не було.
5. Підсумки колективізації.
- занепад с/г в Україні;
- відновлення “воєнного комунізму” на селі;
- колективізовано 70% господарств, 200 тис селянських господарств ліквідовано;
- приблизно 1 млн. селян розкуркулено (850 тис виселено на Північ);
- скорочено поголів’я худоби, вирізано до 80% ;
- голодомор 1932-33 рр.;
- в українському селянстві винищено почуття власника.
Позитивні результати колективізації (механізація с ⁄ г, збільшення урожайності, зменшення витрат), які виявилися з 1935 р. – ніяк не виправдовують цієї трагедії.
Лекція 16. Становище в культурній сфері. Розстріляне Відродження.
Соціальний склад населення.
Конституція УРСР 1937 р.
Масові репресії.
Культурне життя.
1. Соціальний склад населення.
Під час індустріалізації та колективізації значно збільшилась кількість жителів міст, у т.ч. серед робітників - з 1,7 млн. до 4, 6 млн. (із сім’ями – це 1/3 населення), службовців з 0,5 млн. до 2 млн. Вперше серед городян українці склали абсолютну більшість – 60%.
2. Конституція урср 1937 р.
У 30-ті рр. остаточно завершився процес утворення тоталітарної держави. Потворних форм набув культ особи Сталіна, якому приписувались всі успіхи Радянської держави.
За таких умов 1936 р. було ухвалено Конституцію СРСР й на її основі Конституцію УРСР, ухваленої 30 січня 1937 р. Розширювали права окремих категорій громадян, впроваджувалась демократична система виборів, які ставали загальними, прямими, рівними при таємному голосуванні. Визначалися права і свободи громадян, недоторканність особи, житла. Змінилася назва Республіки (УРСР).
Але на практиці брутально порушувалось багато її положень. Замість автономії - жорстка унітарність, замість прав людини – масові репресії, у виборчих бюлетенях проставлявся один кандидат та ін.
Замість державної органів управління, тобто Рад, фактично країною управляли партійні комітети ВКП(б).
Схема державних органів влади після 1937 р.:
Законодавчий орган |
Виконавчі органи |
Судові органи |
Верховна Рада (замість Всеукраїнських з’їздів Рад) |
Раднарком, наркомати, облради та їх виконкоми, райради та ін. |
Суди. Крім судів діяли “трійки” та ОСО (особливі наради при НКВС) |
