Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ІУ І курс скороч.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
691 Кб
Скачать
☆

3. Етносоціальні процеси та рівень життя .

Брежнєвські часи - роки зростання життєвого рівня. Люди стали жити у власних квартирах, мали стабільні заплати і впевнено дивилися в майбутнє. Низька купівельна спроможність радянських зарплат (у порівнянні з країнами Європи та США) частково компенсувалася соціальними гарантіями – безоплатним житлом, лікуванням, освітою, відпочинком та ін.

У 1960 р. населення УРСР складало 43 млн. чол., з них 53% селян. А у 1989 р. – понад 50 млн. чол., з них 30 % селян. Україна стала високоурбанізованою країною.

З 1979 р. стали виявлятися загрозливі явища депопуляції - на селі смертність вперше перевищила народжуваність. Нація стала невпинно старіти.

Етнічно населення у 1989 р. складалося з 72 % українців, 22% - росіян, 6 % - інших народів (євреїв, білорусів та ін.).

Зарплати зросли в два рази при незначній інфляції. Завдяки “нафтодоларам“ завозилось багато імпортних товарів. З кінця 1970-х у життя ввійшло поняття «дефіциту», товари «діставали» через знайомих продавців. В СРСР виникла «торгова» мафія з продажу товарів «під прилавком».

Було збудовано 5,6 млн. квартир. Електрифіковано всі села, 5% - газифіковано. Середня тривалість життя перевищила 70 років.

.

Лекція 26. Культурне життя. Освіта. Здобутки і проблеми науки.

1.Стан освіти. Русифікація.

2.Розвиток науки.

3.Література і мистецтво.

1.Стан освіти. Русифікація.

В 1972 р. у СРСР ввели обов'язкову середню загальну освіту Це мало позитивні риси, але знизило стимули до навчання, особливо у старших класах. Були веденні критерії оцінки роботи вчителів за кількісними показниками. Вчителів обов'язковість повної середньої освіти примушувала завищувати оцінки. Активно боролися із практикою залишення учнів на «другий рік» з метою збереження учнівських контингентів. Закривались дрібні школи, практикувався ремонт "коштами школи".

В 1970 р. різко зменшилася кількість україномовних шкіл. Усьо­го за 1960-1980 рр. число україномовних шкіл у республіці зменшилося на 8,7 тис. Наприклад: в обласних центрах вони складали 28%, а всього в 80-х рр. українською мовою навчалось 60% дітей. Вчителя російської мови в українських школах мали надбавки. Ще менше українською мовою викладали в вузах і технікумах. Така політика називається "русифікацією".

2.Розвиток науки.

В умовах НТР наука все більше перетворювалася на безпосередню продуктивну си­лу. Враховуючи це, керівництво СРСР прагнуло забезпечити розвиток її найважливіших напрямів.. Але радянському режиму не вдалося повністю скористатися досягненнями НТР.

В Україні кількість науковців у 1980 р. зросла до 200 тис. чол. Ефективність роботи вчених гальмувалась тим, що державні підприємства та колгоспи не були зацікавлені в негайному впрова­дженні досягнень науки у виробництво, бо це належним чином не заохочувалося. Між розробкою і впровадженням, як прави­ло, був настільки великий проміжок часу, що «нововведення» встигало застаріти.

Центром наукових досліджень республіки залишалася АН УРСР. На початку 80-х років в її установах працю­вало понад 70 тис. учених. У 1962 р. АН УРСР очолив видатний спеціаліст у галузі електрозварювання Б. Патон. За короткий строк світовим лідером у сфері порошкової металургії став Інститут проблем матеріалознавства, директором якого був академік І. Францевич. У 1969 р. в умовах космічного вакууму й невагомості завдяки розробкам Інституту електрозварювання вдалося вперше у світі провести зварювання алюмінію, титану і нержавіючої сталі.

Колектив Миронівського дослідного інституту під керівництвом академіка В. Ремесла селекціонував нові сорти пшениці. В Україні було ви­ведено сорти цукрових буряків з одноростковим насінням, що дозволило збільшити їхню врожайність.

Помітним явищем стало завершення видання під керівництвом академіка П. Т. Тронька 26-томної «Історія міст і сіл Української РСР», у підготовці якої брало участь понад. 100 тис. чоловік.

Водночас продовжувалось грубе втручання партійних ор­ганів у наукову діяльність, особливо у галузі суспільних наук. Лунали звинувачення на адресу тих дослідників, які насмілювали­ся згадувати у своїх працях прізвища М. Грушевського І. Ба­гряного, С. Єфремова.