2.2.3. Експеримент.

В сучасних психолого-педагогічних дослідженнях основне місце займає експеримент. Сутність його полягає в тому, що явище, які необхідно досліджувати, спеціально моделюються в експериментальних умовах, які можна повторити, змінити і тим самим встановити достовірні факти і закономірності. Виділяють експеримент констатуючий і формуючий. Констатуючий експеримент полягає в тому, що в процесі дослідження основною метою є виявлення певних особливостей, властивостей психічної діяльності. Формуючий експеримент полягає в тому, що дослідник заздалегідь прогнозує вдосконалення певної психічної властивості.

І констатуючий, і формуючий експеримент здійснюється за допомогою спеціально створених методик, в яких або виявляються, або формуються певні психічні явища. Метод проведення психолого-педагогічного експерименту вимагає ретельної підготовки, спеціальних знань, наявність певного методичного матеріалу.

2.2.4. Соціометричне дослідження.

Основним методом вивчення статусно-рольових позицій учнів класу та міжособистісних стосунків є метод соціометрічного дослідження.

Членам групи пропонується письмово відповісти на запитання, які дають змогу виявити їх симпатії та антипатії один до одного, до лідерів, членів групи, яких група не приймає. Дослідник зачитує два запитання (для вивчення ділових стосунків та особистісних) в хронологічній послідовності, або одне, виходячи з мети дослідження, обираючи один з критеріїв, і дає опитуваним таку інструкцію: «Напишіть на папірцях під цифрою 1 прізвище члена групи, якого б ви обрали в першу чергу, під цифрою 2 – в другу, якби не було першого, під цифрою – 3 – якби не було ні першого, ні другого».

Запитання для вивчення ділових стосунків (приклад): «Кого б зі своїх однокласників ви б просили у разі необхідності надати допомогу у підготовці до занять?».

Запитання для вивчення особистісних стосунків (приклад): «З ким би з класу ви б порадились у важкій життєвій ситуації?».

Отримані відповіді учнів аналізуються дослідником і підлягають обробці.

Для обробки одержаних результатів існує два графічних способи, що доповнюють один одного: 1) таблиця виборів – соціоматриця; 2) графічне зображення результатів дослідження – соціограма.

Соціоматриця. Таблиці результатів виборів складають окремо за критерієм ділових та особистісних питань. По вертикалі записують за номерами прізвища всіх членів групи, яка вивчається. По горизонталі – тільки їх номери. На відповідних перетинах цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен піддослідний в першу, другу, третю чергу. Взаємний позитивний вибір обводиться в таблиці кружечком (незалежно від черговості вибору). Після цього, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним членом групи виборів (сума виборів). Потім – підрахувати суму балів кожного члена – за 1 вибір – 3 бали, за 2 – 2, за третій – 1. Після цього підраховується загальна алгебраїчна сума, яка і визначає статус у групі.

Соціометричні статуси наступні – член групи, що набрав найбільшу загальну суму є «соціометричною зіркою», на 1 – 2 бали менша сума свідчить про соціометричний статус – «наближений до зірки», середня кількість балів – «обраний», 1 – 3 бали – «віддалений», о балів – «ізольований».

На підставі даних соціометричного аналізу робляться висновки про рівень згуртованості групи за допомогою наступних підрахунків.

Згуртованість групи визначається за показником відношення суми всіх взаємних виборів до показника, який можна отримати за формулою – 0,5п (п-1), де п – кількість членів групи. Згуртованість тим вища, чи ближче до одиниці коефіцієнт згуртованості. Також за результатами дослідження можна робити висновки про наявність угруповань у класі, їхніх зв’язків з лідером чи лідерами, про взаємодію лідерів між собою; відповідності обраного активу класу реальному стану речей, наявності в класі «ізольованих».

Соціограма – це графічне відображення результатів одержаних за допомогою соціометрії при дослідженні міжособистісних відносин. Вона дає наочне уявлення про внутрішньо групову диференціацію членів малої соціальної групи за їх статусом, а також характером активності міжособистісних відносин. Студентам пропонується під час дослідження користуватися описом проведення методики за підручником Корнева М. Н., Коваленко А. Б. «Соціальна психологія» (К.,1995р.).

Для більш ґрунтовного вивчення психологічних особливостей класу, пропонується методика на дослідження сприймання лідерства в групі. Виконання методики є подібним до попередньої, проте дає показники безпосереднього лідера (або лідерів) класу. Як правило, результати цих методик порівнюються для узагальнюючих висновків.

Запропоновані методи психологічного дослідження є головними для студента-дослідника, що вивчає психологічні особливості класу під час проходження педагогічної практики. Саме на підставі отриманої інформації власного системного розпланованого і проведеного дослідження складається психолого-педагогічна характеристика класу. Потрібно пам’ятати, що найбільш об’єктивну та повну інформацію стосовно предмету вивчення, студент-дослідник може отримати за умов використання всіх вказаних методів та чіткого дотримання інструкцій їх проведення. Контроль цієї виконаної студентом роботи проводиться методистом з психології і, відповідно, оцінюється в певній баловій шкалі.

Необхідно дотримуватися під час проведення дослідження основних вимог етики психологічного дослідження, а саме – активно використовувати систему психологічних знань, враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів, дотримуватися педагогічного такту у спілкуванні, отримати згоду учнів до співпраці, інформувати шкільного психолога, класного керівника про співпрацю з учнем і метою цієї діяльності, не проводити методик, які можуть погіршити емоційний стан учнів, тримати повну конфіденційність отриманої інформації. Студенту потрібно чітко пам’ятати, що ці вимоги є обов’язковими і незмінними і порушення будь- якої з вказаних може призвести до психологічної травми дитини.

Головним критерієм у висновках стосовно певних виявлених фактів психічного розвитку дитини повинен бути критерій науковості та об’єктивності, – психолого-педагогічна характеристика класу повинна чітко спиратися на виявлені та перевірені психологічні факти і бути глибокою та доказовою за змістом. Майбутній вчитель повинен бути обізнаним в галузі можливостей сучасного практичного психологічного дослідження і вміти використовувати їх на практиці з метою психолого-педагогічної корекції.