(В натуральних одиницях) Маржинальний доход

Маржинальний доход на одиницю продукції – це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації продукції до її ціни.

Приклад. Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 50 грн. за одиницю. Змінні витрати на одиницю 20 грн., загальні постійні витрати – 2400 грн. Потрібно визначити точку беззбитковості у грошовому та натуральному показниках.

Рішення:

1. Маржинальний доход на одиницю 50-20=30 (грн.). Точка беззбитковості у натуральних одиницях:

2400 : 30 = 800 одиниць продукції

Коефіцієнт маржинального доходу 30 : 50 = 0,6.

Точка беззбитковості у грошових одиницях:

2400 : 0,6 = 4000 гривень.

Аналіз беззбитковості зображується за допомогою графіка (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Точка беззбитковості

Для визначення впливу на прибуток зниження обсягу реалі­зації продукції можна використати запас міцності.

Запас міцності – це величина, яку фактичний обсяг реа­лізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Запас міцності = Обсяг реалізації - Точка беззбитковості

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків. Якщо у попередньому прикладі фірма досягне 5000 гривень, то її запас міцності становитиме: 5000-4000=1000 грн., або 1000 : 50=200 одиниць продукції. Це означає, що компанія може знижувати обсяг реалізації в межах 200 одиниць або 1000 гривень без ризику мати збитки.

3.2. Методи оцінки ефективності проектів

Для оцінки ефективності проектів застосовуються дві групи методів – формальні та неформальні. Формальні методи передба­чають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності, неформальні – еврис­тичних підходів.

Ефективність проекту характеризується системою показ­ників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

Виділяють такі показники ефективності інвестиційного про­екту:

– показники комерційної ефективності, які враховують фі­нансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

– показники економічної ефективності, які враховують народногосподар­ські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

– показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслід­ки здійснення проекту для державного та місце­вого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись одні й ті самі формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно різнитимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною, Показники комерційної ефек­тивності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл про­екту, а й на місяць, квартал, рік.

До найпростіших показників ефективності інвестицій відно­сяться:

– капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні ви­трати);

– оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів);

– трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності інвестицій доцільніше використо­вувати показники, які дають змогу розрахувати значення кри­теріїв ефективності інвестиційних проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники.

До неформальних критеріїв оцінки та вибору інвестиційних проектів відносяться:

– рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

– рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту;

– рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалі­зацію проекту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс).