Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ІІІ курс пед. пр..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
815 Кб
Скачать
☆

5.4. Методика побудови фізіологічної кривої уроку фізичної культури

Перевірка величини навантаження і здатності організму пристосовуватися до тих або інших вправ здійснюється шляхом побудови фізіологічної кривої уроку.

ЧСС – є самим інформативним і доступним показником, який характеризує величину дії навантажень на організм. По її величині можна судити:

1. Про стан організму перед заняттям (якщо ЧСС до початку уроку 100 уд/хв і вище, учень не допускається до уроку і відсилається до лікаря).

2. Про максимально допустимі навантаження на організм (для дітей основної медичної групи – 170-180 уд/хв).

3. Про оптимальні інтервали відпочинку між навантаженнями (зниження ЧСС до 120 уд/хв є сигналом для початку чергового навантаження).

4. Про рівень тренованості учнів – по швидкості відновлення пульсу після навантаження (чим швидше відновлюється пульс, тим вище тренованість).

ЧСС під час проведення розминки не повинна перевищувати 110-120 уд/хв, під час виконання основного комплексу вправ – 150-170 уд/хв і 80-100 уд/хв наприкінці уроку під час виконання вправ на розслаблення.

В цілому за урок робиться від 12 до 15 замірів частоти серцевих скорочень (ЧСС). Останній робиться в кінці уроку.

Якщо показник ЧСС відновлюється за 30 с до рівня, який був на початку уроку, це свідчить, що навантаження переноситься організмом відносно легко. Якщо ЧСС відновлюється до 60 с, то навантаження достатньо велике, але його можна повторювати. Якщо ЧСС не відновлюється до 90 с – це свідчить, що навантаження надмірне і його треба зменшити, а час відпочинку збільшити.

Для побудови фізіологічної кривої уроку необхідно вести протокол.

ЧСС необхідно підраховувати за 10 секунд або за відрізками часу до початку, на початку і в кінці кожної частини уроку, безпосередньо перед початком і відразу після закінчення виконання окремих фізичних вправ.

На підставі одержаних даних графічно зображають фізіологічну криву уроку, при цьому по горизонталі наголошується тривалість кожної частини уроку (підготовчої, основної, заключної) і окремих вправ, а по вертикалі реакція пульсу на навантаження – ЧСС уд/хв.

Протокол

обліку пульсових даних (ЧСС) на уроці фізичної культури

у ____________ класі, школи №_____________,

проведеного студентом________________________________________(ФІП)

дата проведення________________

учень________________________________________________________(ФІП)

Пульс учня у стані спокою 90 (уд/хв)

ЗАВДАННЯ УРОКУ: 1.

2.

3.

Зміст діяльності учня

(зміст уроку)

Час підрахунку ЧСС

(на якій хвилині уроку)

ЧСС за 10 секунд

(кіл. ударів)

ЧСС за 1 хвилину

(кіл. ударів)

Зміна ЧСС у відсотках по відношенню до початкової величини (%)

ЧСС в стані спокою

7.59

15

90

10

1. Шикування

8.02

18

108

120

2. Рапорт, пояснення вчителем завдання

8.04

19

114

126,6

3. Стройові вправи

8.06

22

132

146,7

4. Ходьба

8.09

21

126

140

5. Вправи в русі

8.14

24

144

160

6. Біг по колу

8.20

27

162

180

7. Шикування в колону по три

8.21

22

132

146,7

8. Пояснення вправи

8.22

20

120

133,3

9. Виконання вправи

8.23

20

120

133,3

10. Ходьба на місці

8.35

18

108

120

11. Вправи на відновлення

8.40

16

96

106,6

На основі одержаних результатів будується графік пульсометрії уроку за запропонованою схемою: