Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Діагностика.docx
Скачиваний:
160
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Розділ 2 психологічний супровід військової служби

Психологічний супровід військової служби полягає в безперервному відстеженні динаміки морально-психологічного стану військовослужбовців, впливу на стан морального духу, прогнозуванні й оцінці втоми, наданні психологічної допомоги військовослужбовцям у подоланні психотравмуючих ситуацій, цілеспрямованому управлінні мотивацією, психічними станами людей та соціально-психологічними процесами у військових підрозділах, їх захисту від психологічних акцій противника.

Тому для більш ґрунтовного вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців етапом психологічного супроводу є етап виявлення змін в динаміці у людській психіці, військовослужбовців, які вимагають підвищеної психолого-педагогічної уваги, раннє виявлення в екстремальних умовах осіб з нестійкою психікою й відхиленою поведінкою, на попере­дження суїцидальних випадків серед військовослужбовців.

2.1. Методики дослідження сприймання "Дослідження сприймання часу"

Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.

Матеріали та обладнання: секундомір, таблиця-протокол дослідження.

Процедура дослідження. Дослідження сприймання часу про­водиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає 10 послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному про­понують визначити проміжок часу без підрахунків і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.

Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоновано, не кори­стуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення – піднімання руки чи команда "Стоп!".

У таблиці-протоколі експериментатор записує дані для виз­начення відрізка часу.

Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу

№ з/п

Заданий час, t1

Покази досліджуваного, t2

Різниця, Δt

1.

2.

Обробка результатів

1. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:

Q = М t1 /M t2 + M Δt,

де М t1 – середнє значення заданого часу;

Mt2 – середнє значення показників досліджуваного;

M Δt – середнє значення різниці

Q – показник точності сприймання часу.

Аналіз результатів:

Q= 0 – 0,5 – низький рівень точності сприймання часу;

Q= 0,6-0,7 – середній рівень точності сприймання часу;

Q= 0,8-1,0 – високий рівень точності сприймання часу.

Або:

2. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою

Q = t2 / t1 *100% ,

де t1 – часовий інтервал, запропонований для оцінки;

t2 – фактичний часовий інтервал, який минув з початку оцінювання досліджуваним заданого часового відрізку;

Q– показник точності сприймання часу.

Аналіз результатів

Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100%, менше чи більше, перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх дослідах досліджуваний має коефіцієнт більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти менші 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% – 110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.

Люди відрізняються за типологією оцінки часових інтервалів, однак деякі з них короткі інтервали часу (до хвилини) переоцінюють, а інтервали більші за хвилину, навпаки, недооцінюють.

Щоб встановити причини недооцінки чи переоцінки часових інтервалів, ми радимо повторити досліди, ускладнивши їх інструкцією з додатковими вказівками. Наприклад, потрібно визначити заданий інтервал часу, називаючи при цьому літери алфавіту. Введення інструкцією ще однієї мети діяльності змінює оцінку досліджуваним часових інтервалів. Час у цьому разі для досліджуваних, як правило, стає менш помітним, тобто вони, займаючись іншою справою, його недооцінюють. Знаючи особливості сприймання та оцінки інтервалів часу, можна розробити систему прийомів, що будуть корисні в моменти вимушеного очікування: очікування транспорту, зустрічі, подій тощо. Знята при цьому психічна напруженість – один з моментів самовиховання і нав­чання саморегуляції.