- •А.Б. Неурова, о.С. Капінус, т.Л. Грицевич діагностика індивідуально-психологічних властивостей та якостей особистості
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Розділ 1 професійно-психологічний відбір
- •1.1. Психологічне вивчення військовослужбовців, призваних за мобілізацією
- •Методика оцінки адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особовий опитувальник "Адаптивність -200")
- •Правильні відповіді багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність-200"
- •Переведення значень інтегральної оцінки (особистісний адаптаційний потенціал) у шкалу нормального розподілу
- •Коротка інтерпретація результатів індивідуально-психологічного вивчення
- •1. Шкала поведінкової регуляції
- •Переведення у стандартні бали результатів, отриманих за шкалами боо "Адаптивність-200"
- •2. Шкала комунікативного потенціалу
- •3. Шкала морально-етичної нормативності
- •Шкала військово-професійної спрямованості
- •Шкала схильності до девіантних форм поведінки
- •Шкала суїцидального ризику
- •Методика "Акцентуація" (Тест – опитувальник Шмішека)
- •Тест "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур"
- •Індивідуально-типологічні відмінності конструктивного малюнка
- •Проективна методика "Геометричні фігури"
- •Тренінгове заняття ("Фокус-група")
- •1.2. Психологічне вивчення громадян під час призову на строкову військову службу
- •Методика "Підбір слів"
- •Методика "Числові ряди"
- •Методика "Візерунки"
- •Методика "Фігури"
- •Методика "Аналогії"
- •Методика "Арифметичний рахунок"
- •Методика "Слухомовна пам’ять"
- •1.3. Психологічне вивчення громадян при прийомі на військову службу за контрактом
- •Шкала прогресивних матриць Равена
- •Методика «s-тест»
- •Методика дослідження особливостей мислення (мдом-2)
- •Переведення первісних значень показників і методик психологічного та психофізіологічного обстеження у бали
- •Методика багатофакторного дослідження особистості р. Кеттелла (16 pf-опитувальник)
- •Переведення первинних "сирих" оцінок у стандартні бали (стени)
- •Розділ 2 психологічний супровід військової служби
- •2.1. Методики дослідження сприймання "Дослідження сприймання часу"
- •"Дослідження пізнавального контролю під час сприймання"
- •"Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів"
- •Текст методики:
- •Опрацювання результатів
- •2.2. Методики дослідження пам’яті "Ретроактивне гальмування"
- •Хід виконання завдання:
- •"Дослідження обсягу логічної та механічної пам’яті"
- •Обробка даних виконаного завдання
- •"Методика дослідження короткотривалої пам’яті"
- •"Методика розвитку пам'яті"
- •"Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам’яті"
- •2.3. Методики дослідження мислення "Мисленнєві операції"
- •Текст (для вербального варіанта):
- •Опрацювання результатів та їх аналіз
- •"Виділення суттєвих ознак"
- •Ключ до методики:
- •"Закономірності числового ряду"
- •Ключ для опрацювання:
- •Опитувальник "Стиль мислення"
- •Ідеаліст
- •Прагматик
- •Аналітик
- •Реаліст
- •Синтезатор
- •Ідеаліст
- •Прагматик
- •Аналітик
- •Реаліст
- •2.4. Методики дослідження уяви "Дослідження індивідуальних особливостей уяви"
- •Аналіз результатів
- •"Дослідження творчої уяви"
- •"Наскільки багата ваша уява"
- •Питання
- •"Вигадати розповідь"
- •2.5. Методики дослідження емоцій та почуттів Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за в.В. Бойко)
- •Висновки з самооцінки:
- •"Дослідження суб'єктивного контролю"
- •Опитувальник
- •Опрацювання результатів
- •"Дослідження "сили волі"
- •Опрацювання результатів
- •"Чи рішучі ви?" (Ерік Берн)
- •Опрацювання результатів тестування
- •Проективний метод "Людина під дощем"
- •2.6. Методики вивчення уваги "Дослідження вибірковості уваги"
- •Тестовий бланк
- •"Дослідження переключення уваги"
- •Методика "Визначення концентрації уваги"
- •Методика «Обсяг уваги»
- •2.7. Діагностика індивідуально-психологічних властивостей особистості Тест на визначення схильності особистості до вибору професії
- •Текст анкети
- •Виявлення типологічних особливостей особистості (за к.Г. Юнгом)
- •Опрацювання результатів тесту
- •Тест "Неіснуюча тварина"
- •Опитувальник Плутчика-Келлермана-Конте (Life Style Index)
- •Опрацювання результатів
- •Розділ 3 психологічна допомога (реабілітація) військовослужбовців
- •Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (шрот)
- •Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану о.М. Кокуна
- •Методика "Primary Care ptsd Screen" (pc-ptsd)
- •Шкала депресії Бека
- •Шкала оцінки впливу травматичної події ( експрес-оцінка)
- •Методика "Стрес-фактори"
- •Опитувальник травматичного стресу і.О. Котєньова
- •Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлора (у модифікації в.Г. Норакідзе)
- •Список літератури
- •Додаток
- •У нижній частині аркуша
- •У верхній частині аркуша
- •Діагностика індивідуально-психологічних властивостей та якостей особистості
- •79012, М. Львів, вул. Героїв Майдану, 32
Розділ 2 психологічний супровід військової служби
Психологічний супровід військової служби полягає в безперервному відстеженні динаміки морально-психологічного стану військовослужбовців, впливу на стан морального духу, прогнозуванні й оцінці втоми, наданні психологічної допомоги військовослужбовцям у подоланні психотравмуючих ситуацій, цілеспрямованому управлінні мотивацією, психічними станами людей та соціально-психологічними процесами у військових підрозділах, їх захисту від психологічних акцій противника.
Тому для більш ґрунтовного вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців етапом психологічного супроводу є етап виявлення змін в динаміці у людській психіці, військовослужбовців, які вимагають підвищеної психолого-педагогічної уваги, раннє виявлення в екстремальних умовах осіб з нестійкою психікою й відхиленою поведінкою, на попередження суїцидальних випадків серед військовослужбовців.
2.1. Методики дослідження сприймання "Дослідження сприймання часу"
Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.
Матеріали та обладнання: секундомір, таблиця-протокол дослідження.
Процедура дослідження. Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає 10 послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити проміжок часу без підрахунків і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.
Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення – піднімання руки чи команда "Стоп!".
У таблиці-протоколі експериментатор записує дані для визначення відрізка часу.
Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу
№ з/п |
Заданий час, t1 |
Покази досліджуваного, t2 |
Різниця, Δt |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів
1. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:
Q = М t1 /M t2 + M Δt,
де М t1 – середнє значення заданого часу;
Mt2 – середнє значення показників досліджуваного;
M Δt – середнє значення різниці
Q – показник точності сприймання часу.
Аналіз результатів:
Q= 0 – 0,5 – низький рівень точності сприймання часу;
Q= 0,6-0,7 – середній рівень точності сприймання часу;
Q= 0,8-1,0 – високий рівень точності сприймання часу.
Або:
2. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою
Q = t2 / t1 *100% ,
де t1 – часовий інтервал, запропонований для оцінки;
t2 – фактичний часовий інтервал, який минув з початку оцінювання досліджуваним заданого часового відрізку;
Q– показник точності сприймання часу.
Аналіз результатів
Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100%, менше чи більше, перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх дослідах досліджуваний має коефіцієнт більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти менші 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% – 110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.
Люди відрізняються за типологією оцінки часових інтервалів, однак деякі з них короткі інтервали часу (до хвилини) переоцінюють, а інтервали більші за хвилину, навпаки, недооцінюють.
Щоб встановити причини недооцінки чи переоцінки часових інтервалів, ми радимо повторити досліди, ускладнивши їх інструкцією з додатковими вказівками. Наприклад, потрібно визначити заданий інтервал часу, називаючи при цьому літери алфавіту. Введення інструкцією ще однієї мети діяльності змінює оцінку досліджуваним часових інтервалів. Час у цьому разі для досліджуваних, як правило, стає менш помітним, тобто вони, займаючись іншою справою, його недооцінюють. Знаючи особливості сприймання та оцінки інтервалів часу, можна розробити систему прийомів, що будуть корисні в моменти вимушеного очікування: очікування транспорту, зустрічі, подій тощо. Знята при цьому психічна напруженість – один з моментів самовиховання і навчання саморегуляції.
